Постанова № 29438030, 19.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2013 року Справа № 812/1166/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Петросян К.Є.,

при секретарі: Семціві О.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Анохіної Г.О. (довіреність від 07.08.2012),

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення коштів на суму податкового боргу по земельному податку у розмірі 23 332,41 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення коштів на суму податкового боргу по земельному податку у розмірі 23 332,41 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

Державне підприємство «Луганськвугілля» засноване на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 13.02.2003 №82 і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Відповідно до наказу ДП «Луганськвугілля» від 18.10.2010 №347 та наказу Мінвуглепрому України від 13.09.2010 №341 створено Відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська».

Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003.

Відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» як платник окремих податків перебуває на обліку в ДПІ у Слов'яносербському районі з 15.03.2011.

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» станом на 24.01.2013 складає 23 332,41 грн., що підтверджується податковими деклараціями.

З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом направлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/132 від 07.05.2009 та другу податкову вимогу № 2/156 від 11.06.2009. Майно боржника знаходиться в податковій заставі згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» кошти на суму податкового боргу по земельному податку у розмірі 23332,41 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. До суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, згідно якого позов не визнав у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані та немає можливості своєчасно сплачувати всі платежі. Однак зазначив, сума боргу, вказана у позові, дійсно існує.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» згідно довідки АА № 430644 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) має правовий статус суб'єкта без права юридичної особи.

Зі статті 96 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобов'язань як на головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Таким чином, відповідальність по зобов'язанням Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» повинно нести Державне підприємство «Луганськвугілля».

Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за № 1 382 107 0043 000520 (арк. справи 5).

Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Слов'яносербському районі з 15.03.2011 за № 29929 (арк. справи 12).

Станом на 24.01.2013 за відповідачем виник податковий борг по земельному податку у розмірі 23 332,41 грн., який узгоджено ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» ДП «Луганськвугілля» в поданих ним до позивача податкових деклараціях з податку з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9001420652 від 27.03.2012 за 2012 рік, №9001420560 від 27.03.2012 за 2012 рік, №9001420692 від 27.03.2012 за 2012 рік (арк. справи 16-18).

Таким чином, сума податкового боргу по земельному податку, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 23 332,41 грн., що також підтверджується розрахунком частки податкового боргу та обліковою карткою платника (арк. справи 15, 20-29).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3. п.6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 07 травня 2009 року позивачем винесено першу податкову вимогу № 1/132, яку отримано відповідачем 07.09.2009, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці першої податкової вимоги. 11 червня 2009 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/156, яку отримано відповідачем 11.06.2009, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці другої податкової вимоги (арк. справи 13, 14).

Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення коштів на суму податкового боргу по земельному податку у розмірі 23 332,41 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення коштів на суму податкового боргу по земельному податку у розмірі 23 332,41 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти в сумі 23 332,41 грн. (двадцять три тисячі триста тридцять дві гривні 41 копійка) з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку: у сумі 10 090,18 грн. (десять тисяч дев'яносто гривень 18 копійок) на р/р №33215811700299, код платежу 13050101, одержувач УДКСУ у Слов'яносербському районі, код 37969169, банк ГУДКСУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013; в сумі 4 352,80 грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят дві гривні 80 копійок) на р/р №33219811700303, код платежу 13050102, одержувач УДКСУ у Слов'яносербському районі, код 37969169, банк ГУДКСУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013; в сумі 8 889,16 грн. (вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 16 копійок) на р/р №33211811700301, код платежу 13050105, одержувач УДКСУ у Слов'яносербському районі, код 37969169, банк ГУДКСУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013 з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.Є. Петросян