Рішення № 29454757, 11.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.13 Справа№ 5015/5248/12

За позовом: Приватного акціонерного товариства "УМТ", м. Київ

до відповідача: Львівського обласного клінічного діагностичного центру, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державної казначейської служби у Львівській області, м. Львів

про стягнення 1 149 900 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: Даценко І.І., представник (довіреність б/н від 25.11.2012 р.);

від відповідача: Пукаляк Р.М., головний лікар;

від третьої особи: не з'явився

Приватне акціонерне товариство "УМТ", м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Львівського обласного клінічного діагностичного центру, м. Львів про стягнення 1 149 900 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 11.12.2012 р. призначив справу до розгляду на 09.01.2013 р. В судовому засіданні 09.01.2013 р. оголошувалась перерва до 23.01.2013 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 11.02.2013 р.

Ухвалою від 23.01.2013 р. суд залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби у Львівській області.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становила 1 149 900 грн. 00 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в сумі 1 149 900 грн. 00 коп.

В судових засіданнях представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у поданому суду письмовому відзиві на позов, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 11.02.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 15.02.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20 березня 2012 р. між Приватним акціонерним товариством "УМТ" (учасник) та Львівським обласним клінічним діагностичним центром (замовник) було укладено договір №031/0212.

За цим договором учасник (позивач) передає у власність замовника (відповідача), а замовник оплачує вартість товару, що визначений в асортименті та за ціною, яка зазначена у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Найменування товару: рентгенівська трубка для комп'ютерного томографа - 1 од. СХВ-750D Megacool.

Позивач 4 липня 2012 р. передав у власність відповідачу товар на загальну суму 1 149 900 грн. 00 коп., що підтверджується витратною накладною №84 від 04.07.2012 р. (належно завірена копія накладної долучено до матеріалів справи).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі накладної протягом 30 календарних днів.

Згідно п. 6.1.5. замовник зобов'язаний оплачувати товар учасника на підставі накладної з відтермінуванням платежу не більше 30 календарних днів.

Позивач за вих. №800-1 від 01.10.2012 р. та за вих. №840 від 26.10.2012 р. звертався до відповідача з листами-вимогами, в яких вимагав оплатити заборгованість в розмірі 1 149 900 грн. 00 коп. протягом 7 днів. Відповідачем вказані вимоги залишені без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 149 900 грн. 00 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Необхідно також зазначити, що факт надходження коштів на рахунки відповідача є обставиною, яка не залежить від його волі і яка не є такою, що має настати неминуче, що передбачено ст. 530 ЦК України. Надходження коштів на рахунок відповідача не є тією обставиною (подією), яка відповідно породжує для відповідача обов'язок здійснити розрахунок за прийнятий товар, або звільняє відповідача від визначеного договором зобов'язання розрахуватися за поставлений товар.

За змістом умов договору вбачається, що такою обставиною сторонами визначено факт поставки товару згідно накладної, за наслідками чого відповідач відповідно до п. 4.1. та п. 6.1.5. договору зобов'язаний протягом 30 календарних днів провести розрахунок за переданий товар.

Крім цього, виходячи із приписів ст. 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи, що не є стороною договору, в даному випадку головному розпоряднику коштів міського бюджету. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може лише породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Слід також зазначити, що відповідачем не було подано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності факту відсутності коштів на рахунках.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1 149 900 грн. 00 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Львівського обласного клінічного діагностичного центру, м. Львів, вул. Пекарська, 69 Б (ідентифікаційний код 03078209) на користь Приватного акціонерного товариства "УМТ", м. Київ, вул. Борщагівська, 204-В (ідентифікаційний код 23718196) 1 149 900 грн. 00 коп. основного боргу, 22 998 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.