Ухвала суду № 29460939, 13.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7089/12

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень і стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (ДПІ у м. Хмельницькому), Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (ГУ ДКСУ у Хмельницькій області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0003281702/3495, №0003291702/3494 від 26 жовтня 2012 року та стягнення з Державного бюджету на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6733 грн.

11 грудня 2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням ДПІ у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явилися. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідними №58347 та №58352 подали заяви з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено позапланову виїзну документальну ФОП ОСОБА_2 щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 18 жовтня 2012 року №5699/17-2/НОМЕР_1.

За результатами проведеної перевірки податковим органом підтверджено відображене позивачем у декларації за липень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 19490 грн. та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2012 року, що зараховується до складу податкового кредиту серпня 2012 року у сумі 47835 грн.

Також виявлено порушення позивачем абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем в липні 2012 року завищено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 6733 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включено до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 56705 грн.; порушення позивачем п. 198.1, ч. 2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2012 року, що зараховане до складу податкового кредиту серпня 2012 року на суму 8283 грн.

На думку податкового органу позивачем є неправомірним віднесення до податкового кредиту витрати дизпалива на пробіг автомобіля без вантажу (холостий пробіг) при наданні послуг з вантажних перевезень.

На підставі акта перевірки, 26 жовтня 2012 року ДПІ у м. Хмельницькому прийняті податкові повідомлення-рішення №0003281702/3495, №0003291702/3494.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п.198.2, 198.6 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, положеннями ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що відшкодування сум ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п.п. 200.3, 200.4 ст.200 вказаного Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції віднесення до податкового кредиту вартості дизпального використаного позивачем для подання транспорту до місця завантаження і повернення цього транспорту підтверджується видатковими і податковими накладним, які оформлені без порушень, а використання цього дизпального підтверджено актами списання паливно-мастильних матеріалів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що витрати дизпалива на пробіг автомобіля без вантажу (холостий пробіг) при наданні послуг з вантажних перевезень є правомірним віднесення позивачем до податкового кредиту цих сум, а відтак прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а також те, що відповідачем неправомірно позбавлено позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість та отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.