Постанова № 29455907, 14.02.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р. Справа№ 5011-8/14627-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Абрамова А.В. - дов. № 12 від 02.01.2013р.

від відповідача: Волчек Н.М. - дов. № 65-1-4/38-Ю від 25.12.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2012р.

у справі № 5011-8/14627-2012 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова

компанія «ІНГО Україна»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова

компанія «Гарант - Авто»

про стягнення 17 111, 20 грн.

В судовому засіданні 14.02.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2012р. по справі № 5011-8/14627-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, які підтверджують наявність у позивача законних підстав для стягнення страхового відшкодування в розмірі 17 111, 20 грн. в порядку регресу.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. для розгляду справи № 5011-8/14627-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 24.01.2013р.

12.12.2012 р. на запит суду від 03.12.2012р. № 09-16/3131 з Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшли належним чином завірені копії матеріалів адміністративної справи № 3-4995/10.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р., у зв'язку з перебуванням головуючого судді Скрипки І.М. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Остапенко О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 14.02.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013р., у зв'язку з виходом з відпустки судді Скрипки І.М., сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 14.02.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.02.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.02.2013р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2012р. залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність вини Бороденка В.І. та причинний зв'язок між його діями та завданням шкоди власнику автомобіля «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 СІ.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2010р. між Приватним акціонерним товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (позивач, страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» (страхувальник за договором) укладено договір страхування засобів наземного транспорту, оформлений полісом № 250504109.10, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 СІ .

Страховим випадком, за полісом, є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок ДТП.

Згідно довідки ВДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, 26.10.2010р. у місті Бориспіль по вул. Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «ІЖ-27175», д. н. АІ 0692 СВ, під керуванням Бороденка В.І., автомобіля «Mercedes-Benz», д.н. АІ 9083 АН, під керуванням Синепольця М.І., та автомобіля «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 CІ, яким керував Карпенко Ю.М.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2010р. у справі № 3-4995/10 Бороденка В.І. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Зі змісту постанови вбачається, що Бороденко В.І., керуючи автомобілем «ІЖ-27175», д. н. АІ 0692 СВ, не надав дорогу автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz», д. н. АІ 9083 АН, чим порушив Правила дорожнього руху України.

Однак, Бориспільським міськрайонним судом Київської області в даній постанові не зазначено про те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 26.10.2010р. у місті Бориспіль по вул. Шевченка, з вини Бороденка В.І. також був пошкоджений автомобіль «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 СІ.

Проте, колегія суддів відмічає, що з копії матеріалів адміністративної справи № 3-4995/10, які 12.12.2012р. надійшли з Бориспільського міськрайонного суду Київської області на запит суду, вбачається, що автомобіль «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 CІ, який належить страхувальнику позивача, був учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 26.10.2010р. у місті Бориспіль по вул. Шевченка.

Факт участі автомобіля «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 CІ, у даній дорожньо-транспортній пригоді підтверджується первинною довідкою ВДАІ, яка видається безпосередньо під час оформлення ДТП, та розширеною довідкою ВДАІ з обслуговування Бориспільського РУ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи. Зазначений у первинній довідці точний час ДТП збігається з інформацією, зазначеною в розширеній довідці ДАІ та постанові Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2010р. у справі № 3-4995/10.

При цьому з матеріалів справи, а саме письмових пояснень водія Бороденко В.І. вбачається, що після зіткнення його автомобіля «ІЖ-27175» з автомобілем «Mercedes-Benz», його автомобіль розвернуло і він здійснив зіткнення з автомобілем «FIAT Doblo» синього кольору, який рухався позаду нього (а. с. 95), а з пояснень водія Карпенко Ю.М. , який керував автомобілем «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 CІ, 26.10.2010р. вбачається, що після зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz», автомобіль «ІЖ-27175» розвернуло і він здійснив зіткнення з його автомобілем (а. с. 97).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанова суду в адміністративній справі у відповідності до ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте рішення по справі.

Колегія суддів констатує, що відмова Бориспільського міськрайонного суду Київської області (а. с. 107) у задоволені заяви позивача про виправлення описки в постанові суду (а. с. 10) не спростовує інформацію про третього учасника ДТП - Карпенка Ю.М., який керував автомобілем «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 CІ, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» і був застрахований позивачем.

Отже, виходячи з системного аналізу матеріалів справи та даних адміністративної справи № 3-4995/10, колегія суддів дійшла висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням водієм Бороденком В.І. правил дорожнього руху, що встановлено судом у справі № 3-4995/10, та спричиненням у зв'язку з цим пошкоджень автомобілю «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 CІ, застрахованого позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» звернулось до страховика, позивача у справі, із заявою про виплату суми страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту № 0216 про оцінку автомобіля «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 СІ, складеного ФОП Мартиновим К.П. 03.11.2010р. (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи) матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «FIAT Doblo», д. н. АІ 1772 СІ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 20 330, 00 грн., а згідно рахунку-фактури № 38 від 03.11.2010р. вартість ремонту автомобіля складає 17 621, 20 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Полісом № 250504109.10 від 28.05.2010р., на підставі Страхового акту № 55261 від 29.11.2010р. здійснив виплату своєму страхувальнику страхового відшкодування у сумі 17 621, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11993 від 15.12.2010р., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 17 111, 20 грн.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами 1-2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ІЖ-27175», д. н. АІ 0692 СВ, на момент ДТП була застрахована Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», що підтверджується полісом № ВС/1261575 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Термін дії полісу з 26.01.2010р. до 25.01.2011р., тип полісу - 1.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно полісу № ВС/1261575 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) у розмірі 25 500, 00 грн. та франшизу в розмірі 510, 00 грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ІЖ-27175», д. н. АІ 0692 СВ, під час ДТП, встановлена в судовому порядку.

Доказів неправомірності керування водієм Бороденко В.І. зазначеним автомобілем, суду не надано.

01.08.2012р. позивач звернувся до відповідача із заявою (вих. № 03/01-08-12) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, яка відповідачем залишена без задоволення.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування засобів наземного транспорту № 250504109.10 від 28.05.2010р., перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008р. у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ «Страхова компанія «Крона» до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 4 526, 80 грн.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу та ст. 27 Закону України «Про страхування», 17 111, 20 грн. страхового відшкодування в порядку регресу (17 621, 20 грн. виплачене страхове відшкодування - 510, 00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВС/1261575).

Отже, місцевий господарський суд не з'ясував всі істотні обставини справи та не звернув уваги на вказані норми чинного законодавства, а тому без належних правових підстав відмовив в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2012р. у справі № 5011-8/14627-2012, прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО Україна», з підстав викладених в ній, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2012р. у справі № 5011-8/14627-2012 скасуванню, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу, з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із повним задоволенням позову та апеляційної скарги позивача, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2012р. у справі № 5011-8/14627-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2012р. у справі № 5011-8/14627-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО Україна» задовольнити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонера страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) 17 111 (сімнадцять тисяч сто одинадцять) грн. 20 коп. страхового відшкодування та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонера страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № 5011-8/14357-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 19.02.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Руденко М.А.