Рішення № 29443508, 12.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.13 Справа№ 5015/5002/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б.

при секретарі Мак Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галмолторг", м. Львів

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ

про: солідарне стягнення заборгованості в сумі 540 381,95 грн.

Представники :

від позивача: Квіткін Ю.М. -представник (довіреність б/н від 02.01.2013 року.)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: ОСОБА_3- представник ( довіреність від 23.01.2013 року).

Представникам позивача та відповідача -2 роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Галмолторг", м. Львів, до відповідача-2 -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ, про солідарне стягнення заборгованості в сумі 540 381,95 грн., у тому числі : 533 491,75 грн. основного боргу 1 150,63 грн. -трьох процентів річних, 5 739,57 грн. пені.

Ухвалою суду від 30.11.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.12.2012р. З підстав, викладених в ухвалах, розгляд справи відкладався. За клопотанням представника відповідача -2 ухвалою від 25.01.13 року строки розгляду справи продовжувались на п»ятнадцять днів. Представнику відповідача -2 на його вимогу надано матеріали справи для ознайомлення, що представник ОСОБА_3 засвідчив письмовим записом на клопотанні від 25.01.13 р ( вх.№2151/13 від 25.01.13 р ).

За клопотанням представника відповідача -2 здійснюється технічна фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою «Оберіг».

В судовому засіданні представник позивача заявлені у позовній заяві вимоги підтримав.

Від відповідача-1 відзив на позовну заяву, витребувані судом документи не поступили; в жодне із судових засідань відповідач-1 явку повноважного представника не забезпечив.

Витягом з ЄДРПОУ Серія АЖ №968593, копію якого 08.02.13 р представник позивача в додаток до клопотання ( вх.№3696/13 від 08.02.13 року) подав до справи, підтверджується включення Товариства з обмеженою відповідальністю « Галмолторг» в статусі юридичної особи до ЄДРПОУ, код юридичної особи - 31215183, місцезнаходження за адресою: 79035, Львівська область, місто Львів, Сихівський район, вулиця Зелена, будинок 147. Місцезнаходження відповідача-1 за даними у ЄДР відповідає місцезнаходженню ТОВ «Галмолторг», яке вказане позивачем у позовній заяві.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 із наступними змінами та доповненнями, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв»язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали у справі, які скеровувались відповідачу -1 на адресу, відомості про яку містить ЄДРПОУ і яка вказана позивачем у позовній заяві, повертались до суду без вручення адресату з відміткою підприємства зв»язку про причини невручення кореспонденції «за терміном зберігання».

Виходячи із конкретних обставин даної справи, враховуючи постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 із наступними змінами та доповненнями, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача -1 про час і місце розгляду справи. Окрім того слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

15.01.13 р за вх.№962/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від відповідача-2 Відзиву від 14.01.2013 р на позовну заяву про стягнення заборгованості. До відзиву долучено копії платіжних доручень, які перелічені у «додатках» до відзиву. У відзиві відповідач-2 (ФОП ОСОБА_1) не погоджується із заявленими вимогами , твердження позивача вважає такими, що не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи . Стверджує, що на підтвердження своїх вимог позивач подав до справи копії видаткових накладних за жовтень 2012 року, проте жодна з цих накладних не підписана ФОП ОСОБА_1 (для підтвердження цієї обставини вбачає за необхідне провести судову почеркознавчу експертизу). Стверджує, що ніякого товару по перелічених у позовній заяві видаткових накладних ФОП ОСОБА_1 не отримувала, а відтак у неї не виникло зобов»язання по його оплаті. Окрім того, відповідач -2 стверджує, що позивач свідомо замовчує той факт, що на виконання дистриб»юторського договору №07/11/11 від 07.11.2011 року в жовтні-листопаді 2012 року ФОП ОСОБА_1 перераховано позивачу кошти в розмірі 661 500,00 грн. по платіжних дорученнях, копії яких додаються до відзиву, а відтак, вимога позивача про сплату коштів за непоставлений товар не грунтується на вимогах закону і умовах зазначеного договору, а отже є безпідставною.

15.01.13 р за вх.№965/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від відповідача-2 Клопотання від 14.01.2013 року про призначення почеркознавчої експертизи. У клопотанні відповідач-2 просить призначити судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання, чи виконано підписи у видаткових накладних, перелік яких наведено позивачем у позовній заяві , після слова «отримав» ОСОБА_1 чи іншою особою. Проведення експертизи відповідач-2 просить доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз ( м.Львів); оплату витрат по проведенню експертизи гарантує; просить зупинити провадження у даній справі на час проведення експертизи.

В судовому засіданні 15.01.2013 року, яке відбулось за участю представника позивача Лазор М.О. та двох представників відповідача-2 ОСОБА_5 та ОСОБА_6, представниками відповідача-2 подано до справи Заяву у якій підтверджується, що між ФОП ОСОБА_1(м.Київ) та Приватним акціонерним товариством «Галичина» (м.Радехів Львівської області) було укладено дистриб»юторський договір №07/11/11; підтверджується, що інших дистриб»юторських договорів між сторонами укладено не було; підтверджується, що у наданих суду відповідачем-2 платіжних дорученнях міститься посилання на неіснуючий договір від 28.11.2011 року і що всі грошові кошти за платіжними дорученнями, копії яких долучено до відзиву, направлялися відповідачем-2 на виконання дистриб»юторського договору №07/11/11 від 07.11.2011 р, укладеного між позивачем і відповідачем-2.

Представник відповідача-2 ОСОБА_3, який ознайомився 08.02.13 р із матеріалами справи , доповнень до відзиву на позовну заяву не подав. У судових засіданнях ствердив, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними , просить у задоволенні позову відмовити. Зокрема вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Галичина» безпідставними з тих мотивів, що відповідач-2 по платіжних дорученнях, копії яких долучені до матеріалів справи в додаток до відзиву, сплатив позивачу грошові кошти в сумі , яка є більшою, ніж сума основного боргу, яка заявлена позивачем до стягнення. Факту отримання товару відповідачем-2 по видаткових накладних, наведених позивачем у позовній заяві, представник ОСОБА_3 не заперечив. Усно повідомив в засіданні, що відповідач-2 не підтримує ( відмовляється) від поданого 15.01.2013 року клопотання від 14.01.2013 року про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Окрім того, покликається на примірник одностороннього ( складеного позивачем) Акту звірки , у якому виведено позивачем сальдо , станом на 13.12.12 р на користь позивача в сумі 547 115,72 грн. ( тобто в сумі, відмінній (більшій) від суми основного боргу, яку позивач заявив до стягнення у позовній заяві) ; стверджує, що сума основного боргу 533 491,75 грн, вимога про стягнення якої заявлена позивачем, не підтверджена позивачем.

Акт звірки, на який посилається представник відповідача-2 в усних запереченнях на позов, був скерований 14.12.2012 року позивачем відповідачу -2 на виконання вимог ухвали суду від 30.11.12 р про порушення провадження у справі, з метою проведення взаємозвірки розрахунків між позивачем і відповідачем-2 за поставлений на виконання умов договору №07/11/11 від 07.11.2011 року товар станом на момент звернення позивача з позовом до суду, відтак, містить відомості про господарські операції між позивачем і відповідачем-2 по поставці товару не лише по видаткових накладних (перелічених у позовній заяві), які входять в предмет дослідження у справі.

До матеріалів справи позивач подав копії всіх видаткових накладних, перелік яких наведено у зазначеному Акті звірки на підтвердження здійснення між сторонами (позивачем і відповідачем -2) господарських операцій по поставці товару . Відповідач-2 Акт звірки не підписав, не повернув позивачу, розбіжностей до Акту звірки не оформив. Факту отримання від позивача товару по видаткових накладних , які перелічені в Акті звірки, не заперечив.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуальн6ого кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

07.11.2011 р. між ПрАТ "Галичина" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (дистриб»ютор) укладено дистриб»юторський договір № 07/11/11, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу-2 у власність продукцію, а відповідач-2 у свою чергу зобов'язався приймати поставлену продукцію та здійснювати подальший її продаж на умовах, визначених Договором.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання договірних зобов'язань позивачем було передано відповідачу-2 продукцію ( товар) по таких видаткових накладних:

№п/пВидаткова накладна №Дата поставкиВартість товару (сума в грн.)1СК-0002802/ТГ02.10.20125 519,532СК-0002799/ТГ02.10.201210,703СК-0002801/ТГ02.10.20125 079,784СК-0002803/ТГ02.10.20125 881,275СК-0002800/ТГ02.10.20122 220,956СК-0002811/ТГ03.10.20122315,187СК-0002813/ТГ03.10.20126 060,348СК-0002810/ТГ03.10.20123 988,019СК-0002812/ТГ03.10.20123 581,3910СК-0002817/ТГ04.10.20122 270,6811СК-0002820/ТГ04.10.20125 647,5712СК-0002821/ТГ04.10.20121 792,8613СК-0002819/ТГ04.10.20124 853,6014СК-0002818/ТГ04.10.201218 506,2115СК-0002840/ТГ05.10.20122 293,9716СК-0002832/ТГ05.10.20123 926,9317СК-0002831/ТГ05.10.20122 358,1718СК-0002830/ТГ05.10.20123 728,7019СК-0002842/ТГ06.10.20125 405,7020СК-0002843/ТГ06.10.20122 513,7421СК-0002844/ТГ06.10.20123 379,4922СК-0002841/ТГ06.10.20123 034,8123СК-0002849/ТГ08.10.201230 768,1024СК-0002850/ТГ08.10.20126 302,9525СК-0002852ЛТ08.10.20123 127,2126СК-0002853/ТГ08.10.20128 072,2727СК-0002851/ТГ08.10.20122 220,6228СК-0002864/ТГ09.10.20121 577,1229СК-0002866/ТГ09.10.20123 369,64ЗОСК-0002863/ТГ09.10.20125 477,0831СК-0002865/ТГ09.10.20129 123,2032СК-0002873/ТГ10.10.20121 299,5833СК-0002874/ТГ10.10.20121 684,3234СК-0002872/ТГ10.10.20123 590,45

35СК-0002875/ТГ10.10.20124 772,75 і36СК-0002887/ТГ11.10.201218 587,1037СК-0002883/ТГ11.10.20124 068,0438СК-0002885/ТГ11.10.20124 162,7239СК-0002884/ТГ11.10.20121 367,2340СК-0002886/ТГ11.10.20122 370,0641СК-0002896/ТГ12.10.20122 546,9942СК-0002897/ТГ12.10.20124 377,1943СК-0002899/ТГ12.10.20125 609,4844СК-0002898/ТГ12.10.20122 104,4245СК-0002908/ТГ13.10.20122 492,4246СК-0002906/ТГ13.10.20122 577,0247СК-0002907/ТГ13.10.20123 073,2148СК-0002909/ТГ13.10.20122 248,8049СК-0002920/ТГ15.10.201236 025,8250СК-0002921/ТГ15.10.20127 390,76 151СК-0002922/ТГ15.10.20122 250,9852СК-0002919/ТГ15.10.201229,8853 СК-0002923/ТГ15.10.20123 244,3254СК-0002924/ТГ15.10.20125 673,7655СК-0002928/ТГ16.10.20121 637,4656СК-0002929/ТГ16.10.20123 054,8557СК-0002931/ТГ16.10.20129 677,1858СК-0002930/ТГ16.10.20125 151,74

59СК-0002937/ТГ17.10.20122 618,3660СК-0002940/ТГ17.10.20122 759,0461СК-0002939/ТГ17.10.20122 281,9262СК-0002938/ТГ17.10.20121 230,6663СК-0002949/ТГ18.10.20121 887,7264СК-0002947/ТГ18.10.20121 776,3065СК-0002948/ТГ18.10.20122 992,7366СК-0002950/ТГ18.10.201214 741,0267СК-0002945/ТГ18.10.20123 117,1968СК-0002956/ТГ19.10.2012602,4069СК-0002957/ТГ19.10.2012880,5870СК-0002968/ТГ19.10.20123 737,9271СК-0002958/ТГ19.10.20122 749,8472СК-0002970/ТГ20.10.20121 423,6473СК-0002972/ТГ20.10.20123 698,0474СК-0002969/ТГ20.10.2012763,9075СК-0002971/ТГ20.10.20123 351,5676СК-0002976/ТГ22.10.20121 838,9377 СК-0002978/ТГ22.10.20122 885,8278СК-0002975/ТГ22.10.201222 871,7579СК-0002977/ТГ22.10.20126 464,0580СК-0002979/ТГ22.10.20126 795,9681СК-0002991/ТГ23.10.20123 962,7082СК-0002992/ТГ23.10.20125 087,5883СК-0002990/ТГ23.10.20122 006,2384СК-0002993/ТГ23.10.20123 619,6485СК-0003001/ТГ24.10.20121 692,7286СК-0002999/ТГ24.10.20121 225,0787СК-0002998/ТГ24.10.20121 206,0588СК-0003000/ТГ24.10.20124 213,9289СК-0003013/ТГ25.10.20121 684,0990СК-0003015/ТГ25.10.20127 811,6291СК-0003011/ТГ25.10.201214 688,7192СК-0003014/ТГ25.10.20122 468,6893СК-0003012/ТГ25.10.20123 016,3694СК-0003018/ТГ26.10.20122 729,7495СК-0003019/ТГ26.10.20122 142,7496СК-0003017/ТГ26.10.2012981,5597СК-0003029/ТГ27.10.20124 179,2598СК-0003031/ТГ27.10.20121 137,7199СК-0003028ЛТ27.10.20126 089,00100СК-0003030/ТГ27.10.20122 698,55101СК-0003036/ТГ29.10.201219 092,29102СК-0003040/ТГ29.10.20125 608,63103СК-0003037ЛТ29.10.20124 195,70104СК-0003039/ТГ29.10.2012433,42105СК-0003038/ТГ29.10.20126 154,75106СК-0003051/ТГ30.10.20124 454,03107СК-0003053/ТГ30.10.20124 250,27108СК-0003052/ТГ30.10.20126 479,54109СК-0003050/ТГ30.10.20122 606,14110СК-0003060/ТГ31.10.20122 927,15111СК-0003061/ТГ31.10.20121 970,72112СК-0003062/ТГ31.10.20121 963,33 113СК-0003059/ТГ31.10.20123 768,24 Всього: 533 491,75 грн. Відповідно до п.2.4 договору відповідач-2 зобов»язувався здійснювати оплату за продукцію (товар) протягом 10 календарних днів з моменту поставки продукції (товарів).

Позивач стверджує, що всупереч умовам договору №07/11/11 від 07.11.2011 року відповідач-2 оплату за поставлений по вище перелічених видаткових накладних товар не здійснив, основний борг станом на 26.11.2012 року становить (як і на момент прийняття рішення у справі 533 491,75 грн.

За прострочення оплати товару позивач, на підставі п. 5.2. Договору №07/11/11 від 07.11.2011 року, нарахував відповідачу-2 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару, що становить 5 739,57 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 1 150,63 грн. 3 % річних.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача-2 перед позивачем, яка заявлена позивачем до стягнення солідарно з відповідачів, складає ціну позову 540 381,95 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2011 р. між позивачем та ТзОВ "Галмолторг»" ( відповідач-1) укладено Договір поруки № 1, умовами якого передбачено, що відповідач-1 зобов'язується солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-2 зобов'язань за дистриб»юторським договором № 07/11/11 від 07.11.2011 р., укладеним між ПрАТ "Галичина"та ФОП ОСОБА_1.

У п. 1.3. Договору поруки сторони погодили, що відповідач-1 відповідає перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2 у повному обсязі, включаючи основний борг, штрафні санкції, інфляційні, проценти річних та відшкодування збитків.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) відповідачем-2 зобов'язань щодо оплати поставленого згідно дистриб'юторського договору товару, відповідач-1 зобов'язується виконати за відповідача-2 зобов'язання останнього шляхом сплати позивачу відповідних сум з урахуванням положень п.1.3 договору на поточний рахунок позивача протягом двох днів з моменту повідомлення позивачем про невиконання дистриб»юторського договору№07/11/11 від 07.11.2011 року відповідачем-2.

З огляду на те, що зобов'язань за дистриб»юторським договором № 07/11/11 від 07.11.2011 р. відповідач-2 належно не виконав, позивач звернувся до відповідача-1 із Вимогою вих. № 21/11-01 від 21.11.2012 р. про сплату грошових коштів за договором поруки, відповідно до якої просив протягом 2-х днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість відповідача-2 в сумі 540 381,95 грн. (533491,75 грн. основного боргу, 1 150,63 грн. трьох процентів річних, 5739,57 грн пені).

Відповідач 1 отримав зазначену Вимогу 21.11.2012 року, що підтверджується записом на копії Вимоги , який завірений печаткою ТОВ «Галмолторг» ( копія Вимоги знаходиться у справі).

Однак заборгованості перед позивачем відповідач-1 не сплатив, не погасив заборгованості перед позивачем і відповідач-2, у зв»язку із чим позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою вих.№26/11-01 від 26 листопада 2012 року про солідарне стягнення з відповідачів 1 і 2 заборгованості за дистриб»юторським договором №07/11/11 від 07.11.2011 року в сумі 540 381,95 грн

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-2, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо відповідача-2 підлягають до задоволення у повному обсязі. В задоволенні позову щодо відповідача-1 належить відмовити.

Приймаючи рішення за результатами розгляду даного господарського спору, суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов»язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печатками.

Аналогічні приписи містяться і в ч.1 ст.181 Господарського кодексу України , відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено (письмово), а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печаток на документі, що має письмову форму.

Дистриб»юторський договір №07/11/11 від 07.11.2011 року, який є підставою заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості, підписаний з боку «постачальника» (Приватного акціонерного товариства «Галичина») заступником генерального директора з дистрибуції, маркетингу та стратегічного розвитку Саломатіним Іваном Дмитровичем, який діє на підставі довіреності №01/11-11 від 01 листопада 2011 року, з однієї сторони та з боку «дистриб»ютора» ( Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1), що діє на підставі Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб -підприємців НОМЕР_2 від 19.07.2011 року, в особі директора Марійка Ігоря Віталійовича, який діє на підставі довіреності серія ВРН №892434 від 18.10.2011 року, далі - сторони ( окремо - сторона) та скріплений печатками «постачальника» (ПрАТ «Галичина») і «дистриб»ютора» (ФОП ОСОБА_1). Наявність печаток сторін на договорі є свідченням не підписів осіб, а самого документа.

Договір чинний, не визнаний недійсним , не є розірваним. Доказів зворотнього сторони не подали, а відтак, матеріали справи не містять.

У поданій до справи в судовому засіданні 15.01.2013 року представниками відповідача-2 Заяві підтверджується, що між позивачем та відповідачем-2 було укладено лише дистриб»юторський договір №07/11/11 від 07.11.2011 року (інших договорів укладено не було); підтверджується , що платежі відповідач-2 здійснював ( у тому числі і по платіжних дорученнях, які долучені до відзиву) за товар, отриманий відповідачем -2 від позивача на виконання зобов»язань за дистриб»юторським договором від 07.11.2011 р №07/11/11.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов"язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов"язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо термін виконання боржником зобов»язання не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Строк виконання зобов»язання по оплаті товару встановлено у договорі №07/11/11 від07.11.2011 ( п.2.4) - протягом 10-ти календарних днів з моменту поставки продукції ( товару).

Матеріалами у справі підтверджується, що на виконання зобов»язань за Договором №07/11/11 від07.11.2011 по видаткових накладних , перелічених вище в рішенні, позивач поставив відповідачу-2 товар , вартість якого з ПДВ склала 533 491,75 грн. Товар прийнятий відповідачем-2 від позивача по видаткових накладних без зауважень та претензій до позивача щодо найменування товару, кількості, якості товару, його ціни. Видаткові накладні підписані з боку відповідача-2, як і з боку позивача, уповноваженими особами та завірені печатками «постачальника» та «дистриб»ютора».

До документів, шо підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься , зокрема,видаткова накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами. Видаткові накладні, по яких відповідач отримав, але не оплатив товар (видаткові накладні, перелічені вище в рішенні) оформлені з дотриманням загальних вимог щодо змісту первинних документів, які містяться, зокрема, у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Слід зазначити, що здавання-приймання товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими представниками сторін. Товар вважається переданий і прийнятий покупцем за кількістю, згідно підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними на товар. При відсутності довіреностей, факт отримання товару має бути підтверджений підписом уповноваженої особи покупця (у даному випадку -дистриб»ютора) та печаткою особи , яка отримала товар ( у даному випадку - ФОП ОСОБА_1) на видаткових накладних.

Із врахуванням зазначеного, наявних у справі належним чином оформлених видаткових накладних, які входять у предмет дослідження за заявленими позивачем вимогами і які містять підписи осіб, уповноважених на отримання товару з боку «дистриб»ютора» та печатки «дистриб»ютора» - ФОП ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено належними доказами факт здійснення господарських операцій між ним та відповідачем-2 по поставці товару на виконання зобов»язань за дистриб»юторським договором №07/11/11 від 07.11.2011 року, про які стверджує позивач у позовній заяві та на підставі яких просить стягнути основний борг , що складає вартість поставленого товару, в сумі 533 491,75 грн.

Слід також зазначити, що відповідач-2 своїми діями, а саме отриманням продукції (товару) по видаткових накладних, перелічених вище, схвалив укладений з позивачем правочин (договір №07/11/11 від 07.11.2011 р ). Крім того, доказів втрати ФОП ОСОБА_1 печатки та доказів наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки ФОП ОСОБА_1, матеріали справи не містять і на такі обставини відповідач-2 не посилається у запереченнях на позов.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд , розглянувши клопотання відповідача-2 про призначення судової почеркознавчої експертизи, відхилив його як безпідставне, оскільки призначення судової експертизи є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що згідно ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, та зважаючи на ту обставину,що факт здійснення господарських операцій по вищезазначеним накладним є підтвердженим, що відсутні докази фальсифікації вищезазначених накладних на момент прийняття рішення, відсутні докази втрати ФОП ОСОБА_1 печатки та відсутні докази наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки ФОП ОСОБА_1 і на такі обставини відповідач-2 не посилається, а господарський суд надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам -первинним документам, та визнавши їх належними та допустимими доказами, прийшла до висновку про доведеність факту здійснення господарських операцій між позивачем і відповідачем-2 по вищезазначених видаткових накладних.

Окрім того, суд враховує при вирішенні питання про призначення судової експертизи і усну відмову від задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи представника відповідача-2 ОСОБА_3.у судових засіданнях.

У строки, встановлені в договорі №07/11/11 від 07.11.2011 року, відповідач-2 не розрахувався з позивачем за отриманий товар.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи представника відповідача-2 про те, що по платіжних дорученнях, які долучені до відзиву, відповідачем-2 було повністю оплачено отриманий товар (тобто, що основний борг відсутній), оскільки як вбачається із матеріалів справи на виконання умов дистриб»юторського договору між позивачем і відповідачем-2 здійснювались господарські операції по поставці товару не лише по видаткових накладних, які входять у предмет дослідження за заявленими позивачем вимогами, а й до поставки товару по видатковій накладній №СК-0002802/ТГ від 02.10.2012 р на суму 5 519,53 грн. (до першої видаткової накладної у переліку накладних, отриманий товар по якій не оплачений відповідачем-2) , а також - після поставки по видатковій накладній №СК-0003059/ТГ від 31.10.2012 р на суму 3 768,24 грн. (останній накладній, яка входить в предмет дослідження за заявленими позивачем вимогами). Перелік видаткових накладних по господарських операціях по поставці товару між позивачем і відповідачем-2 під час дії договору №07/11/11 від 07.11.2011 року наведено у Акті звірки, який скеровувався позивачем відповідачу-2 для перевірки розрахунків і який відповідачем -2 не підписаний та не повернутий позивачу, та щодо відомостей у якому відповідач-2 не висловив заперечень у формі протоколу розбіжностей, зокрема. Платіжні доручення, які подані відповідачем-2 до відзиву, включені позивачем в зазначений Акт звірки, що перевірено судом. Крім того, доводи представника відповідача-2 про погашення боргу за товар саме грошовими коштами, згідно платіжних доручень , які подані до відзиву, не заслуговують на увагу і з тих причин, що в графі платіжних доручень «призначення платежу» не міститься чіткого посилання на видаткові накладні , а лише на договір, відповідно, платежі зараховувались позивачем в погашення заборгованості, яка виникла раніше за поставлений на виконання умов договору №07/11/11 від 07.11.2011 року товар, ніж за товар, отриманий по спірних видаткових накладних. Слід зазначити, що у Заяві , яка подана представниками відповідача-2 до матеріалів справи у судовому засіданні 15.01.2013 року, стороною відповідача-2 підтверджується, що: »всі грошові кошти за платіжними дорученнями направлялись на виконання договору №07/11/11 від 07.11.2011р», тобто, не на виконання зазначеного договору по конкретних поставках.

Видатковими накладними долученими до справи, перелік яких наведено позивачем у Акті звірки, що скеровувався відповідачу-2 для перевірки та погодження ( і який залишився останнім без реагування), підтверджується поставка позивачем відповідачу-2 за договором товару , у тому числі і по спірних видаткових накладних, на суму 6 113 697,86 грн. Платіжні доручення на суму 661 500,00 грн, які долучені в копіях відповідачем-2 , не підтверджують оплату повної вартості отриманого товару за договором, станом на момент звернення позивача з позовом до суду. Окрім того, як встановлено судом, у Акті звірки позивач вказав і видаткові накладні, по яких відбулись господарські операції між позивачем і відповідачем-2 після поставки по видатковій накладній №СК-0003059/ТГ від 31.10.2012 р., однак вартість товару по яких не включено позивачем у розрахунок основного боргу за даним позовом, відповідно, які не входять у предмет дослідження у справі.

Із врахуванням зазначеного, сума основного боргу, яка виведена позивачем у Акті звірки, є більшою, ніж сума основного боргу, вимогу про стягнення якого заявив позивач у справі.

Суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог.

Доказів погашення боргу перед позивачем в сумі 533 491,75 грн., за отриманий по вище перелічених видаткових накладних товар, відповідач-2 суду не надав, а отже, всупереч положенням ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України не довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх заперечень та не спростував заявлених позивачем вимог.

Порушенням зобов"язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов»язання (основного зобов»язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. ( ч.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання ( ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із врахуванням зазначених норм чинного законодавства та у відповідно до п.5.2 договору від 07.11.2011 року №07/11/11 позивач правомірно нарахував пеню в сумі 5739,57 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов»язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який порлягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові .

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку 3% річних, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1 150,63 грн.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд, перевіривши надані позивачем розрахунки позовних вимог, прийшов до висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості, що виникла на підставі дистриб»юторського договору № 07/11/11, є обґрунтованою, підтвердженою наявними в матеріалах справи доказами та такою, що підлягає стягненню у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи на забезпечення виконання зобов'язань відповідача-2 за дистриб'юторським договором № 07/11/11 від 07.11.2011 р. між позивачем та ТзОВ "Галмолторг» укладено Договір поруки №1 від 07.11.2011 р., відповідно до якого відповідач-1 зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2 у повному обсязі, включаючи основний борг, штрафні санкції, інфляційні, проценти річних та відшкодування збитків за дистриб'юторським договором № 07/11/11.

Відповідно до п. 3.2. Договору поруки даний договір припиняється у випадку не пред'явлення позивачем вимоги до відповідача-1 протягом 10 календарних днів з моменту настання строку виконання зобов'язання відповідача-2.

Судом встановлено, що вимогу до відповідача-1 про сплату заборгованості позивачем пред'явлено 21.11.2012 року. Остання накладна про поставку продукції , яка входить в предмет дослідження за вимогами позивача, це видаткова накладна №СК-0003059/ТГ на суму 3 768,24 грн. датована 31.10.2012 року, а відтак, із врахуванням п. 2.4. Дистриб'юторського договору, строк оплати по даній накладній сплив 09.11.2012р. Позивачем не дотримано вимог п.3.2 договору поруки, оскільки із вимогою про сплату заборгованості він звернувся до відповідача-1 21.11.2012 року, після припинення дії договору поруки.

З огляду на вищенаведене, суд не приймає до уваги викладені у позовній заяві доводи позивача щодо обов»язку відповідача-1 солідарно з відповідачем-2 відповідати по зобов»язаннях за дистриб»юторським договором №07/11/11 від 07.11.2011 р, а тому в задоволенні вимог позивача до ТзОВ "Галмолторг" відмовляє повністю.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума боргу у повному обсязі підлягає до стягнення з відповідача-2.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-2, пропорційно до задоволених вимог (2% від задоволеної суми 540 381,95 грн=10 807,64 грн).

В порядку , встановленому ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України 92,36 грн. сплаченого у більшому розмірі по платіжному дорученню №14618 від 26 листопада 2012 року судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.4-2,4-3, 32, 33, 34, 36,43, 44,49, 75, 82,84,85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Галичина"(80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120. Ідентифікаційний код 25553579) 540 381,95 грн. заборгованості, у тому числі : 533 491,75 грн. основного боргу, 5 739,57 грн. пені, 1 150,63 грн. 3 % річних; 10 807,64 грн. судового збору.

3. В позові до відповідача-1 відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. В порядку , визначеному ст.7 Закону України» Про судовий збір «, повернути позивачу з держбюджету України 92,36 грн. зайво сплаченого судового збору.

В судовому засіданні 12.02.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 16.02.13 р та 17.02.13р, виготовлено та підписано 18.02.13 р.

Суддя Кітаєва С.Б.