Постанова № 29456625, 14.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-6282/11/0170

14.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 27.09.12

за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗП Внешторг" (вул. Ленина, 22 а,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про стягнення заборгованості в сумі 58231,13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 року позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗП Внешторг" про стягнення заборгованості в сумі 58231,13 грн. - задоволені частково.

Стягнуто з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗП Внешторг" на користь державного бюджету м. Керч (код платежу 140101000, ОКПО34740946 податок на додану вартість на р/р 3111029700019 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026) податковий борг з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 34435,13 гривень.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 року, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 14.01.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗП Внешторг» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Запорізької міської ради 31.08.2010 року (а.с. 16), та знаходиться на обліку в ДПІ м. Керчі з 21.10.2009 року як платник податку на додану вартість (а.с. 19).

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування", чинному на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту -Закон № 2181) було передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" було встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, яку було подано до позивача 31.12.2010 року, та податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, яку було подано до позивача 21.01.2011 року, самостійно було визначено суми податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню до сплати до бюджету: 26294 гривні та 13660 гривень (а.с.21,22).

З нарахованої суми податку в розмірі 26294 гривні відповідачем було сплачено 6551,87 гривні. Крім того 06.01. 2011 року до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року. 06.01.2011 року було подано уточнюючий розрахунок з визначенням загальної суми помилки - 984 грн. і в зв'язку з цим нараховано штрафні санкції у розмірі 49 гривень у зв'язку з самостійним виправленням помилки(а.с23).

В зв'язку з несплатою відповідачем визначеного ним податкового зобов'язання у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року в установлений строк позивачем на його адресу було направлено податкову вимогу від 04.01.2011 року №1/25 з визначенням податкового боргу по сплаті податку на додану вартість в розмірі 19742, 13 гривень, але її було повернуто з відміткою "за вказаною адресою на значиться". Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості за листопад 2010 з податку на додану вартість, вказана вимога є узгодженою (а.с.11).

З матеріалів справи також вбачається, що за несвоєчасну подачу податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, на підставі акту перевірки від 15.03.2011 року №23/15-2/36711711 було винесено 22.03.2011 року податкове - повідомлення рішення, з направленням відповідачу, яким визначено штрафні санкції в розмірі 170 гривень(а.с.33, 38). Але його було повернуто з відміткою "за вказаною адресою на значиться".

22.02.2011 року відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року з визначенням податкового зобов'язання в розмірі 21586 гривень(а.с.20), яке не було сплачено у встановлений строк, що підтверджується обліковою карткою платника та розрахунком податкового боргу(а.с.6,40).

За несвоєчасну подачу вказаної податкової декларації, на підставі акту перевірки від 15.03.2011 року №24/15-2/36711711 було винесено 23.03.2011 року податкове - повідомлення рішення, з направленням відповідачу, яким визначено штрафні санкції в розмірі 1020 гривень(а.с.33, 38). Але його було повернуто з відміткою "за вказаною адресою на значиться".

За несвоєчасну подачу вказаної податкової декларації, на підставі акту перевірки від 15.03.2011 року №24/15-2/36711711 було винесено 23.03.2011 року податкове - повідомлення рішення, з направленням відповідачу, яким визначено штрафні санкції в розмірі 1020 гривень(а.с.33, 38). Але його було повернуто з відміткою "за вказаною адресою на значиться".

За несвоєчасну подачу податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік, яку було подано 11.02.2011 року, на підставі акту перевірки від 29.03.2011 року №154/15-1/36711711 було винесено 29.03.2011 року податкове - повідомлення рішення, з направленням відповідачу, яким визначено штрафні санкції в розмірі 1020 гривень(а.с.25, 33). Але його було повернуто з відміткою "за вказаною адресою на значиться".

Таким чином, враховуючи вищенаведене, відповідно до облікової картки платника податків, розрахунку податкового боргу, який проведено позивачем, станом на час звернення з позовом до суду за відповідачем значиться податковий борг на загальну суму 58231, 13 гривень, з яких 56021.13 гривні - заборгованість по сплаті податку ( податковий борг виник у січні та березні 2011 року); 2210 гривень заборгованість по сплаті штрафних санкцій (податковий борг виник у березні).

Відмовляючи частково у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обов'язковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Проте, з таким висновком не погоджується судова колегія виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У підпункті 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, ані Податковий кодекс України, ані Наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Тому, орган державної податкової служби не повинен повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення податкового боргу більша ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби має надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

При цьому згідно з пунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуваннями штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого.

Аналогічну правову позицію визначив Вищий адміністративний суд України в постанові від 21.03.2012 у справі №К/9991/71410/11 та Інформаційному Листі від 12.04.2012 №1044/11/13-12.

При цьому, матеріали справи містять докази надіслання податкової вимоги №1/25 від 04.01.2011р. на загальну суму 19912,13грн. (а.с. 11).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у порушення норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню з прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1ст.198, п.1, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 року по справі № 2а-6282/11/0170 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗП Внешторг" на користь державного бюджету м. Керч (код платежу 14010100, ОКПО 34740946 податок на додану вартість на р/р 31118029700019 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 57211,13 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗП Внешторг" на користь державного бюджету м. Керч (код платежу 11021000, ОКПО34740946 податок на прибуток на р/р 31116009700019 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість з податку на прибуток у розмірі 1020,00 гривень.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук