Рішення № 29443080, 19.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.13р. Справа № 2/5005/11157/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЦАР", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСАН", м. Дніпропетровськ

про стягнення 800 000, 00 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу цінних паперів

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: Акудович А.О., довіреність № 2 від 21.03.2012 р.

Від Відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЦАР" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСАН" про стягнення 800 000, 00 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу цінних паперів.

В судовому засіданні 29.01.2013 року розгляд справи був відкладений, у зв"язку з відсутністю представника Відповідача та необхідністю витребування у Позивача додаткових документів до справи.

Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі, надав витребувані судом документи.

Відповідач представника в судове засідання не направив, в судове засідання 29.01.2013 року надав відзив на позов, в якому повідомив, що позовні вимоги визнає та просить розгляд справи проводити за відсутності повноважного представника.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд -

Встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЦАР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРСАН» укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів №735-БВ від « 16» жовтня 2012 року.

Згідно п.1.1 Договору, ТОВ «КОРСАН» зобов'язувалося в передбачені Договором терміни передати у власність ТОВ «МІЦАР», а ТОВ «МІЦАР» зобов'язувалося прийняти та оплатити на умовах Договору пайові цінні папери, наведені у п.1.2 Договору.

У відповідності до п. 2.2 Договору, ТОВ «МІЦАР» зобов'язаний сплатити загальну суму договору до 22.10.2012 року включно, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі па рахунок ТОВ «КОРСАН».

ТОВ «МІЦАР» виконало свої зобов'язання за договором та перерахувало ТОВ «КОРСАН» 800 000,00 грн., без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 222 від 19.10.2012 року.

Згідно п. 3.1 Договору, ТОВ «КОРСАН» зобов'язане передати ТОВ «МІЦАР» визначені договором акції до 24.10.2012 року.

У встановлений договором строк Відповідач не виконав свої зобов'язання та не передав акції ПАТ "Укрпостачпром" Позивачу.

Позивач 26.10.2012 року направив Відповідачу лист, в якому вимагав повернути сплачені грошові кошти в розмірі 800 000,00 грн. в строк до 30.10.2012 року (включно).

26.10.2012 року Відповідач отримав лист з вимогою повернути кошти, що підтверджується підписом директора ТОВ «КОРСАН», але витребувані кошти в зазначений строк на рахунок Позивача не надійшли.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. З ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 ЦКУ передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач у відзиві на позов визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Суд встановив, що матеріалами і обставинами позовні вимоги підтверджуються, визнані Відповідачем, в зв"язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на Відповідача.

Керуючись викладеним, ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСАН" (код ЄДРПОУ 32502359, 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, б.149, р/р 26000050000224 в ПАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЦАР" (код ЄДРПОУ 32561058, 49005, м. Дніпропетровськ, вул.Глобинська,б.2, р/р 26005050000359, у ПАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч грн. 00 коп.);

- 16 000,00 грн. (шістнадцять тисяч 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення

підписаний 21.02.2013 р.

Суддя М.М. Боділовська