Рішення № 29443070, 13.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2013 р. Справа № 911/67/02/13-г

за позовом відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно - монтажне управління», м. Київ,

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Білогородка Києво - Святошинського району Київської області,

про стягнення 15 056,84 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від позивача: Стрішинець М.Ю., уповноважений, довіреність від 27.04.2012р. №5;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач - відкрите акціонерне товариство «Спеціалізоване будівельно - монтажне управління», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 04.12.2012р. №б/н до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Білогородка Києво - Святошинського району Київської області, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 15 056,84 грн., яка складається з: основного боргу в розмірі 12 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 071,90 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 984,94 грн., а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 10.05.2009р. №24/05/09 щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим, станом на 04.12.2012р., заборгованість відповідача перед позивачем складає 12000,00 грн. у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача згідно до ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 1 071,90 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 984,94 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.01.2013р. Ухвалою від 29.01.2013р. розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів та доказів.

Представник позивача в усних поясненнях позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 29.01.2013р. та 13.02.2013р. не з'явився, вимоги ухвал суду від 04.01.2013р. та від 29.12.2012р. не виконав, витребувані судом документи не подав.

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №990160 від 05.02.2013р., відповідач у справі включений до ЄДРПОУ і місцезнаходження його відповідає адресі, на яку суд, відповідно до ст. ст. 64 ГПК України направляв відповідачу копії ухвал від 04.01.2013р. та від 29.01.2013р. рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що відповідач належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно - монтажне управління», м. Київ (далі по тексту - ВАТ «Спеціалізоване БМУ») до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Білогородка Києво-Святошинського району (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 10.05.2009р. між ВАТ «Спеціалізоване БМУ» та ФОП ОСОБА_1 договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 10.05.2009р. №24/05/09 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого ВАТ «Спеціалізоване БМУ» передає, а ФОП ОСОБА_1 приймає у тимчасове володіння (оренду) приміщення колишнього магазину, який являє собою будинок, що стоїть окремо, з підсобними (допоміжними) приміщеннями загальною площею 62,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 Згідно умов договору;

- приймання-передача об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін (пункт 3.1. Договору);

- при передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії (пункт 3.5. Договору);

- об'єкт, що орендується вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання (пункт 3.6. Договору);

- термін оренди складає один рік з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом здачі-приймання (пункт 4.1. Договору);

- розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, в цілому складає 4 000,00 грн. за місяць (пункт 5.1. Договору);

- орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед, не пізніше 10 числа кожного місяця (пункт 5.2. Договору);

- орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендній платежі ( абзац 3 пункту 7.1. Договору).

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди) будівлі. Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Відповідно до частини 1 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

10.05.2009р., на виконання пунктів 3.1, 3.5. Договору, з дотриманням вимог ст. 795 ЦК України, позивачем та відповідачем підписано акт від 10.05.2009р., згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове володіння (оренду) приміщення колишнього магазину, загальною площею 62,00 м2, за адресою: АДРЕСА_2

Судом встановлено, що 30.11.2009р., 31.12.2009р. та 31.01.2010р. позивачем та відповідачем підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2009р., від 31.12.2009р. та від 31.01.2010р., згідно яких позивачем було надано послуги оренди приміщення за листопад 2009р., грудень 2009р. та січень 2010р. згідно Договору на загальну суму 12 000,00 грн.

Як стверджує позивач, відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за Договором з оплати орендних платежів за листопад 2009р. в розмірі 4 000,00 грн., грудень 2009р. в розмірі 4 000,00 грн. та січень 2010р. в розмірі 4 000,00 грн., в зв'язку з чим за відповідачем утворився борг за Договором у розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 2 ст. 614 ЦК України обов'язок щодо доведення відсутності вини законом покладено на особу, яка порушила зобов'язання. Суд двічі ухвалами від 04.01.2013р. та від 29.01.2013р. витребував у відповідача документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за спірним договором оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 10.05.2009р. №24/05/09. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором суду не надав, доводи позивача щодо розміру заборгованості та підстав її виникнення не спростував.

За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання перед позивачем за договором оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 10.05.2009р. №24/05/09, який полягає у несплаті позивачу орендних платежів у розмірі 12 000,00 грн. згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2009р., від 31.12.2009р. та від 31.01.2010р. у строк, встановлений пунктом 5.2. Договору.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості з орендної плати є обґрунтованими, законними, такими, що підтверджуються дійсними обставинами та матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 12 000,00 грн. у повному обсязі.

Крім того, позивач, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 11 листопада 2009р. по 04.12.2012р. у сумі 1 071,90 грн. та інфляційні нарахування за період з січня 2010р. по червень 2011р. у сумі 1 984,94 грн.

Згідно частини 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Інформаційному листі «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з наступного розрахунку:

ДокументСума орендної плати, грн.строк оплатисума боргуперіод простроченнятри проценти річних, грн.інфляційні нарахування, грн.Акт здачі-прийняття робіт від 30.11.2009р.4 000,0010.11.2009р.4 000,0011.11.2009р. - 10.12.2009р.9,86 44,00Акт здачі-прийняття робіт від 31.12.2009р.4 000,0010.12.2009р.8 000,0011.12.2009р. - 10.01.2010р.20,3872,00Акт здачі-прийняття робіт від 31.01.2010р.4 000,0010.01.2010р.12 000,0011.01.2010р. - 26.12.2012р.1066,191656,00Всього: 12 000,00 1096,431772,00судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача три проценти річних становлять 1 096,43грн. та втрати, завдані інфляційними процесами становлять 1 772,00 грн.

Позивачем заявлені до стягнення з відповідача три проценти річних у сумі 1 071,90 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають задоволенню повністю в заявленій сумі 1071,90 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами у сумі 1 984,94 грн., відповідно вказані вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 1772,00 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно - монтажне управління» частково, приймає рішення про стягнення з відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 14843,90 грн., в тому числі 12000,00 грн. основного боргу, 1071,90 грн. 3% річних, 1772,00 грн. інфляційних, та відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись, ч. 1 ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 16, 179, частиною 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 530, 610, частиною 2 ст. 625, частинами 1, 2, ст. 638, частиною 1 ст. 759, частиною 1 ст. 761, частиною 1 ст. 762, частиною 1 ст. 795, ст. 793 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно - монтажне управління» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15 056,84 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно - монтажне управління» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 2, код ЄДРПОУ 04012922)

12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень нуль копійок) основного боргу,

1 071,90 грн. (одну тисячу сімдесят одну гривню дев'яносто копійок) 3% процентів річних,

1 772,00 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят дві гривні нуль копійок) збитків, завданих інфляційними процесами,

1586,74 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість гривень сімдесят чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 20.02.2013р.