Ухвала суду № 29458604, 13.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р.Справа № 2а-9684/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-9684/12/2070

за позовом ТОВ "Будівельник"

до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012року адміністративний позов ТОВ «Будівельник» до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС №0000922220 від 09.08.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 676789,0 грн. в тому числі з основним платежем - 676789,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -0,0 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» понесені ним судові витрати в розмірі 2146,0 грн.

ДПІ у Московському районі міста Харкова, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем п.138.2 ст.138, п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Будівельник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, за наслідками якої складений акт перевірки від 30.07.2012 року № 1359/2220/31061880.

Перевіркою, крім іншого, встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення - рішення № 0000922220 від 09.08.2012 року , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 697149,0 грн.

Позивачем оскаржується податкове повідомлення - рішення № 0000922220 від 09.08.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 676789,0 грн.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, обов'язковою умовою для врахування витрат для визначення об'єкта оподаткування є наявність первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків цих витрат.

Згідно 138.4. ст.138 Податкового кодексу України Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 визначено поняття витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім зміни капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Під господарською діяльністю згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 02.08.2010 року ТОВ "Будівельник"(Покупець) укладено угоду № 02/08-сЗ з ТОВ "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання"(Продавець), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передавати в узгоджені Сторонами строки, а Покупець зобов'язується приймати та сплачувати Товар відповідно до Специфікації до договору.

На виконання умов вищевказаного договору відвантаження товару здійснювалося на підставі виписаної ТОВ "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання"на адресу ТОВ "Будівельник" видаткової накладної № РН-0000033 від 27.08.2010 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання"на адресу ТОВ "Будівельник"товару (датчику тиску п'єзоелектричного) у кількості 848 шт. на загальну суму 3 531 072,00 грн. та ТОВ "Будівельник"отримана податкова накладна № 33 від 27.08.2010 року на загальну суму 3 531 072,00 грн. у т.ч. ПДВ -588 512,00 грн.

Оплата за поставлений товар здійснена у сумі 3 203 370,56 грн.

Транспортування товару підтверджується складеною товарно-транспортною накладною, яка надана до справи.

Оприбуткування товару TOB «Будівельник» здійснювалося на підставі отриманих від TOB «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» видаткової накладної № РН-0000033 від 27.08.2010 року та товарно-транспортної накладної від 27.08.2010 року.

Податковий орган під час перевірки дослідив всі первинні документи, що підтверджують здійснення ТОВ "Будівельник"витрат з придбання датчиків тиску п'єзоелектричних у кількості 848 штук.

Як вбачається з матеріалів справи, датчики тиску п'єзоелектричні у кількості 848 штук, придбані TOB «Будівельник» у TOB НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» були використані в подальшому у межах господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку, що підтверджується наступним:

03.08.2010 року між TOB ПВП «Вітактум» (Комісіонер) та TOB «Будівельник» (Комітент) укладений договір комісії № 11/К відповідно до умов якого Комісіонер зобов'за дорученням Комітента за винагороду укласти для Комітента від свого ім'я одну або декілька зовнішньоторгових угод з продажу датчиків тиску п'єзоелектричних, що іменуються в подальшому «Товар» у кількості та за ціною, зазначеною у специфікації до договору на загальну суму 6 020 800,00 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі № 1 від 27.08.2010 року до договору комісії № 11/К від 03.08.2010 року визначено, що в рамках договору комісії № 11/К від 03.08.2010 року Комітент передає, а Комісіонер приймає датчики тиску п'єзоелектричні (коробок) у кількості 848 штук на загальну суму 3 010 400,00 грн.

На виконання умов вищевказаного договору TOB ПВП «Вітактум» складений звіт від 12.08.2011 року, яким повідомлено, що Комісіонер на виконання своїх зобов'язань за договором № 11/К від 03.08.2010 року від свого ім'я за рахунок Комітента уклав угоду з продажу (ВМД № 807070006/2011/430363 від 08.07.2011р.) датчиків тиску п'єзоелектричних на суму 3 042 000,72 грн. за курсом 7,9717грн. , що склало 381600,0 дол. США. Комісіонер на поточний рахунок Комітента перераховані грошові кошти у сумі 3043370,56 грн.

Зберігався товар (протягом 1 дня, оскільки в день придбання - 27.08.2010 року відповідно до акту приймання-передачі № 1 в рамках договору комісії був переданий TOB ПВП «Вітактум) - датчики тиску п'єзоелектричного у кількості 848 шт. (займають 3 коробки розміром 53см * 40 см) за адресою м. Харків, вул. Міроносицька, 54-А, к. 1 (договір оренди приміщення додається).

Бухгалтерський та складський облік операцій з надходження товару від TOB «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» відображається наступними бухгалтерськими записами:

- придбання у TOB «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» товару відображається по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», оприбуткування товару на складі відображається по рахунку 281 «Товари на складі», передання товару в рамках договору комісії відображається по рахунку 283 «Товари на комісію»;

- реалізація придбаного товару відображається на рахунку 361 «Розрахунки з покупцями» (рахунки бухгалтерського обліку додаються).

Таким чином, придбані у ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання"датчики тиску використані ТОВ "Будівельник"у власній господарській діяльності, а тому, витрати з їх придбання відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України цілком правомірно включені до складу витрат відповідного податкового періоду.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ "Будівельник"для проведення перевірки надані всі первинні документи, в тому числі розрахункові, платіжні, на підставі яких платник податків скористався свої правом на віднесення до складу валових витрат суму витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання"з придбання товару у межах договору № 02/08-СЗ від 02.08.2010 року, зауважень з цього приводу акт перевірки не містить.

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладений між позивачем та ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти апеляційним судом встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання"не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для формування валових витрат, в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно віднесено ці суми до валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС №0000922220 від 09.08.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 676789,0 грн. в тому числі з основним платежем - 676789,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -0,0 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-9684/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 18.02.2013р.