Рішення № 29446064, 12.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/13981-2012 12.02.13

за позовом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району»

про відшкодування збитків в розмірі 444 558,60 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники учасників процесу:

від позивача Семенюк Д.М. (за довіреністю)

від відповідача Пономарьов А.О. (за довіреністю)

від третьої особи не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» про відшкодування збитків в розмірі 442 866,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-17/13981-2012 та призначено її до розгляду на 23.10.2012 р.

22.10.2012 р. через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача відхилив позовні вимоги. Суд оголосив перерву до 25.10.2012 р.

У наступному судовому засіданні представник відповідача надав письмові пояснення для приєднання до матеріалів справи. Суд оголосив ухвалу про виклик у судове засідання представника комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району» з метою надання пояснень на підставі ст. 30 ГПК України та оголосив перерву в судовому засіданні.

02.11.2012 р. через канцелярію суду представник відповідача подав додаткові пояснення.

У судовому засіданні 06.11.2012 р. представник комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району» надав документи для приєднання до матеріалів справи. Заслухавши пояснення представника комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району», суд ухвалив залучити комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району» до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та оголосив перерву в судовому засідання до 27.11.2012 р.

27.11.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав письмові додаткові пояснення до позовної заяви. Суд оголосив перерву до 06.12.2012 р.

10.01.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав письмові уточнення позовних вимог, в яких зазначає, що в ході обстеження будинків комунальної власності позивачем встановлено факт розміщення телекомунікаційного обладнання та мереж відповідача в будинках, які не входять до переліку згідно з договором № 8-С/ШВ встановлення сервітуту від 01.04.2007 р. Так, актом про встановлення факту розміщення телекомунікайних мереж в будинках комунальної власності від 05.12.2012 р. зафіксовано, що в дев'яти будинках, які налічують 217 квартир, наявні телекомунікаційні мережі відповідача. На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача 1 692 грн. (з розрахунку 0,60 грн. за кожну квартиру).

Щодо уточнення позовних вимог від 10.01.2013 р. суд зазначає наступне.

Пунктом 3.11. постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Керуючись вищевикладеним, суд розцінює вищевказану заяву як збільшення розмір позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача відхилив позов. Суд оголосив ухвалу про відкладення розгляду справи та зобов'язав відповідача надати письмові пояснення в розрізі уточнення позовних вимог.

18.01.2013 р. через канцелярію суду представник відповідача подав письмові заперечення на доводи позивача.

12.02.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав письмові пояснення на відзив відповідача для приєднання до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.02.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача відхилив позов повністю. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився

Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Київські телекомунікаційні мережі» та комунальним підприємством «Керуюча дирекція» було укладено договір № 8-С/ШВ встановлення сервітуту (далі - Договір).

Згідно з п. 2.2. Договору сервітут полягає у наданні підприємством оператору права на розміщення технічних засобів телекомунікацій оператора на території та в будинках, перелік яких наведено в додатку № 1 до цього договору (далі - територія) з метою забезпечення надання телекомунікаційних послуг мешканцям будинків. Сервітут полягає у наданні оператору права безперешкодного доступу на територію підприємства з метою доступу до власних технічних засобів телекомунікацій. Сервітут є оплатним. Оператор здійснює оплату за надане підприємством право на умовах, що визначені Договором.

14.07.2011 р. рішенням Київської міської ради № 378/5765 про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій (далі - Рішення) доручено комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» здійснювати моніторинг та координацію розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності.

Зокрема, пунктом 2 Рішення доручено комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» укладати договори на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності.

Згідно з п. 6 Рішення комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» зобов'язане у місячний термін розробити та погодити в установленому порядку з Головним управління цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) тарифи на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності.

На виконання п. 6 Рішення, наказом № 97 від 23.08.2011 р. Голови комісії з реорганізації цінової політики виконавчого органу Київської міської рада (Київської міської державної адміністрації) погоджено тарифи на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності в розмірі 0,60 грн. з ПДВ за кожну квартиру, що знаходиться в будинку.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1542 від 29.08.2011 р. внесено зміни до додатку № 4 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 121 від 31.01.2011 р., а саме: виключено п. 23, яким надавались повноваження районним державним адміністраціям щодо забезпечення контролю за розміщення телекомунікацій (у тому числі прокладання телекомунікаційних мереж у житлових будинках, встановлення радіотехнічного обладнання на будинках, антен супутникового телебачення, встановлення базових станцій мобільного стільникового зв'язку та інших технічних засобів телекомунікації тощо) у будинках комунальної власності, які передані в управління відповідних районних в м. Києві державних адміністрацій, у порядку, визначеному розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином, підприємства, установи та організації, що є балансоутримувачами будинків комунальної власності втратили повноваження укладати договори з суб'єктами господарювання про надання права розміщення телекомунікаційних мереж в будинках комунальної власності.

На думку позивача, строк дії вищевказаного договору закінчився 01.11.2011 р. та станом на 31.08.2012 р. відповідач продовжує безоплатно використовувати будинки комунальної власності для розміщення своїх телекомунікаційних мереж.

11.08.2011 р. позивач, в межах повноважень відповідно до Рішення, надіслав листа на адресу відповідача щодо необхідності укладання договору з позивачем для розміщення своїх телекомунікаційних мереж у будівлях комунальної власності, але на даний час договір між сторонами не укладено та спір не вирішено.

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків у вигляді втраченої вигоди, яку останній міг би отримати за використання будинків комунальної власності за період з 01.11.2011 р. по 31.08.2011 р. в розмірі 444 558,60 грн., з розрахунку 0,60 грн. за кожну квартиру, що знаходиться в будинках комунальної власності, які використовує відповідач.

Суд частково погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.1. Договору строк дії сервітуту, що надається за даним договором, встановлюється терміном на 3 роки.

Згідно з п. 8.4. Договору у випадку, якщо за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії Договору, жодна зі сторін не повідомить письмово іншу Сторону про намір розірвати Договір, дія останнього продовжується на той самий строк на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками третьої особи та відповідача, останні не звертались один до одного з письмовою заявою про намір щодо розірвання останнього до 01.03.2010 р.

У матеріалах справи наявні акти надання послуг за період з 31.10.2010 р. по 31.10.2011 р., які підписані обома сторонами, що також свідчить про фактичне виконання договору після 01.03.2010 р.

Таким чином, судом встановлено, що договір № 8-С/ШВ встановлення сервітуту від 01.04.2007 р. було пролонговано до 01.04.2013 р.

Згідно з п. 8.2. Договору останній може бути розірваний у випадках, що передбачені законодавством.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Позивачем доказів щодо розірвання договору за домовленістю сторін або рішення суду не надано.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач використовує будівлі комунальної власності згідно з додатком № 3 для розміщення в них телекомунікаційних мереж на законних підставах та на умовах вищевказаного Договору.

Керуючись вищевикладеним, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача завданих збитків в розмірі 442 866 грн. відсутні.

Щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 1 692,60 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) за розміщення телекомунікаційних мереж в дев'яти будинках, які не входять в додаток № 3 до договору суд зазначає наступне.

У матеріалах справа наявний акт про встановлення факту розміщення телекомунікаційних мереж в будинках комунальної власності (далі - акт), який підписаний представниками Дирекції з розвитку телекомунікаційних мереж комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» та комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району». Даним актом встановлено, що в будинках за адресами: вул. Шамрила, 3-Б, вул. Дмитрівська, 33А, вул. М. Коцюбинського, 9, вул. І. Франка, 40А, бул. Т.Шевченка, 31, вул. Ярославів Вал, 26, вул. О. Гончара, 9, вул. Михайлівська, 2В, вул. Тургенівська, 69 встановлено телекомунікаційне обладнання з маркуванням товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі».

За даними інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом м. Києва дані будинки налічують 217 квартир.

Заперечення відповідача щодо відсутності будь-якого майна останнього (зокрема телекомунікаційних мереж) в будинках за адресами: вул. Гончара Олеся, 9, вул. І. Франка, 40А, Дмитрівська, 33А, бул. Т. Шевченка, 31 спростовуються даними, наведеними у наданому позивачем акті за підписами повноважних осіб, а також фото таблицями, доданими до вищевказаного акту.

Таким чином, факт наявності телекомунікаційних мереж відповідача в наведених вище будинках згідно з актом належним чином доведений.

Заперечення відповідача щодо безпідставного віднесення багатоквартирних будинків до комунальної власності та, як наслідок, відсутності права у позивача вимагати відшкодування збитків судом також не приймаються з огляду на наступне.

Крім того, позивач надав витяг з Додатку № 10 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1112 від 10.12.2010 р., який підтверджує належність будинків, вказаних в акті, до комунальної власності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконує договір № 8-С/ШВ встановлення сервітуту від 01.04.2007 р. та наполягає на його дійсності, тим самим своїми діями фактично визнає належність багатоквартирних будинків згідно з додатку № 3 до Договору до комунальної власності.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності збитків, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, в розмірі 1 692,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 1 692,60 грн. підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» (03126, м. Київ, вул. Михайла Донця, 12А, код 30931228) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51А, код 03366500) страхове відшкодування в розмірі 1 692 (одна тисяча шістсот дев'яносто дві) грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 33 (тридцять три) грн. 72 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 19.02.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова