Постанова № 29460492, 13.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р.

справа № 1170/2а-2114/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Суховарова А.В.

при секретарі судового засідання: Снісар Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 р. по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень –рішень

ВСТАНОВИВ:

02.06.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень –рішень, де просять скасувати податкові повідомлення –рішення відповідача № 0000532330/0 від 22.10.2010 р. про нарахування податку на додану вартість в сумі 2 428 941 грн, з яких основним платежем 1 619 294 грн та штрафних санкцій 809 647 грн; № 0000542330/0 від 22.10.2010 р. про зарахування податку на прибуток в сумі 3 377 550 грн, з яких за основним платежем 1 766 992 грн та штрафних санкцій 1 610 558 грн; № 0000532330/1 від 31.12.2010 р. про нарахування податку на додану вартість в сумі 2 428 941 грн, з яких за основним платежем 1 619 294 грн та штрафних санкцій 809 647 грн; № 0000542330/1 від 31.12.2010 р. про нарахування податку на прибуток в сумі 3 377 550 грн, з яких за основним платежем 1 766 992 грн та штрафних санкцій 1 610 558 грн; № 0000532330/2 від 10.03.2011 р. про нарахування податку на додану вартість в сумі 2 428 941 грн, з яких за основним платежем 1 619 294 грн та штрафних санкцій 809 647 грн; № 0000542330/1 від 10.03.2011 р. про нарахування податку на прибуток в сумі 3 377 550 грн, з яких за основним платежем 1 766 992 грн та штрафних санкцій 1 610 558 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 р., прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання особи, які приймають участь у справі, до суду не з’явилися, про дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на обґрунтування позову Товариство посилалося на те, що 22.09.2010 р. відповідачем відносно позивача було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000532330/0, де останньому визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 2 428 941 грн, з яких за основним платежем 1 619 294 грн та штрафних санкцій 809647 грн. Крім того, відповідачем відносно позивача прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000542330/0, де останньому зазначено податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 3 377 550 грн, з яких за основним платежем 1 766 992 грн та штрафних санкцій 1 610 558 шог.

29.10.2010 р. позивач подав відповідачу скаргу на зазначені повідомлені –рішення, але 27.12.2010 р. скарга залишена без задоволення, а суми відповідних нарахувань за повідомленнями –рішеннями залишено без змін.

06.01.2011 р. позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової Адміністрації у Кіровоградській області, але 02.03.2011 р. скарга залишена без задоволення, а суми відповідних нарахувань залишено без змін.

Повторна скарга позивача також залишена без задоволення, а сума нарахувань – без змін.

Судом встановлено, що Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією в період з 09 вересня 2010 року по 06 жовтня 2010 року було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами чого був складений акт перевірки № 36/23-30/32967654 від 11.10.2010 р.

У ході цієї перевірки було виявлено, порушення ТОВ «АТП-2004»п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено податок на прибуток у сумі 1766992 грн, в тому числі за 3 кв. 2009 р. у сумі 202650 грн., 4 кв. 2009 р. у сумі 1564342 грн та завищено від’ємне значення по податку на прибуток за півріччя 2010 р. у сумі 1028500 грн; п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. занижено податок на додану вартість на загальну суму 1619294 грн, у тому числі за вересень 2009 р. –17876 грн, жовтень 2009 р. –201236 грн, листопад 2009 р. –87106 грн, грудень 2009 р. 296945 грн, січень 2010 р. 263928 грн, лютий 2010 р. 143894 грн, березень 2010 р. –350687 грн, квітень 2010 р. –257622 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, завищення виникло за рахунок віднесення до валових витрат сум витрат з придбання олії соняшникової у ТОВ «Зерноторгівельна компанія», що продана відповідно до зовнішньоекономічних експортних контрактів, та відповідач вважає, що такі операції не є господарською діяльністю позивача, оскільки в результаті отримано збиток, та чим порушено Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства». Крім того, завищення податкового кредиту по ПДВ виникло за рахунок віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по придбанню олії соняшникової у ТОВ «Зерноторгівельна компанія», оскільки відповідач вважає, що податкові накладні не можуть бути віднесені до податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки не пов’язані з веденням фінансово-господарської діяльності позивача, що є порушенням Закону України «Про податок на додану вартість».

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що при проведенні операцій по експорту олії соняшникової у позивача не відбулося збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовило б зростання капіталу і не відбулося збільшення вигод, оскільки судом взято до уваги довідку Головного управління статистики в Кіровоградській області від 04.07.2011 р. про середню вартість олії соняшникової по Кіровоградській області, а не довідку про вартість олії соняшникової інформаційного агентства «АПК-Інформ»від 18.07.2001 р. в цілому по Україні. Однак, з матеріалів справи слідує, що від реалізації олії соняшникової на експорт позивачем отримано прибуток в розмірі 27 710 грн 50 коп.

Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції першої про те, що укладаючи зовнішньоекономічні контракти, позивач не мав на меті отримання прибутку за цими господарськими операціями та розраховував на отримання вигоди виключно на зменшення податкових зобов’язань і такі правочини знаходяться поза межами господарської діяльності, оскільки укладання позивачем договорів купівлі-продажу (контрактів) свідчить про направленість діяльності на отримання доходу, яка визначає останню як господарську. Однак господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зі змісту підпункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вбачається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивач при укладенні договору зовнішньоекономічних контрактів мав на меті отримання прибутку і здійснював свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, однак його діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від нього причин, що спростовує висновки відповідача про здійснення позивачем негосподарської діяльності, тобто такої що не передбачає мети отримання прибутку. Суд зазначає, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов’язана з господарською діяльністю Підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Таким чином, позивач обгрунтовано включив до складу валових витрат суму витрат з придбання олії соняшникової у ТОВ «Зерноторгівельна компанія»та податкові накладні включив до податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки виписані за операціями, пов’язаними з веденням фінансово-господарської діяльності позивача.

За таких обставин, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 198 ч.1 п.3, 202 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 р. –скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень –рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення –рішення відповідача: № 0000532330/0 від 22.10.2010 р. про нарахування податку на додану вартість в сумі 2 428 941 грн, з яких основним платежем 1 619 294 грн та штрафних санкцій 809 647 грн; № 0000542330/0 від 22.10.2010 р. про зарахування податку на прибуток в сумі 3 377 550 грн, з яких за основним платежем 1 766 992 грн та штрафних санкцій 1 610 558 грн; № 0000532330/1 від 31.12.2010 р. про нарахування податку на додану вартість в сумі 2 428 941 грн, з яких за основним платежем 1 619 294 грн та штрафних санкцій 809 647 грн; № 0000542330/1 від 31.12.2010 р. про нарахування податку на прибуток в сумі 3 377 550 грн, з яких за основним платежем 1 766 992 грн та штрафних санкцій 1 610 558 грн; № 0000532330/2 від 10.03.2011 р. про нарахування податку на додану вартість в сумі 2 428 941 грн, з яких за основним платежем 1 619 294 грн та штрафних санкцій 809 647 грн; № 0000542330/1 від 10.03.2011 р. про нарахування податку на прибуток в сумі 3 377 550 грн, з яких за основним платежем 1 766 992 грн та штрафних санкцій 1 610 558 грн.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: А.В. Суховаров