Первомайський міськрайонний суд Харківської області
Справа № 2030/2-2/11
провадження № 2/632/2/13
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2013 р. м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Рубіжного С.О.
за участю секретаря - Первушиної Г.С., Ляшенко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю третьої особи Первомайської державної нотаріальної контори про визнання недійсним договору дарування, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 16.07.1996 року, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Первомайської державної нотаріальної контори Шаповаловою В.А.
В обґрунтовування позову посилається на те, що 28.07.2005 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір міни, відповідно до якого відповідач обміняв належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 на належний їй на праві власності будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2. Зазначений договір був посвідчений 28.07.2005 року приватним нотаріусом Первомайського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі під №2271. 04 серпня 2005 року вона здійснила державну реєстрацію права власності зазначеної квартири. В цей же день КП «Первомайське бюро технічної інвентаризації» на її ім'я було видано технічний паспорт на вказану квартиру, в якому вона була зазначена власником. Зазначена квартира раніше належала відповідачу ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.06.2005 року, як спадкоємцю майна ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. В грудні 2005 року відповідачі звернулись до суду з позовом до неї про визнання договору міни від 28.07.2005 року недійним, та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.06.2005 року, мотивуючи це тим, що вище вказана квартира була подарована відповідачам в рівних долях 16.07.1996 року батьками ОСОБА_3 Вона дізналась, що ОСОБА_3 приховав від неї те, що квартира була подарована йому та його дружині його батьками. Спірний договір дарування порушує її право власності на квартиру та надає можливість відповідачам його оспорювати. Позивачка вважає, що договір дарування від 16.07.1996 року є недійсним, оскільки відповідачі не здійснили його державну реєстрацію в органах технічної інвентаризації та не набули права власності на квартиру.
Позивач в судовому засіданні позивні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на задоволенні позову, посилаючись на доводи, викладенні в позовній заяві. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачи в судове засідання неодноразово не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем їх адреси, що підтверджується розписками та довідкою КП «Комунальник-1». Оскільки заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення відсутні, суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до положень ст. ст. 169, 224 ЦПК України
Представник третьої особи Первомайської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у відсутність, заперечувала проти задоволення позову, оскільки відсутність реєстрації договору дарування нерухомого майна не тягне за собою недійсності договору та позивач не є стороною договору дарування..
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Цивільного Кодексу України 1963 року (надалі ЦК України 1963 року), який діяв на момент укладання спірного договору дарування від 16.07.1996 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей - на суму понад 50 карбованців, повинен бути нотаріально посвідчений, що не оспорюється сторонами. Частина 3 цієї статті зазначає, що до договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 і цього Кодексу.
Згідно ст. 227 ЦК України 1963 року договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Частина 2 цієї статті зазначає, що договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦК України 1963 року недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.
Отже, виходячи з системного аналізу наведених правових норм, можна зробити висновок, що реєстрація договору купівлі-продажу житлового будинку або її відсутність в органах технічної інвентаризації не впливала на дійсність чи чинність договору, а слугувала, переважно, засобом обліку будівель, а також виявлення їх юридичних власників. А недійсність договору тягне за собою лише недодержання письмової форми та відсутність нотаріального посвідчення.
Також, аналізуючи норми ст. 238 ЦК України 1963 року, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не має права звертатись з даним позовом до суду, оскільки в неї, як у третьої особи, що не є стороною договору, відсутні підстави, що виникли до дарування (продажу) речі.
Зазначене об'єктивно підтверджується копією та наданим оригіналом договору дарування від 16 липня 1996 року, відповідно до якого ОСОБА_8 та ОСОБА_5 подарували ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках квартиру АДРЕСА_1. Договір був посвідчений 16 липня 1996 року державним нотаріусом Первомайської державної нотаріальної контори Шаповаловою В.А. (т.1 а.с. 14,15, 215-218).
Дарувальники за договором ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті батьків, відповідач ОСОБА_3 прийняв спадщину та квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується копію та оригіналом спадкових справ (т.1 а.с. 219-254)
Оформивши право власності на зазначену квартиру, відповідач ОСОБА_3 здійснив відчуження майна, яке прийняв у спадщину, на користь позивача ОСОБА_1, на підставі договору міни, посвідченого 28.07.2005 року приватним нотаріусом Первомайського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі під № 2271. Право власності, ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 міста
Первомайський Харківської області було зареєстровано 04.08.2005 року, що підтверджується витягом з реєстру № 7962774 від 04.08.2005 року (т.1 а.с. 17-23).
Обраний позивачем такий вид захисту права власності, як визнання недійсним договору дарування від 16.07.1996 року, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, з тих підстав , що відповідачі звернулись до суду з позовом до неї про визнання договору міни від 28.07.2005 року недійним та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.06.2005 року, суд вважає необґрунтованим. Укладений договір дарування спірного майна в 1996 року не порушував права та інтереси позивача та відповідав, на час його укладення, чинному законодавству.
На підставі вищезазначеного, суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 45, 227, 238, 244 ЦК України в редакції від 1963 року, ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю третьої особи Первомайської державної нотаріальної контори про визнання недійсним договору дарування відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя С. О. Рубіжний
Судове рішення № 29465433, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області) було прийнято 11.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2030/2-2/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: