Рішення № 29444992, 29.11.2012, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0915/2088/12

Провадження № 2/0915/797/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої -судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

представника позивача -адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Укрнафтогазкомплект»НАК «Нафтогаз України»про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач 08.05.2012 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Після уточнення позовних вимог 28.11.2012 р. просив визнати незаконним наказ відповідача № 13-к від 09.04.2012 р. про звільнення, поновити його на роботі на посаді сторожа Івано-Франківської бази ДП «Укрнафтогазкомплект»НАК «Нафтогаз України»з 09.04.2012 р., стягнути з відповідача 14400 грн. втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та 10000 грн. на відшкодування спричиненої йому моральної шкоди, стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу та судовий збір в дохід держави.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що оскаржуваним наказом № 13-к від 09.04.2012 р. відповідач звільнив його з роботи з 09.04.2012 р. на підставі п.4 ст.40 КЗпП України. Підставою винесення наказу про звільнення вказано запис з камер відеоспостереження від 07.04.2012 р. та пояснювальна записка позивача від 07.04.2012 р. У відповідача він пропрацював двадцять років, починаючи з 16.09.1991 р., спочатку стрілком, а з 31.12.1998 р. -сторожем, стягнень не мав. Вважає оскаржуваний наказ незаконним, у ньому відповідач не вказав, коли він допустив прогул, а саме був відсутній на робочому місці більше трьох годин без поважних причин; запису з камер відеоспостереження йому взагалі не показували. Такого порушення трудової дисципліни він не допускав, він дійсно 07.04.2012 р. відлучався з території бази на деякий час з поважних причин, так як змушений був поїхати до дружини в лікарню; при цьому був відсутній на робочому місці 40-50 хв. Вказані обставини підтверджуються книгою обліку заїзду та виїзду автомашин Івано-Франківської бази відповідача, згідно записів у якій позивач о 10 год. 40 хв. 07.04.2012 р. запустив на територію бази автомобіль генерального директора ДП «Укрнафтогазкомплект»НАК «Нафтогаз України»ОСОБА_3 Відповідач видав йому трудову книжку і розрахункові 10.04.2012 р. Оскільки його було незаконно звільнено з роботи 09.04.2012 р., він підлягає поновленню на роботі; виходячи з розміру його середньомісячного заробітку, що складав 1800 грн., відповідач повинен сплатити йому 14400 грн. втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, а саме з 09.04. до 30.11.2012 р., тобто за 8 місяців (1800х8). Незаконним звільненням з роботи відповідач спричинив йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, яку оцінює у 10000 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали і просили його задовольнити. Позивач також пояснив, що 07.04.2012 р. він заступив на чергування о 08 год. 30 год.; через 15-20 хв. йому зателефонувала дружина, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні у Тисменицькій ЦРЛ і якій у зв'язку з погіршенням стану здоров'я необхідно було терміново завезти ліки; він повідомив по телефону старшого сторожа ОСОБА_4, просив про заміну, однак, той за станом здоров'я не зміг його замінити, тому він змушений був залишити територію бази на деякий час без нагляду, оскільки не зміг зв'язатися по телефону з начальником бази ОСОБА_5; повернувся на територію бази о 10 год., коли директор відповідача ОСОБА_3 та його заступник ОСОБА_6 вже були на території, після цього о 10 год. 40 хв. він відкрив ворота і запустив на територію їх автомобіль.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали і пояснили, що позивач працював на посаді сторожа Івано-Франківської бази відповідача, тому повинен був чітко дотримуватись положень посадової інструкції сторожа, відповідно до п.7 розд.3 якої сторожу забороняється відлучатись з робочого місця, залишати свій пост до приходу зміни чи до вирішення питання заміни. 07.04.2012 р. юрисконсульт відповідача ОСОБА_7, яка перебувала у відрядженні в м. Івано-Франківську, зранку виявила відсутність позивача на робочому місці, останній з'явився на території бази лише о 12 год.; вказані обставини підтверджені записом з камер відеоспостереження, на підставі якого відповідальний за перегляд записів ОСОБА_6 написав доповідну записку директору відповідача. У позивача було відібрано пояснюючу записку. Оскільки позивач допустив прогул без поважних причин, вважають оскаржуваний позивачем наказ законним, а заявлені ним вимоги необґрунтованими, тому просили у позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах. Позивач ОСОБА_2 з 16.09.1991 р. працював на Івано-Франківській базі відповідача -ДП «Укрнафтогазкомплект»НАК «Нафтогаз України», спочатку стрілком, а з 31.12.1998 р. -сторожем, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача (а.с.5-8). Згідно оскаржуваного наказу № 13-к від 09.04.2012 р. позивач звільнений з роботи на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України з 09.04.2012 р. (а.с.4). Підставою звільнення в наказі вказано запис з камер відеоспостереження від 07.04.2012 р. і пояснювальна записка позивача від 07.04.2012 р.

Встановлено, що відповідач не ознайомив позивача із записом з камер відеоспостереження від 07.04.2012 р., який став підставою для звільнення, та не надав суду вказаного запису, посилаючись на те, що система відеоспостереження зберігає записи не більше двох тижнів.

Пояснююча записка позивача (а.с.40) містить виклад обставин його відсутності на робочому місці протягом нетривалого часу, які позивач підтвердив у судовому засіданні.

Судом достовірно встановлено, що 07.04.2012 р. позивач о 08 год. 30 год. заступив на чергування, прийнявши зміну в сторожа ОСОБА_8; через деякий час позивачу зателефонувала дружина, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні у Тисменицькій ЦРЛ і якій у зв'язку з погіршенням стану здоров'я необхідно було терміново завезти ліки; позивач повідомив по телефону старшого сторожа ОСОБА_4, якого просив про заміну, однак, той за станом здоров'я не зміг його замінити; позивач не зміг зв'язатися по телефону з начальником бази ОСОБА_5, тому змушений був залишити територію бази на деякий час без нагляду; повернувся на роботу о 10 год., коли в.о. директора відповідача ОСОБА_3 та його заступник ОСОБА_6 вже перебували на території бази, о 10 год. 40 хв. позивач відкрив ворота і запустив на територію їх автомобіль; після цього приїхав в.о. начальника бази ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що позивач дзвонив йому 07.04.2012 р. до 09 год., просив про заміну, оскільки йому треба було завезти в лікарню хворій дружині ліки; свідок за станом здоров'я не зміг замінити позивача; десь о 10 год. позивач подзвонив йому по мобільному і повідомив, що він вже на роботі; по 10 год. свідок подзвонив на базу на стаціонарний телефон, щоб перевірити, чи позивач повернувся, останній підняв трубку.

Факт нетривалої (до однієї години) відсутності позивача на робочому місці підтвердили також свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10

Вказані вище обставини підтверджуються оглянутими в судовому засіданні журналом прийому та здачі чергувань по Івано-Франківській базі ДП «Укрнафтогазкомплект», книгою обліку заїзду та виїзду автомашин Івано-Франківської бази ДП «Укрнафтогазкомплект», копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.99-103, 9-11), випискою з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_11 (а.с.15).

Ці встановлені судом обставини спростовують факт прогулу позивача без поважних причин, у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.

Суд вважає голослівним посилання відповідача на те, що позивач пізніше, а не о 10 год. 40 хв., вніс у книгу обліку заїзду та виїзду автомашин, яка зберігається безпосередньо на посту, запис про заїзд на територію бази автомобіля керівництва відповідача. Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, з огляду на відсутність запису з камер відеоспостереження від 07.04.2012 р. суд критично оцінює надані відповідачем доповідні записки і акт про відсутність позивача на робочому місці більше трьох годин.

Оскільки позивач був звільнений з роботи без законної підстави, оскаржуваний наказ про звільнення слід визнати незаконним, позивача відповідно до вимог ст.235 КЗпП України слід поновити на попередній роботі з виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 8 місяців.

При цьому суд приймає за основу розрахунку суми втраченого заробітку розмір середньомісячного заробітку позивача у 1800 грн., який позивач заявив при подачі позову і який підтримав у судовому засіданні, що не перевищує розміру середньомісячного доходу позивача згідно наданої відповідачем довідки про доходи (а.с.104). Втрачений позивачем заробіток за 8 місяців вимушеного прогулу складає 14400 грн. (1800х8).

Щодо заявленої позивачем останньої вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення. Встановлено, що неправомірними діями відповідача, які виразились у незаконному звільненні позивача з роботи, останньому спричинено моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, втраті нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог розумності і справедливості та враховує характер неправомірних дій відповідача, глибину душевних страждань позивача. Суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути у користь позивача 1000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

З відповідача слід стягнути на користь позивача 800 грн. витрат на правову допомогу, розмір яких підтверджується квитанцією (а.с.19), та в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 536,50 грн. (107,30 грн. за вимогу про визнання незаконним наказу + 107,30 грн. за вимогу про поновлення на роботі + 214,60 грн. за вимогу про стягнення втраченого заробітку + 107,30 грн. за вимогу про відшкодування моральної шкоди).

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 40 ч.1 п.4, 147, 149, 150, 232, 233, 235, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 88, 213-215, 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ ДП «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»№ 13-к від 09 квітня 2012 року «Про звільнення».

Зобов'язати ДП «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді сторожа Івано-Франківської бази ДП «Укрнафтогазкомплект»НАК «Нафтогаз України»з 09 квітня 2012 року.

Стягнути з ДП «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», р/р 260033022693 в ПАТ «Промінвестбанк України», код ЗКПО 30167066, МФО 300012, у користь ОСОБА_2 14400 (чотирнадцять тисяч чотириста) грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1000 (одну тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди та 800 (вісімсот) грн. судових витрат, а всього 16200 (шістнадцять тисяч двісті) грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. звернути до негайного виконання.

Стягнути з ДП «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець