Постанова № 29457941, 13.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року Справа № 135320/11/9104

Львівського апеляційного адміністративного суд у складі :

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П, Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі за позовом Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

20.06.2011 року Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області визнати протиправними, скасувати постанову про накладення штрафу від 31.05.2011 року ВП №26627707.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 20.05.2011 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2а-353/10 від 22.07.2010 року. Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подав у Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області повідомлення про неможливість виконання судового рішення через поважні причини. 31.05.2011 року державним виконавцем винесено постанову ВП № 26627707 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради дану постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену постанову скасувати.

В апеляційній скарзі покликається на те, що виконавчий лист не було виконано з поважних та незалежних від боржника причин, а саме через відсутність коштів в бюджеті.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову.

Згідно з ч. 3 ст. 198 та ч. 4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову, якщо судом першої інстанції винесена постанова з порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу

В силу ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Частина 3 ст. 254 КАС України передбачає, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що на виконанні підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавчий лист №2а-353/10, виданий 22.07.2010 року Сихівським районним судом м. Львова, згідно з яким Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради зобов'язано провести ОСОБА_2 нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеного на день виплати допомоги. Виконавче провадження ВП № 26627707 відкрито постановою від 20.05.2011 року. Позивач був зобов'язаний виконати постанову суду до 27.05.2011 року. Відповідно до листа від 27.05.2011 року № 2605-вих.-1552 позивач повідомив відповідача про неможливість виконання судового рішення та вимог державного виконавця з поважних та незалежних від боржника причин, а саме через відсутність коштів у державному бюджеті.

Позивач вважає, що дії Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області є неправомірними, оскільки ним 27.05.2011 року було надіслано лист відповідачу про неможливість виконання судового рішення та вимог державного виконавця з поважних та незалежних від боржника причин.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Пункт 13 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та призначає новий строк для виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Оскільки вимога державного виконавця у встановлений термін виконана не була, то він обґрунтовано виніс постанову ВП № 26627707 від 02.09.2011 року про накладення штрафу.

Отже, у даному випадку у державного виконавця був обов'язок винести постанову про накладення штрафу. Посилання апелянта на відсутність бюджетних коштів для виплати належних сум не може братися до уваги, оскільки із практики Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" випливає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Але згідно з ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Постановою Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" зазначено, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

З вищенаведеного випливає, що адміністративний позов про скасування постанови ВП № 26627707 про накладення штрафу від 31.05.2011 року повинен був розглядатись судом, що видав виконавчий лист, тобто Сихівським районним судом м. Львова, а не Львівським окружним адміністративним судом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, однак з порушенням норм процесуального права, відтак постанову Львівського окружного суду необхідно скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі № 2а-10688/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук