Рішення № 29449491, 20.02.2013, Оболонський районний суд міста Києва

20.02.2013 Справа № 2605/11847/12

Ун. №2605/11847/12

Пр. 2/756/187/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.

при секретарях: Пригаровій О.В., Субіну М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Сведбанк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У липні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача публічного акціонерного товариства „Сведбанк" (далі - ПАТ „Сведбанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що між нею та акціонерним комерційним банком „ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ „ТАС-Комерцбанк"), правонаступником якого є ПАТ „Сведбанк", укладено кредитний договір від 15 серпня 2007 року №0050/0807/71-168, відповідно до умов якого банк надав їй кредит у розмірі 75 000, 00 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором вона передала АКБ „ТАС-Комерцбанк" в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, про що було укладено відповідний іпотечний договір від 15 серпня 2007 року №0050/0807/71-168-Z-119, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

16 січня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності. Для виконання зазначеного виконавчого напису державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Барановським Б.В. відкрито виконавче провадження, про що останнім винесено постанову від 10 лютого 2012 року ВП №31081802.

ОСОБА_1 зазначала, що вказаний виконавчий напис від 16 січня 2012 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за відсутності підстав для його вчинення та з порушенням порядку вчинення виконавчих написів, зокрема, щодо направлення повідомлення про усунення порушення, відсутності безспірності заборгованості та наявності підстав для погашення суми кредиту в розмірі, визначеному виконавчим написом.

З цих підстав позивач просила визнати недійсним, скасувати та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16 січня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі за №266.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив про задоволення позовних вимог, при цьому не міг чітко визначитись із способом захисту порушеного, на його думку, права і пояснити можливість одночасного визнання виконавчого напису недійсним, його скасування та визнання таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, неодноразово належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, причин неявки до суду не повідомили.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надіслав до суду заперечення проти позову із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові заперечення третьої особи, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та АКБ „ТАС-Комерцбанк" укладено кредитний договір від 15 серпня 2007 року №0050/0807/71-168, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 75 000, 00 доларів США, строком з 15 серпня 2007 року по 15 серпня 2027 року (а.с. 8-14).

В судовому засіданні встановлено, що позичальник отримала від АКБ „ТАС-Комерцбанк" кредит на визначену договором суму та використала кредиті кошти у повному обсязі.

У забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним кредитним договором остання передала АКБ „ТАС-Комерцбанк" в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, про що було укладено відповідний іпотечний договір від 15 серпня 2007 року №0050/0807/71-168-Z-119, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с. 6-7).

Оскільки позивачка систематично не виконувала взятих на себе за кредитним договором від 15 серпня 2007 року №0050/0807/71-168 зобов'язань і в неї виникла заборгованість, ПАТ „Сведбанк", керуючись ст.ст. 87-91 Закону України „Про нотаріат", звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою про вчинення виконавчого напису (а.с. 84).

16 січня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 5), на підставі чого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Барановським Б.В. відкрито виконавче провадження для виконання виконавчого напису, про що останнім винесено постанову від 10 лютого 2012 року ВП №31081802 (а.с. 15).

Ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 87 Закону України „Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 88 Закону України „Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2004 року №20/5, для стягнення грошових коштів сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Ч.2 п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2004 року №20/5, встановлено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

П.1 цього Переліку визначено, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, що перердбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставне майно, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов»язання.

З матеріалів справи вбачається, що приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підтвердження безспірності вимог надано необхідний перелік документів передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі розрахунки, докази отримання коштів, виписки з рахунків, що підтверджують факт існування боргу.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов»язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазанчається стислий зміст порушених зобов»язань, вимога пров иконання порушеного зобов»язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встанволеного строку вимога іпотекодержателя залищається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

З огляду на зазанчене, дотримання процедури повідомлення іпотекодавця про існуючу заборгованість та намір звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідність витримки строку з моменту одержання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень тягнуть за собою відмінність сум заборгованості визначеної у вимозі та виконавчому написі нотаріуса.

Відповідно до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виконавчий напис на іпотечному договорі, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Посилання позивачки на те, що їй не була надіслана письмова вимога ПАТ „Сведбанк" про усунення порушення зобов'язання кредитного договору від 15 серпня 2007 року №0050/0807/71-168 не може бути взято судом до уваги, оскільки таку вимогу із зазначенням розміру заборгованості та пропозицією погашення заборгованості, а також попередженням можливості звернення стягнення на іпотечне майно їй було надіслано 20 липня 2009 року, а 24 липня 2009 року вона її отримала (а.с. 64, 74).

Спірний виконавчий напис було вчинено 16 січня 2012 року, тобто після спливу тридцяти днів з моменту отримання позивачкою вимоги ПАТ „Сведбанк", що відповідає вимогам п. 283 Інструкції.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.11.2009 року "Про внесення змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ", внесено зміни до п.283 Інструкції, яким надано право нотаріусам вчиняти виконавчі написи на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, навіть, якщо не закінчився строк виконання основного зобов'язання та іпотечного договору, за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання позивача про неможливість вчинення виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі у зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів до закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору.

Ст. 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Так, ч.12 ст. 110 ЦПК України передбачено розгляд справ за позовами до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду; право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З огляду на зміст вказаної статті Закону України «Про нотаріат», одним із способів захисту права, встановленим законом, є оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, оскарження нотаріального акта.

При цьому, позивачем та представником позивача не обґрунтовано можливості та підстав одночасного визнання виконавчого напису недійсним, його скасування та визнання таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 16 ЦК України, Законом України „Про нотаріат", Законом України „Про іпотеку", постановою КМУ „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", Інструкцією „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212, 213, 209, с т. 212-218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Сведбанк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.В. Шевчук