Постанова № 29443313, 05.02.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5004/912/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Чижевська Р.В.

від відповідача - Козлюк З.Р.

від органу ДВС - Черпак М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Волинської області від 10.01.13 р. у справі № 5004/912/11

за позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"

про стягнення в сумі 49 012 211 грн. 41 коп. (розгляд скарги на дії ДВС)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.01.2013 року у справі № 5004/912/11 (суддя Шум М.С.) відхилено скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Мотивуючи прийняту ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що державний виконавець при винесенні 13.12.2012 року постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 14 ч. 1 ст. 49 "Про виконавче провадження" діяв в межах та на підставі чинного законодавства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.12.12р. ВП № 33217434 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 07.11.11р. у справі №5004/912/11. Визнати незаконню постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.12.12р. ВП № 33217434 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 07.11.11р. у справі №5004/912/11 та зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду. В обґрунтування скарги зазначає, що згідно з даними бухгалтерського обліку скаржника за ПАТ "Волиньгаз" станом на теперішній час рахується дебіторська заборгованість за договором №06/08-2374 від 31.12.2008 року в сумі 6 742 218 грн. 45 коп. Станом на день подачі вказаної скарги рішення суду у справі №5004/912/11-1 не виконано, заборгованість не списана, не стягнута, залишок заборгованості складає 49 045 108 грн. 41 коп. Вказує, що державний виконавець не пересвідчився у стягувача про існування заборгованості за виконавчим документом перш ніж винести оскаржувану постанову, а тому останній зобов'язаний був виконувати далі рішення суду до повного фактичного виконання. Також зазначає, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5004/912/11 набрала законної сили 12.10.2011 року, наказ видано 07.11.2011 року, а тому заборгованість за даним виконавчим документом не підлягає списанню, оскільки станом на 04.06.2011 року (дата набрання чинності Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію") дана заборгованість з штрафних та фінансових санкцій в бухгалтерському обліку суб'єктів списання не була відображена. Відповідна до листа Державної податкової адміністрації України від 20.06.2011 року №17016/7/24-0117 "Про виконання ЗУ від 12.05.2011 року №3320-VI" списанню підлягають суми, які обліковувалися за платниками податків станом на 1 січня 2011 року і залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон N 3319 (тобто на 01.06.2011 р.). Стверджує, що для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій по якій відсутнє судове рішення, що набрало законної сили передбачена спеціальна процедура -підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання, а тому є безпідставним та необґрунтованим списання заборгованості на підставі протоколу Комісії з питань списання заборгованості.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує. Зазначає, що підставою для закінчення виконавчого провадження є п. 14 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження", відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа. 05.09.2011 року з метою виконання Закону "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" відповідно до вимог Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію наказом №178 ПАТ "Волиньгаз" утворено Комісію з питань списання заборгованості за природний газ. 06.09.2011 року зазначеною Комісією було списано заборгованість боржника перед скаржником за природний газ згідно договору №06/08-2374 від 31.12.2008 року та підтверджену рішенням господарського суду Волинської області від 26.07.2011 року у справі №5004/912/11 в сумі 49 012 211 грн. 41 коп. Підставами для списання є встановлені судом та зазначені в його рішенні факти, а саме те, що заборгованість в розмірі 42 269 992 грн. 96 коп. (основний борг) виникла за період січень-грудень 2009 року тобто станом на 1 січня 2011 року, пеня в сумі 3 754 437 грн. 28 коп. та збитки від інфляції в сумі 2 080 853 грн. 73 коп., нараховані за період червень 2009 року -березень 2010 року, 3% річних в сумі 906 927 грн. 44 коп., нараховані до 01.01.2011 року та не були сплачені на дату набрання чинності Закону "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію". Що стосується 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то згідно платіжного доручення від 14.02.2012 року №380 вказані суми були перераховані скаржнику.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав викладені у відзиві заперечення.

Представник від органу ДВС письмового відзиву не подав, проте в судовому засіданні заперечив проти доводів апелянта та вважає ухвалу суду першої інстанції законною і обгрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Волинської області від 10.01.2013 року у справі № 5004/912/11 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 26.07.2011року у справі №5004/912/11 залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 р. присуджено стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 42 269 992, 96 грн. заборгованості за природний газ, 3 754 437, 28 грн. пені, 2 080 853,73 грн. збитків завданих інфляцією, 906 927,44 грн. процентів річних; а всього 49 012 211,41 грн.; 25500 грн. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 236 грн. витрат на ІТЗ.

На виконання вищезазначеного рішення видано наказ № 5004/912/11-1 від 07.11.2011 року.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України 21.06.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №5004/912/11-1.

04.06.2011 року введено в дію Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 року, який діяв до 30.06.2012 року.

Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону, його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно ст. ст. 2.1.1, 2.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягають списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 01 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01 січня 1997р. по 01 січня 2011р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

На виконання приписів Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, відповідно до п. 5 якого учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником на підставі, в порядку та у спосіб, визначений Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" та на підставі наказу №178 від 05.09.2011 року (Т.2 а.с.43) створено комісію з питань списання заборгованості за природний газ, якою відповідно до протоколу комісії від 06.09.2011р. №21 (Т.2 а.с.44) визначено перелік заборгованості, яка підлягала списанню, в тому числі 49 012 211 грн. 41 коп. на підставі договору від 31.12.2008 року №06/08-2374 з них основний борг в сумі 42 269 992 грн. 96 коп., пеня в сумі 3 754 437 грн. 28 коп., втрати від інфляції в сумі 2 080 853 грн. 73 коп., 3 % річних в сумі 906 927 грн. 44 коп. (а.с. 45), які зазначені в рішенні суду від 26.07.2011 року №5004/912/11.

Колегія суддів погоджується з тим, що проведення боржником вищезазначених дій свідчить про списання у відповідності із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" 49 012 211 грн. 41 коп. заборгованості (інфляційних втрат та 3% річних), яка стверджена рішенням місцевого господарського суду від 26.07.2011 року у справі №5004/912/11.

13.12.2012 року головним державним виконавцем ВДВС України на підставі заяви ПАТ "Волиньгаз", наказу від 05.09.2011 року №178 про створення комісії з питань списання заборгованості, протоколу №21 від 06.09.2011 року засідання Комісії з питань списання заборгованості ПАТ "Волиньгаз" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №5004/912/11-1 від 13.12.2012 року.

Так, статтею 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" доповнено частину 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" пунктом 14, яким передбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Доводи скаржника про те, що державним виконавцем не погоджено суму заборгованості, яка підлягає списанню зі стягувачем, судом до уваги не приймаються, оскільки Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не ставить правомірність списання заборгованості в залежність від погодження її суми із кредитором (стягувачем). Розмір інфляційних втрат та 3% річних був встановлений рішенням суду у даній справі, тому враховуючи списання всієї суми заборгованості -зазначені в судовому наказі суми підлягають списанню, а виконавче провадження -закінченню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Колегія суддів звертає увагу, що не дивлячись на те, що ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на день винесення оскаржуваної постанови втратив чинність, проте рішення господарського суду від 26.07.2011 року у справі № 5004/912/11 набрало законної сили 12.10.2011 року, наказ на виконання зазначеного рішення видано 07.11.2011, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 21.06.2012 року, наказу №178 про створення комісії з питань списання заборгованості боржника видано від 05.09.2011 року, протокол №21 засідання Комісії з питань списання заборгованості ПАТ "Волиньгаз" датовано 06.09.2011 року, тому суд вважає, що державний виконавець при винесенні 13.12.2012 року постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 14 ч. 1 ст. 49 "Про виконавче провадження" діяв в межах та на підставі чинного законодавства.

Відповідно до п. 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 28.03.2002 року №04-5/365 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що скаргу слід відхилити.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області від 10.01.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №31/10-171 від 15.01.13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 10.01.2013 року у справі № 5004/912/11 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

.