Рішення № 29456749, 29.01.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/5008/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Трегубенко Л. О. ,

при секретарі -Лемішко А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», третя особа: Державне казначейство України у м. Києві, - про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Первісно позивачка, ОСОБА_1, звернулась до суду із позовом до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», залучені у якості співвідповідачів, Київська міська рада і Київська міська державна адміністрація, та третьї особи: Державне казначейство України у м. Києві, - про відшкодування матеріальної шкоди, із урахуванням уточнень від 24.10.2012 р., в загальній сумі 120030 грн., заподіяної викраденням бронзового бюсту з могили її батька.

Зазначила, що її батько, ОСОБА_2, двічі герой і почесний громадянин трьох міст Словаччини, партизан, інвалід Вітчизняної війни, похований на кладовищі «Берковці», ділянка НОМЕР_1, ряд 3, по вул. Стеценка, 18 у м. Києві.

У вересні 2011 р. з могили батька був викрадений бронзовий бюст, по даному факту Подільським РУ ГУ МВД України порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 297 КК України, проте особу, яка вчинила злочин, до теперішнього часу не встановлено.

Надмогильна споруда у розумінні ст. 31 Закону України «Про поховання та похоронну справу» є її власністю, і матеріальні збитки повинні бути відшкодовані за рахунок коштів місцевого бюджету з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб.

Київським творчо-виробничим комбінатом «Художник», де у 1986 р. виконувався відлив у бронзі погруддя її батька скульптором, ОСОБА_3, складено розрахунок кошторису вартості необхідних матеріалів та відповідних робіт по відновленню намогильної споруди на загальну суму 120030 грн..

Позивачка просила позов задовольнити.

Відповідач, Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», позовні вимоги не визнав, у письмових запереченнях навів наступні підстави.

Зазначив, що відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин.

Подільським РУ ГУ МВС України у м. Києві порушино кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 297 КК України, позивачку визнано потерпілою, але на теперішній час рішення не прийнято, тобто не встановлено вину і винну особу.

Позивачка не надала доказів встановлення пам'ятника та вартості споруди, тому немає законних підстав до відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідач, Київська міська рада, позовні вимоги не визнав, головний спеціаліст юрисконсульт управління ритуальних послуг виконавчого органу - Київської міської адміністрації на підставі довіреності, Рясько В.О., у письмових запереченнях навела наступні підстави.

Зазначила, що Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» є балансоутримувачем кладовищ, і відповідно до законодавства - належним відповідачем у справі, Київська міська рада не є належним відповідачем.

Пунктами 2.11., 2.13., 3.3. Порядку утримання кладовищ, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 р. №193 передбачено, що кожне поховання та перепоховання реєструється в спеціальній Книзі реєстрацій поховань. Після здійснення поховання користувачу видається відповідне свідоцтво про поховання, яке дає право на встановлення намогильної споруди в межах могили.

Для встановлення намогильної споруди користувач місця поховання подає до ритуальної служби такі документи: оригінал свідоцтва про смерть похованого; свідоцтво про поховання; документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її ціну та дату реєстрації; реквізити виконавця намогильної споруди.

У разі крадіжки, осквернення чи пошкодження намогильної споруди, яка не зареєстрована в установленому порядку, відшкодування власникам матеріальних збитків не здійснюється.

Позивачка не надала доказів належної реєстрації могили батька, у копії свідоцтва про поховання ОСОБА_2 без печатки не зазначено, кому воно видане, що ставить під сумнів достовірність цього документу та факту, що саме вона є користувачем місця поховання, і встановлювала намогильну споруду, відсутній договір на замовлення намогильної споруди у підтвердження придбання та вартості споруди, дати реєстрації, реквізитів виконавця.

Позивачка збільшила позовні вимоги до суми 120030 грн., але належно не підтвердила розмір заподіяних збитків, кошторис на виготовлення в бронзі скульптурного портрету ОСОБА_2 не містить вірної інформації щодо суми стягнення, включила авторську винагороду в сумі 60 000 грн., але не надала доказів, що буде звертатися до конкретного скульптора за виготовленням намогильної споруди, чи\або понесла реальні витрати, пов"язані з оплатою авторського гонорару в цьому розмірі на момент виготовлення такої споруди, а доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Просив відмовити у задоволенні позову, у тому числі і до РС СКП «Спецкомбінат ПКПО».

Третя особа, Державна казначейська служба України, проти позовних вимог заперечує, в своїх поясненнях зазначила, що залучення до участі в справі є безпідставним, оскільки відповідно до функціональних обов'язків не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України, Законом України "Про Державний бюджет України" та Положенням про Державну казначейську службу України, не є головним розпорядником всіх бюджетних коштів, рахунків Ритуальної служби СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутовогі обслуговування», Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації не обслуговує.

У судовому засіданні позивачка, ОСОБА_1, та її представник, ОСОБА_5, позовні вимоги підтримали у повному обсязі з наведених у заявах підстав, просять задовольнити.

Представник відповідача, Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», на підставі довіреності, Зайченко О.П., позовні вимоги не визнав із підстав, наведених у письмових запереченнях, у задоволенні просить відмовити.

Представник відповідачів, Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації, на підставі довіреності, Рясько В.О., позовні вимоги не визнала із підстав, наведених у письмових запереченнях, у задоволенні просить відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника, і представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені і підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 31 Закону України "Про поховання та похоронну справу" охорону місць поховань забезпечують виконавчі органи сільських, селищних та міських рад. У разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування чи викрадення колумбарних ніш, намогильних споруд, склепів відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно із законом.

Суд установив, що батько позивачки, ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, і похований на ділянці НОМЕР_1, у ряду 3, міського кладовища «Берковці», що знаходиться по вул. Стеценка, 18 у м. Києві, на його могилі була встановлена намогильна споруда - бронзовий бюст (а.с. 11, 14-16).

У вересні 2011 р. з території міського кладовища "Берковці" викрадено намогильну споруду - бронзовий бюст з могили ОСОБА_2, по даному факту Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, позивачку визнано потерпілою, осіб, винних у вчиненні злочину не встановлено ( а. с. 138-140).

Відповідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Положення ст. 1192 ЦК України визначають, що з урахуванням обставин суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити річ тощо) або відшкодувати збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до акту виконавчої калькуляції здачі - приймання виконаних робіт, рахунку №132 по замовленню №5070, довідки від 14.11.2012 р. за №92/01 Київського творчо-виробничого комбінату «Художник» , у 1986 р. були виконані і оплачені роботи по відливу в бронзі погруддя партизана, ОСОБА_2, автор поргруддя - скульптор, ОСОБА_3, розмір погруддя - 1, 5 н. в. (1, 3 кв. м), вага 78 кг, матеріал - бронза, вартість робіт 296 грн., вартість аналогічних робіт станом на 01.11.2012 р. приведена у кошторисі, що додається ( а. с. 88-91).

Відповідно до кошторису Київського творчо-виробничого комбінату «Художник» на виготовлення та встановлення погруддя ОСОБА_2, автор - скульптор, ОСОБА_3, опис погруддя: розмір - 1, 5 н. в., площа обробки - 1, 3 кв. м, орієнтовна вага 78 кг, матеріал - бронза станом цін на 01.11.2012 р.: авторський гонорар ( створення моделі в матеріалі глина) складає 60000 грн.; формовка в гіпсі - 6830 грн.; литво у бронзі - 35990 грн.; обробка бронзового литва - 15360 грн.; установка на місці спорудження бронзової продукції, такелажні та допоміжні роботи, транспортні витрати, інше згідно технології - 1850 грн., разом по кошторису - 120030 грн., у тому числі ПДВ 20% - 20005 грн. ( а. с. 92).

Відповідно до розрахунку вартості об"єкту оцінки, викладеному у звіті від 05.12.2012 р., проведеному ТОВ "Універсальної консалтингової групи" вартість виготовлення об"єкту (намогильної скульптури) складає - 60030 грн., коректування на ймовірний знос визначено (з урахуванням особливостей об"єкту в розмірі 3%) у сумі 1800 грн., авторський гонорар - 60000 грн., із урахуванням ПДВ 20% - 20005 грн. ( а. с. 108-128).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що остаточний розмір реальних збитків, завданих позивачці викраденням намогильної споруди з могили її батька, ОСОБА_2, відповідно до звіту від 05.12.2012 р. складається із: суми 58180 грн. (вартість виготовлення об"єкту ) + 1850 грн. ( монтаж, установка на місці, транспортні витрати тощо) - 1800 грн. (коректування на ймовірний знос визначено з урахуванням особливостей об"єкту в розмірі 3%), без урахуванням 20% ПДВ, всього у загальній сумі 48525 грн., та без урахування авторського гонорару в сумі 60000 грн., оскільки йде мова про відшкодування реальних збитків, доказів про замовлення намогильної споруди у конкретного скульптора, чи\або суб"єкта господарювання, чи/або понесених витрат по оплаті авторського гонорару та пов"язаних з податком на додану вартість не надано, а решта заперечень відповідачів проти позову доказово не підтверджені і не заслуговують на увагу.

Суд дійшов висновку, що матеріальні збитки у розмірі 48525 грн. підлягають стягненню на користь позивачки з Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради.

Суд, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги доведені і підлягають задоволенню частково, у частині стягнення на користь позивачки з Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради, матеріальних збитків, заподіяних викраденням намогильної споруди з могили її батька , у загальній сумі 48525 грн., у задоволенні решти позовних вимог і до інших співвідповідачів відмовляє.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача, Київської міської державної адміністрації, на користь позивачки понесені нею і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 485 грн. 25 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст. ст. 15, 16, 22, 1192 ЦК України, ст. 31 Закону України "Про поховання та похоронну справу", керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 208, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про відшкодування матеріальних збитків, завданих викраденням намогильної споруди, задовольнити частково, до Київської міської ради, Ритуальної служби «Спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» відмовити.

Стягнути з Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих викраденням намогильної споруди, у загальній сумі 46584 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1200 грн. 30 коп., а всього суму 47784 грн. 30 коп. ( сорок сім тисяч сімсот вісімдесят чотири грн. 30 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. О. Трегубенко