Рішення № 2945431, 27.01.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.09 Справа№ 22/267

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тиса-Транс” с.Крайниково Закарпатської області

до відповідача Приватного підприємства Компанія „Деніс-Львів”, м.Львів

про стягнення 3260,70 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Пилипець І.І. - директор

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю „Тиса-Транс” с.Крайниково Закарпатської області до Приватного підприємства Компанія „Деніс-Львів”, м.Львів про стягнення 3260,70 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 23.12.2008р. призначив розгляд справи на 27.01.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

14 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тиса-Транс” (надалі позивач) та Приватним підприємством Компанія „Деніс-Львів” (надалі відповідач) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, у відповідності до якого перевізник зобов’язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом. Згідно з заявкою –дорученням на перевезення вантажу від 14.05.2007р. позивач надав для відповідача послуги по перевезенню вантажу з м.Дніпропетровська до м. Ужгорода автомобілем „Вольво” д.н.з АО 2173 та н/п д.н.з. АО 2490 ХХ.

Відповідно до п.4.7 договору порядок і терміни оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням. Згідно з заявкою-дорученням від 14.05.2007р. термін оплати становить 14 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Вартість перевезення погоджена сторонами, згідно договору становить 3500,00 грн. У відповідності до п.4.9.1 договору оплата послуг здійснюється відповідачем на розрахунковий рахунок позивача, на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії товарно - транспортних документів (ТТН чи СМR) з відповідними відмітками про одержання вантажу, оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

оплати становить 14 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав. Факт отримання товару відповідачем підтверджується товарно-транспортною накладною № б/н від 15.05.2007 року з відміткою вантажоотримувача.

Відповідач свої зобов’язання по договору виконав частково і станом на день розгляду справи в суді його борг перед позивачем становить 2500,00 грн.

21 грудня 2007р. відповідачу була направлена претензія, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.6.5 договору пеню за у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення і згідно поданого розрахунку сума пені становить 760,70 грн.

Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Компанія „Деніс-Львів” (79000 м. Львів, вул.В.Великого, 95/64, код ЄДРПОУ 33711183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тиса-Транс” (90452 с.Крайниково Закарпатської області , код ЄДРПОУ 33166002) 2500,00 грн. –основного боргу, 760,70 грн. пені, 102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Желік М.Б.