Постанова № 29464444, 14.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/15024/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:00

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром»

до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2012р. № 0003992200 та повернення надлишково стягнутої суми в розмірі 274 286,52 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Акімова М.П. - за дов. від 17 грудня 2012 року

від відповідача: Петренко Г.А. - за дов. від 19 грудня 2012 року;

Собчука Д.В. - за дов. від 19 грудня 2012 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техпром» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2012р. № 0003992200 та повернення надлишково стягнутої суми в розмірі 274 286,52 грн.

Позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012р. № 0003992200 в розмірі 247 286,52 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним було укладено з підприємством Sitomeca Sobermeca (Бельгія) контракт № 162/1 про поставку сталевих шаблонів марки Sitomeca. За умовами контракту ним було перераховано передплату на рахунок продавця, який повинен був в строк до 15.11.2011р. поставити продукцію. Однак, 16.08.2011р. судом м. Брюсселя у відношенні продавця - підприємства Sitomeca Sobermeca винесено постанову про банкрутство. Вказує, що він звертався до Департаменту центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики для отримання висновку про подовження строків, до з'ясування обставин, підстав невиконання продавцем зобов'язань по контракту, про що було повідомлено податковий орган. Наголошує, що ним отримано відповідь від Департаменту про те, що вказана ситуація не відноситься до жодного з випадків, вказаних в п. 6 постанови КМ України від 29.12.2007р. № 1409, якою затверджено Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, внаслідок чого не може регулюватися Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Звертає увагу, що розпорядник майна підприємства Sitomeca Sobermeca роз'яснив позивачу про право та порядок звернення до Бельгійського суду з заявою про внесення в реєстр кредиторів, а 17.09.2012р. позивач використав вказане право та звернувся з заявою до Бельгійського суду про внесення в реєстр кредиторів.

На підставі викладеного, вважає неправомірним нарахування йому пені в сумі 274 286,52 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2012р. № 0003992200. Зазначає, що позивач самостійно сплатив вказану суму тільки з метою уникнення податкової застави та нарахування штрафних санкцій на суму грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позов.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що під час проведення перевірки позивача було встановлено, що нерезидент Sitomeca Sobermeca згідно з умовами п. 5 контракту зобов'язувався здійснити постачання сталевих шаблонів не пізніше 26.07.2011р., ТОВ «Техпром» здійснено передплату згідно платіжного доручення № 30 від 14.06.2011р. на загальну суму 43 400 євро. За здійсненою переплатою, граничний термін надходження обладнання повинен був складати 11.12.2011р., однак, станом на 01.09.2012р. обладнання отримане не було.

Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техпром» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 22.08.2001р., включене до ЄДРПОУ за номером 31623469 (арк. справи 84).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 106 - 110) Державною податковою інспекцією в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р.

Серед прав, наданих податковим органам, ст. 77 Податкового кодексу України, передбачено здійснення документальної планової перевірки платника податків. Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

В матеріалах справи наявний наказ ДПІ в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби від 30.07.2012р. № 82, який, як і направлення на перевірку вручено під підпис головному бухгалтеру ТОВ «Техпром» Воленко Т.І. (арк. справи 67 - 80).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства щодо підстав проведення перевірки.

З 17.08.2012р. по 14.09.2012р. Державною податковою інспекцією в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. та складено акт про результати перевірки від 20.09.2012р. № 420/2250/31623469 (арк. справи 106 - 110).

За результатами перевірки податковим органом 20.09.2012р. згідно із п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185), прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003992200, яким позивачу визначено за порушення терміну розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності суму 274 286,52 грн. (арк. справи 111).

В акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону № 185, а саме: при перевірці імпортного контракту № 162/1 від 25.05.2011р., який був заключний з нерезидентом Sitomeca Sobermeca (Бельгія) на постачання сталевих шаблонів на загальну суму 108 500 євро встановлено наступне.

Нерезидент Sitomeca Sobermeca згідно з умовами п. 5 контракту зобов'язується здійснити постачання сталевих шаблонів не пізніше 26.07.2011р. Відповідно до умов п. 4.3 контракту оплата за обладнання здійснюється покупцем шляхом безготівкового банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця наступним чином: 40% від вартості обладнання (43 400 євро) - як попередня оплата, що сплачується впродовж 14 днів після підписання контракту; 60% вартості обладнання (65 100 євро) - згідно готовності товару для його відправлення покупцю. На виконання умов контракту ТОВ «Техпром» здійснює передплату згідно платіжного доручення від 14.06.2011р. на загальну суму 43 400 євро або 501 287,88 грн. Відповідно до здійсненої передплати, граничний термін надходження обладнання - 11.12.2011р. Фактично станом на 01.09.2012р. обладнання не отримано (арк. справи 107).

За результатами проведення перевірки встановлено порушення ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого нараховано пеню у сумі 247 286,00 грн. (арк. справи 108).

Предметом доказування в цій справі щодо правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, яким суму пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 247 286,52 грн., є доведення правомірності дій позивача стосовно неотримання товару від нерезидента або неповернення (стягнення) суми передоплати в сумі 43 400 євро, а також доведення порушення позивачем приписів ст. 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВР.

Законом України, що регламентує відносини в сфері зовнішньої економіки, в першу чергу є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (далі Закон № 959), відповідно до ст. 1 якого, зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

ТОВ «Техпром» за приписами ст. 3 Закону є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 959, Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Згідно з ст. 37 Закону № 959 за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції як накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України.

Стаття 2 Закону № 185 вказує, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

За приписами ст. 4 Закону № 185, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Судом встановлено, що позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт № 162/1 від 25.05.2011р. згідно з яким підприємство Sitomeca Sobermeca (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «Техпром» (Покупець) товар - сталеві шаблони, а Покупець - прийняти та оплатити його на умовах даного контракту (арк. справи 8 - 14).

За статтею 5 контракту продавець повинний повідомити покупця про готовність товару до відвантаження. Товар повинен бути готовим до відправки через п'ять місяців після отримання першої оплати. Відвантаження товару проводиться з Брюсселю, Бельгія, пункт призначення: смт. Новоамвросіївське, Донецька область, Україна (арк. справи 9).

Відповідно до статті 11 контракту будь-який спір, що виникає щодо цього договору, або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України м. Київ (арк. справи 12).

За вищевказаним контрактом позивачем було здійснено передоплату в сумі 43 400 євро, про що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті на суму 43 400,00 євро від 14.06.2011р. № 30 (арк. справи 16 - 17).

Станом на час розгляду даної справи сума передоплати за товар позивачем не повернута, товар від контрагента - нерезидента не отриманий.

Позивачем направлено до підприємства-нерезидента лист від 29.10.2011р. № 1577, в якому наголошено на необхідності поставки товару, за який було здійснено передплату (арк. справи 19).

09.12.2011р. листом № 1610 позивач звернувся до Мінекономрозвитку України, в якому просить надати висновок щодо подовження строків постачання товару, встановлених ст.. 2 Закону України № 185, у зв'язку з ремонтом технологічної лінії по виробництву товару та тим, що виготовлення сталевих шаблонів затримується до закінчення ремонту. Про вказане було повідомлено й ДПІ у Амвросіївському районі (арк. справи 20 - 21).

Однак, платником податків отримано відповідь, в якій вказано, що до вищевказаного звернення не додано необхідні для його розгляду документи (арк. справи 25 - 26).

При повторному зверненні підприємства до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ним в запиті вказано, що 20.01.2012р. «удалось через агента в Брюсселе найти на сайте «Коммерческий суд Брюсселя» реєстр предприятий банкротов Бельгии, где под. номером 328888 была зарегистрирована некая промышленная компания без названия, находящаяся по тому же адресу, что и Sitomeca Sobermeca SA и имеющая идентификационный номер компании, совпадающий с цифрами на печати предприятия» (арк. справи 28).

Інформація про те, що компанія - нерезидент є банкрутом міститься й у відповіді на запит позивача Донецькою торгово-промисловою палатою від 31.01.2012р. № 252/32/06.06-03 (арк. справи 32 - 37).

Згідно з відповіддю на повторний запит позивача до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.02.2012р. № 4122-07/34-В, відповідно до Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою КМ України від 29.12.2007р. № 1409, висновок Міністерства надається на зовнішньоекономічні операції резидента, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, і терміни виконання яких перевищують законодавчо встановлені. Надісланий пакет документів не дає підстав віднести контракт до жодного з видів договорів, визначених п. 2 Порядку. Відповідно, законодавчо встановлений строк розрахунків за операціями, що здійснюються на виконання контракту, не може бути продовжено відповідно до ст. 6 Закону № 185.

При цьому, в зазначеній відповіді зазначається, що компанія Sitomeca Sobermeca припинила виконувати свої зобов'язання та перебуває в процесі банкрутства, тому, враховуючи викладене, Міністерство зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 185, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. На підставі чого, вважає доцільним підприємству вжити заходів щодо стягнення заборгованості за контрактом з нерезидента у судовому порядку, для запобігання нарахування штрафних санкцій, передбачених статтею 4 Закону № 185 (арк. справи 38 - 39).

Як встановлено матеріалами справи та підтверджено позивачем, податковим органом не здійснювалось стягнення пені, передбаченої ст. 4 Закону № 185, оскільки позивач самостійно сплатив суму в розмірі 247 286,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 20.09.2012р. № 7246 на суму 100 000,00 грн. та від 27.09.2012р. № 7270 на суму 174 286,52 грн. (арк. справи 45 - 46).

Судом не приймаються посилання позивача на те, що оскільки Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у листві від 24.02.2012р. № 4122-07/34-В вказано, що надісланий пакет документів не дає підстав віднести контракт до жодного з видів договорів, визначених п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 29.12.2007р. № 1409, ним не повинна сплачуватись пеня за прострочення виконання зовнішньоекономічного контракту, оскільки згідно зі ст. 6 Закону № 959 суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Тобто, укладений контракт на постачання металевих шаблонів від 25.05.2011р. № 162/1 укладений в межах правового поля щодо умов його укладення. А ст. 2, 4 Закону № 185, в свою чергу, не поділяє імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу за видами договорів.

Визначення податковим органом суми грошового зобов'язання в сумі 247 286,52 грн. по своїй суті є адміністративно-господарською санкцією. Вказані санкції застосовуються до суб'єктів господарювання, які порушили встановлені законодавством правила ведення господарської діяльності. Підставою застосування даного виду санкцій є адміністративно-господарське правопорушення - винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб'єктом господарювання своїх зобов'язань, передбачених чинним законодавством, що порушує права інших суб'єктів господарювання. Характерними ознаками адміністративно-господарських санкцій, які відрізняють їх від інших заходів правового впливу, є те, що відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України вони можуть бути застосовані уповноваженими державними органами або органами місцевого самоврядування. Даний вид санкцій не може застосовуватися суб'єктами, які не мають владних повноважень; можуть бути застосовані лише у разі порушення суб'єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності, встановлених законодавчими актами; ці санкції встановлюються виключно законами України.

Судом також не приймаються доводи позивача про те, що він звернувся до суду з заявою щодо включення його вимог до реєстру кредиторів у справі про банкрутство підприємства Sitomeca Sobermeca (Бельгія) (арк. справи 167 - 168), оскільки, за приписами ст. 4 Закону № 185 строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується тільки у випадках прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Позивачем не надано до суду доказів про прийняття такої позовної заяви до розгляду. Крім того, позивач, як вбачається з матеріалів справи, наданих ним, дізнався про банкрутство свого контрагента - нерезидента 31.01.2012р. з листа Донецької торгово-промислової палати.

Згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації від 19.12.2012р. № 2/вх02-453 ТОВ «Техпром» попереджено, що підприємству необхідно привести свою зовнішньоекономічну діяльність у відповідність до чинного законодавства України та надіслати Департаменту зовнішньоекономічної діяльності Мінекономрозвитку і торгівлі України належним чином засвідчені копії матеріалів, які свідчать про усунення вказаних порушень законодавства або застосування практичних заходів (арк. справи 169).

Заява про визнання позивача кредитором у справі про банкрутство була ним датована лише 07.03.2012р. за № 127 (арк. справи 167 - 168). При цьому, як вказано в заяві, строк для подання заяв для включення в реєстр кредиторів - 21.09.2011р. Тобто, вказана заява подана позивачем до господарського суду міста Брюсселя з пропуском строку для включення його вимог до реєстру кредиторів.

Позивачем не надано до матеріалів справи жодного доказу, який підтверджував би прийняття вказаної заяви до розгляду господарським судом м. Брюсселя та поновлення вищевказаних строків.

Крім того, позивачем не доведено під час розгляду справи та не надано до суду будь-яких документів про те, що ним подавалась заява про стягнення суми передоплати в іноземній валюті в розмірі 43 400 євро.

Що стосується посилання позивача на п. 108.1 ст. 108 Податкового кодексу України, згідно з яким пеня не нараховується на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах при виконанні документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

Згідно з п.п. 14.1.154 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг в міжнародних правовідносинах - це грошове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій, пені за їх наявності та витрат, пов'язаних з його стягненням, несплачене в установлений строк, що на підставі відповідного документа іноземної держави є предметом стягнення, яке може бути звернуто відповідно до міжнародного договору України.

При цьому, слід зазначити, що пеня не нараховується саме при виконанні документу іноземної держави, а тому, посилання позивача на вказану норму не відноситься до предмету спору в даній справі.

Стосовно відсутності права у податкового органу нараховувати пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 129.5 ст. 129 Податкового кодексу України, зазначений у вказаній статті розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

В свою чергу, розмір пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначається статтею 4 Закону № 185 та складає 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості за кожний день прострочення.

Вказане свідчить про те, що чинним законодавством передбачено право податкових органів на нарахування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, судові витрати позивачу також не повертаються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром» до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.09.2012р. № 0003992200 в розмірі 274 286,52 грн. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 лютого 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 19 лютого 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.