Постанова № 29438041, 12.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/17647/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16.55

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представників позивача Синельникова Р.О., Острягіної Н.В.,

представників відповідача Романюк Л.М., Бєлоріхи Г.В.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003001502 від 16 листопада 2012 року в частині 363489,43 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КС Україна» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003001502 від 16 листопада 2012 року.

В ході судового засідання позивач уточнив позовні вимоги про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003001502 від 16 листопада 2012 року в частині 363489,43 грн., з яких за основним платежем 290791,55 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 72697,88 грн., у зв'язку з помилковим зазначенням в уточнюючому розрахунку відомостей щодо до контрагента: рядок №25, № 35646512631 на суму податкового кредиту 234,33 грн., про що подав у судове засідання заяву про уточнення позовних вимог.

Підставою зазначених донарахувань став висновок податкового органу про те, що підприємством порушено п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено суми податкових зобов'язань, встановлених в уточнюючому розрахунку за липень 2011 року у розмірі 291025,88 грн.

Позивач не згоден з висновками податкового органу, оскільки порушення п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України можна застосувати лише у тому випадку, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість. Враховуючи норми податкового законодавства, за наслідками податкового періоду, тобто липня 2011 року, позивачем було сформовано електронну податкову декларацію з податку на додану вартість та Додаток №5 до неї та направлено на адресу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька. Про отримання електронної звітності за липень 2011 року позивачем були отримані повідомлення та квитанції №1, №2. При цьому зауважує, що відповідно до п. 4 ст. 3 Інструкції будь-яких електронних чи письмових повідомлень від податкового органу про некоректне формування звітності за липень 2011 року до ТОВ «КС Україна» не надходило. Втім, в вересні 2012 року податковим органом в усному порядку було повідомлено керівництво ТОВ «КС Україна» про те , що Додаток № 5 до декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року підприємством здано не коректно через збій в системі електронного зв'язку, у зв'язку з чим позивачеві треба внести відповідне коригування. Таким чином, у вересні 2012 року ТОВ «КС Україна» було надано відповідачу уточнюючий розрахунок з повторно визначеними відомостями по строчках, які були визначені податковим органом. Отже, позивачем були чітко дотримані вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА від 10.04.2008 року № 233, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення є незаконним.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надавши суду письмове заперечення, пояснивши, що при проведенні камеральної перевірки фахівцями податкового органу було встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового органу України. ТОВ «КС Україна» порушено строк включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість за липень 2011 року, підприємством до складу податкового кредиту включено податкові накладні, які виписані більш ніж 365 днів по контрагентам, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання, заявленого в уточнюючому розрахунку ПДВ за липень 2011 року. На підставі вищевикладеного, відповідачі просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КС Україна» (далі за текстом - ТОВ «КС Україна») - є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 37296852 та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Відповідач, - Державна податкова інспекція в Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом -ДПІ в Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

ДПІ в Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС проводила камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «КС Україна», за результатами якої складено акт № 3283/15-2/37296852 від 02 листопада 2012 року /а.с. 9-11/ (далі за текстом - акт перевірки) та встановлено порушення: п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту отриманих податкових накладних, дата виписки яких становить більше 365 календарних днів.

16 листопада 2012 року ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0003001502 згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 3283/15-2/37296852 від 02 листопада 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 363782,35 грн., з яких за основним платежем 291025,88 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 72756,47 грн. /а.с. 8/.

Суд приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0003001502 від 16 листопада 2012 року з огляду на такі обставини.

Судом встановлено, що позивачем 17.08.2011року до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011року, в якій ним у графі 17 до податкового кредиту було включено суму 235828,00 грн., з яких податковим органом за результатами перевірки від 02.11.2012р. було підтверджено тільки 55197,88 грн.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках. визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України).

В акті перевірки відповідач зазначив, що різницю суми податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 291025,88 грн. податковий орган не підтвердив та зазначив її в графі відхилення.

З матеріалів справи вбачається, а саме: з розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2011року, яка була подана позивачем 17.08.2011року засобами електронного зв'язку (примірник податкового органу), що в Розділі ІІ "Податковий кредит" по деяким постачальникам не вказано обсяг (суму) поставки, в тому числі суму податку на додану вартість.

Пунктом 200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган не скористався своїм правом на проведення камеральної перевірки у передбачений законом термін з моменту отримання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011року від 17.08.2011року.

Судом встановлено, що позивачем 03.10.2012 року було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011року, відповідно до якого позивачем у Додатку 5 було зазначено обсяг (суму) поставки по постачальниках, які не були зазначені у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2011року.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 календарних днів) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п.201.6, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року, який був наданий до податкового органу 03.10.2012року, не були внесені зміни у Розділ ІІ "Податковий кредит", в тому числі у графу 16 "Коригування податкового кредиту".

Таким чином, строки, передбачені пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України взагалі не розповсюджуються на дії позивача стосовно подання до податкового органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року, оскільки сума податкового кредиту ним не коригувалась.

Крім того, суд зазначає, що згідно п.7 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Держаної податкової адміністрації України від 24.12.2010року за №1002 реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно п.8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності, затвердженого Наказом Держаної податкової адміністрації України від 25.11.2011року за №1492 дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що підприємство може враховувати при наданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань (коригування податкового кредиту) з податку на додану вартість строк у 1095 календарних днів за умови включення податкових накладних у реєстр виданих та отриманих податкових накладних у звітних періодах, за які подається уточнюючий розрахунок. Тобто за умови включення підприємством спірних податкових накладних до реєстру виданих та отриманих податкових накладних і не включення їх до відповідних податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2011року, позивач міг би відкоригувати податковий кредит шляхом подання уточнюючого розрахунку протягом 1095 (усунути помилку).

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом із тим, заявляючи вимогу про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень та, водночас, про їх скасування, позивачем не враховано, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень або про його скасування. Наслідком висновку про недійсність рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Отже вимога про визнання недійсним рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.

Враховуючи викладене, а також те, що приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, з урахуванням приписів статті 11 КАС України, для повного захисту прав позивача, суд задовольняє позовні вимоги шляхом скасування податкового повідомлення-рішення № 0003001502 від 16 листопада 2012 року.

Відповідно до ст. 94 КАС Українисуд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003001502 від 16 листопада 2012 року в частині 363489,43 грн., задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003001502 від 16 листопада 2012 року на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 363489,43 грн.

Врешті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 1073 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 12 лютого 2013 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 15 лютого 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.