Постанова № 29443714, 15.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2013 р. Справа №805/1355/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:13 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі : головуючого судді Аканова О.О., при секретарі Скокіні О.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.12.2011 року ВП № 25086634, якою накладено арешт та заборону на відчуження двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.12.2011 року ВП № 25086634, якою накладено арешт та заборону на відчуження двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Позивач обґрунтовує позовні вимоги вказуючи на те, що у грудні 2012 року позивач виявила бажання укласти договір відчуження спірної квартири, та при звернення до нотаріуса їй стало відомо, що на вказану нерухомість Гірницьким відділом державної виконавчої служби Макіївського МУЮ накладено заборону на відчуження.

При зверненні до Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського МУЮ мені стало відомо, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 20.12.2011 року накладено арешт на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_3 згідно виконавчого листа № 2-4304/10 виданого 2010 року Гірницьким районним судом м. Макіївки Донецької області. На підставі вказаної постанови приватним нотаріусом ОСОБА_4 внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а стосовно зняття арешту з нерухомого майна рекомендовано звернутись до суду.

Виконавчий лист № 2-4304/10 видано Гірницьким районним судом м. Макіївки Донецької області на підставі рішення того ж суду від 01.10.2010 року у справі № 2-4304/10 року за позовом ПАТ «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, який задоволено у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно виконавчого листа № 2-4304/10 виданого Гірницьким районним судом м.

Макіївки Донецької області на підставі рішення того ж суду від 01.10.2010 року у справі

№ 2-4304/10 року за позовом ПАТ «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, про

стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, який задоволено у

повному обсязі - звернено стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно - двокімнатну

квартиру, загальною площею 53,40 кв. м., житловою площею 28,50 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу посвідченого 01.06.2007 року.

У фабулі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження встановлено, що заставлене майно належить ОСОБА_2, а у резолютивній частині тієї ж постанови арешт накладено та заборонено здійснювати відчуження майна, що належить боржнику ОСОБА_3.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка» єдиним власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 02.07.2003 року, виданого Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла.

Згідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

А тому, проводячи виконавчі дії щодо звернення стягнення на майно боржника шляхом опису та накладання арешту на квартири АДРЕСА_1 Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського МУЮ складено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.12.2011 року, що є рішенням суб'єкту владних повноважень, який суперечить вимогам Інструкції Про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, оскільки описано та арештовано майно перебуває у власності третіх осіб, а не боржника.

Позивач просить задовольнити їх позов в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» заперечували проти позову.

Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 02 липня 2003 року м. Макіївка, витягів від 29.07.2003 і від 28.11.2012 про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «БТІ м. Макіївки», квартира, що розташована за адресою : АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Постановою старшого державного виконавця Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 20.12.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 25086634, накладено арешт та заборону на відчуження двокімнатної квартири заг. пл. 53,4 кв.м., житл. пл. 28,5кв.м. за адресою : АДРЕСА_1

На підставі постанови Гірницького ВДВС Макіївського МУЮ від 20.12.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 25086634 Донецька філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна - квартира, АДРЕСА_1

Заочним Рішенням Гірницьким районним судом м. Макіївки Донецької області від 20 липня 2012 року у справі № 2/0510/1827/2012 витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та передано її у володіння ОСОБА_1, яке набрало законної сили 31.07.2012 року.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 1 Закону № 606, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 1, 2 Закону № 606 державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Частиною 2 статті 57 Закону № 606 встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Пунктом 5.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 арешт та вилучення майна боржника встановлено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Пунктом 5.6.2. Інструкції встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Частиною 1 статті 60 Закону № 606 встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що боржником у виконавчому провадженні №25086634 є ОСОБА_3, згідно виконавчого листа Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області виданого 10.02.2010 року, а відповідачем накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2, згідно постанови Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.12.2011 року ВП № 25086634, таким чином, відповідачем порушено ч. 2 ст. 57 Закону № 606, п. 5.6.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 де саме вказано, що арешт може застосовуватись тільки до майно боржника у виконавчому провадженні.

Крім того, судом встановлено, що власником двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з 02.07.2013 і по теперішній час є ОСОБА_1, а тому накладений відповідачем арешт на її нерухоме майно порушує законні права і інтереси ОСОБА_1 на володіння, користування і розпорядженням своїм майном, яке належить їй на праві приватної власності, а тому постанова відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.12.2011 року ВП №25086634 є протиправною і підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.12.2011 року ВП № 25086634, якою накладено арешт та заборону на відчуження двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.12.2011 року ВП № 25086634, якою накладено арешт та заборону на відчуження двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 34,41 грн. на користь ОСОБА_1.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 15.02.2013 року.

Постанова буде виготовлена у повному обсязі 19.02.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Аканов О.О.