Постанова № 29443303, 14.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа № 5023/4894/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

прокурора - Здор Т.О.

позивача - Бердецький М.В.

третіх осіб - 1. Сосіна І.О.

2. не з'явився

3. не з'явився

відповідача - Лебідь О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Дергачівського району Харківської області (вх. № 42 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 12 грудня 2012 року по справі № 5023/4894/12

за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, с. Протопопівка Дергачівського району Харківської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Державна екологічна інспекція у Харківській області, м. Харків

2) Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків

3) Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, м. Дергачі Харківської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Богодухівська птахофабрика", с. Санжари Харківського району Харківської області

про стягнення шкоди та звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року прокурор Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Богодухівська птахофабрика" (далі - відповідач) 1 706 576,00 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 65 га на території позивача, яка незаконно використовується відповідачем для зберігання відходів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 грудня 2012 року по справі № 5023/4894/12 (суддя Жельне С.Ч.) відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду; в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що із матеріалів справи не вбачається порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, а отже прокурор не мав права звертатись до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка не знаходиться в розпорядженні позивача. Акти обстеження земельних ділянок від 02.08.2012 р. суд першої інстанції не прийняв як належний доказ порушення відповідачем земельного законодавства, оскільки вони не відповідають приписам встановленого для їх складання Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а інші належні докази, що підтверджують факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок та їх забруднення, відсутні.

Прокурор Дергачівського району Харківської області із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12 грудня 2012 року по справі № 5023/4894/12 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Крім того, зазначає про порушення відповідачем вимог ст. ст. 167, 168 Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ст. ст. 35, 36, 37 Закону України «Про охорону земель», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» № 440 від 20.06.2012 р. та доведеність факту заподіяння відповідачем шкоди державі засміченням земельної ділянки відходами в сумі 1 706 576,00 грн. Також прокурор посилається на використання відповідачем земельної ділянки по вул. Леніна, 96 в с. Протопопівка Дергачівського району Харківської області орієнтовною площею 65 га без правовстановлюючих документів на право власності або користування земельною ділянкою, тобто самовільне її зайняття.

Позивач надіслав на адресу суду лист в якому повідомив про знаходження підприємства відповідача на його території за межами населеного пункту та ведення відповідачем господарської діяльності. При цьому, інформацією щодо відведення земельної ділянки для утилізації відходів птахівництва відповідачу позивач не володіє, оскільки до 31.12.2012 р. повноваження щодо відведення земель, що розташовані за межами населеного пункту сільської ради мала Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про законність та обґрунтованість судового рішення, прийняття його у відповідності до норм матеріального та процесуального права і безпідставність апеляційної скарги прокурора. Вважає, що суду не було надано жодних належних доказів на підтвердження самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та правомірності нарахування шкоди, просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2012 р. без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Державна екологічна інспекція у Харківській області надала письмові пояснення по апеляційній скарзі, в яких зазначає про доведеність вини відповідача щодо невиконання обов'язку належного контролю за безпечним поводженням з відходами на території позивача та запобіганню негативного впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, а також вжиття відповідних заходів для ліквідації несанкціонованого звалища біологічних відходів. На думку першої третьої особи, факт забруднення земельної ділянки відповідачем встановлений у результаті перевірки Дергачівською прокуратурою за її участю, про що зазначено в актах обстеження від 02.08.2012 р. № 02-23-104, протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.08.2012 р. № 07-бп/21-37, акті відбору проб ґрунтів від 02.08.2012 р. № 07-бп/21-37. Вважає, що в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 1166 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим вимоги прокурора про стягнення шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області надіслала на адресу суду заяву, в якій погоджується з правовою позицією прокурора по справі та просить розглянути апеляційну скаргу без участі її представника.

Державна інспекція сільського господарства в Харківській області письмового відзиву на апеляційну скаргу прокурора не надала.

Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області та Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, в судове засідання своїх представників не направили.

Враховуючи те, що явка третіх осіб не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників третіх осіб за наявними матеріалами у справі.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представники позивача та першої третьої особи погодились з правовою позицією прокурора, викладеною в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 706 576,00 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 65 га, на території позивача, яка незаконно використовується відповідачем для зберігання відходів. На підтвердження факту використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів прокурор послався на акт обстеження земельної ділянки від 02.08.2012 р. та акт перевірки дотримання вимог чинного законодавства від 02.08.2012 р.

Місцевим господарським судом встановлено, що прокуратурою Дергачівського району Харківської області в порядку здійснення правозахисної діяльності у сфері додержання вимог природоохоронного законодавства, проведено перевірку з питань поводження з відходами на території позивача, в ході якої встановлено здійснення відповідачем виробничої діяльності на земельній ділянці по вул. Леніна - 96 в с. Протопопівка Дергачівського району Харківської області, орієнтовною площею 65 га, яка розташована на території позивача. При обстеженні зазначеної земельної ділянки виявлено на всій її площі розміщені відходи - курячий послід, товщиною від 40 см до 100 см, а також ознаки порушення ґрунтового покриву на орієнтованій площі 10 га. Також обстеженням виявлено розташування земель запасу "рілля" орієнтованою площею 25,0 га, на яких знаходяться відвали курячого посліду та втручання бульдозерної техніки, що, на думку прокурора, призвело до пошкодження структури та знищення родючого шару ґрунту. Крім того, прокуратурою встановлено, що земельна ділянка використовується відповідачем без правовстановлюючих документів на право власності або користування земельною ділянкою.

На підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 Державною інспекцією сільського господарства у Харківській області розраховано шкоду, яка складає 165 101,63 грн. (т. 1 а. с. 22).

Згідно розрахунків шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого забрудненням земельних ресурсів відходами, зокрема, фосфором та нітратами, здійснених Державною екологічною інспекцією у Харківській області, загальний розмір збитків складає 1541475,00 грн.

Зазначені обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. № 312 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за №1223/8544 (далі - Порядок), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що складені акти перевірки від 02.08.2012 р. суперечать вищезазначеному Порядку.

В якості доказу самовільного використання відповідачем земельної ділянки прокурором надано акт обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) № 02-23-104 від 02.08.2012 р., складений Державною екологічною інспекцією у Харківській області, яка в порушення приписів ст.ст. 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та вищезазначеного Порядку не здійснює державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Крім того, досліджуючи складені акти перевірки від 02.08.2012 р. колегія суддів вбачає, що їх оформлення посадовими особами не відповідає вимогам вищезазначеного Порядку.

Відповідно до п. 4.1 Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Згідно з п. 5.5. Порядку акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Як свідчать матеріали справи, перевірка була проведена без присутності власника чи користувача земельної ділянки або уповноважених ними осіб, а також без присутності свідків, що свідчить про невідповідність актів вимогам п.п. 4.1., 5.5 Порядку.

Відповідно до п. 5.3. Порядку акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

В матеріалах справи відсутні докази надсилання акту керівнику відповідача або його вручення, що також суперечить встановленому Порядку складання актів.

Слід також зазначити, що матеріалами, які б засвідчували факт порушення, зокрема, є планово-картографічні матеріали з нанесенням меж самовільно зайнятої земельної ділянки і дані натуральних обмірів, дані земельно-кадастрової документації тощо.

В актах обстеження земельних ділянок від 02.08.2012 р. не наведено план-схему місця розташування земельної ділянки (викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). Зазначена в актах площа зайнятих відповідачем земельних ділянок визначена орієнтовано. Зазначене є порушенням п. 5.6. вищезазначеного Порядку.

Судом першої інстанції було витребувано у Державної екологічної інспекції у Харківській області та у Державної інспекції сільського господарства в Харківській області письмові пояснення з використанням яких приладів здійснювалось вимірювання площі земельних ділянок та їх місцезнаходження, щодо яких проводилася перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства з питань поводження з відходами на території позивача; яким чином вказане відображено у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акті обстеження № 02-23-104 від 02.08.2012 р.; чи проходили прилади якими було здійснено заміри площі та місцезнаходження земельних ділянок по яким нараховано шкоду по даній справі державну повірку, засвідчених копії доказів проходження такої повірки. Проте, третіми особами витребуваних доказів щодо пристроїв якими проводилось вимірювання та даних їх державної повірки суду не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що акт обстеження земельної ділянки № 02-23-104 від 02.08.2012р. та акт перевірки дотримання вимог чинного законодавства від 02.08.2012 р. є неналежними доказами у справі щодо здійснення відповідачем порушення земельного законодавства, оскільки вони не відповідають приписам вищенаведеного Порядку.

Інших доказів, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, припису з вимогою усунення порушення земельного законодавства та постанови про притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки та її забруднення в матеріалах справи не міститься.

Колегія суддів враховує приписи п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", в яких зазначено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є певні документи у сукупності, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Оскільки прокурором та позивачем не надано суду в сукупності зазначені вище документи, то підстави для стягнення з відповідача шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та її забруднення, відсутні.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що вимоги прокурора про звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування позивачу шкоди, завданої порушеннями вимог природоохоронного законодавства, пред'явлено в інтересах держави в особі позивача, права та інтереси якого не порушено відповідачем.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, у тому числі для сільськогосподарського використання.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як вбачається із наданих прокурором та третіми особами документів, земельна ділянка, яка, на їх думку, використовується відповідачем без належних правовстановлюючих документів та яка зазнала забруднення знаходиться за межами населених пунктів Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

Однак, враховуючи вищезазначені норми законодавства, повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, що знаходиться за межами населених пунктів за використання якої прокурором нараховано шкоду та яку необхідно звільнити як самовільно зайняту, здійснювала на дату подання позову Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, яка не є позивачем у справі, а залучена судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Прокурором визначено у позовній заяві позивача - Протопопівську сільську раду Дергачівського району Харківської області, яка не мала на час подання позову повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, що знаходяться за межами населених пунктів.

Враховуючи те, що з матеріалів справи не вбачається порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, то вимоги прокурора про стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка не знаходилася в розпорядженні позивача, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Посилання прокурора та позивача на правильне визначення в позовній заяві позивача - Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, оскільки грошові кошти від заподіяної шкоди підлягають зарахуванню на рахунки позивача, на думку колегії суддів, є безпідставними. Сам факт зарахування коштів на рахунки Протопопівської сільської ради не є достатньою правовою підставою для визначення останньої як позивача. Основним критерієм є саме визначення тієї особи, в розпорядженні якої знаходиться земельна ділянка. А на час подання позову прокурором земельна ділянка знаходилася в розпорядженні Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що твердження прокурора Дергачівського району Харківської області, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Дергачівського району Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2012 р. по справі №5023/4894/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 15 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Тихий П.В.