Рішення № 2944906, 02.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2009 р. Справа № 07/318-08

вх. № 8908/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Заворін І.Є. ,дов № 11/09 від 05.01.09 р.; відповідача - Нурієв С.К., дов. б/н від 12.01.09 р.; Мокрійов В.М. - директор;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя

до ТОВ СВП "Картамиш", с. Картамиш

про стягнення 78948,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського виробничого підприємства "Картамиш" (з урахуванням уточнень позовних вимог від 22.12.08 р., які були прийняті судом) 64088,62 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 2036,58 грн., 12823,01 грн. інфляційних нарахувань, 8202,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та судові витрати по справі, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором № 05/12 - Х від 11.12.07 р.

Відповідач відзив на позов не надав, проте, у судовому засіданні визнав суму основного боргу у повному обсязі, проти решти нарахувань заперечував. Заявив про оплату 24.12.08 р. заборгованості в сумі 5000,00 грн., проте, жодних доказів такої оплати суду не надав.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 05/12-Х від 11.12.07 р. (а.с.11-13), відповідно до умов якого постачальник (позивач) передає у власність покупця (відповідача) товар (семена), а покупець (відповідач) приймає та оплачує його на умовах передбачених договором.

Відповідно до п.1.4 вказаного договору вартість договору склала 399011,28 грн.

Виконуючи умови вказаного договору, позивач 17.04.08 р. поставив відповідачу вказаний товар на суму 399011,28 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00000062/Х від 17.04.08 р. та довіреністю ЯОМ № 070500 від 17.04.08 р. (а.с.24-25).

Згідно з п. 3.2.1 договору, покупець зобов'язався оплатити постачальнику товар в українських гривнях у безготівковому порядку (шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на його поточний рахунок) у строк до 31.01.08 р. у розмірі 100% від вартості договору.

Відповідач оплатив поставлений позивачем товар частково, в сумі 334922,66 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, наданими позивачем до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем склала 64088,62 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 64088,62 грн. заборгованості не сплатив, суму заборгованості визнав.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 31.01.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 05/12-Х від 11.12.07 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 64088,62 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 12823,01 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 2036,58 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами позивач посилається на ч.1 1048 ЦКУ, якою встановлюється що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, вказана норма регулює правовідносини, що виникають з договору позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що між сторонами за договором № 05/12-Х від 11.12.07 р. виникли правовідносини, що виникають з договору купівлі - продажу (поставки).

Вказані правовідносини не мають жодних ознак договору позики, а отже, застосування позивачем ст. 1046 ЦК України до правовідносин, що виникли внаслідок договору № 05/12-Х від 11.12.07 р., є безпідставним.

Частиною 2 статті 536 ЦК України, встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором поставки № 05/12-Х від 11.12.07 р. не встановлено розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами. Чинним законодавством України не встановлено розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами у зобов'язаннях, що виникають з договорів купівлі - продажу (поставки).

За викладених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 8202,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є безпідставною неправомірною та такою, що не підлягає задоволенню.

04.02.09 р. відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про надання відстрочки виконання даного рішення. Вказане клопотання не приймається до розгляду, оскільки подано після винесення рішення у справі № 07/318-08, резолютивну частину якого було оголошено у судовому засіданні 02.02.09 р.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського виробничого підприємства "Картамиш" (вул. Центральна,1 с. Картамиш, Первомайський район, Харківська область, 64144, код ЄДРПОУ 31731120, п/р 26003301813337 в ХЦВ "Промінвестбанк", МФО 351458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (пр. Маяковського, 3, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 30345439, п/р 26008976712744 в Запорізькій філії "Перший український міжнародний банк", МФО 313623) 64088,62 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 2036,58 грн., 12823,01 грн. інфляційних нарахувань, 789,49 грн. державного мита та 106,89 грн. витрат на інфрмацфйно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 8202,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 07 лютого 2009 року.

Суддя