Рішення № 29434869, 12.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/127/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.13 Справа № 5009/4699/12

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про стягнення 3650,91 грн. заборгованості, 239,73 грн. пені, 67,05 грн. - 3 % річних,

за участю представників:

від позивача: Сікора І.В. (довіреність № 48/27 від 03.01.2013 р., юрисконсульт Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3650,91 грн. заборгованості, 239,73 грн. пені, 67,05 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 2814 від 01.04.2006р. не здійснив жодної оплати за спожиту теплову енергію за період з серпня 2011р. по квітень 2012р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 3650,91 грн. Просить стягнути з відповідача 3650,91 грн. заборгованості, 239,73 грн. пені, 67,05 грн. - 3 % річних.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11. 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 2814 від 01.04.2006р., Закону України "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005р., Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", "Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007р.

Ухвалою господарського суду від 14.12.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/127/12 та призначено розгляд справи на 10.01.2013 р.

Ухвалою від 10.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 12.02.2013р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду у повному обсязі.

В судовому засіданні 12.02.2013р. був присутній лише представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 12.02.2013р уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно ухвалами, які надсилались на його фактичну адресу (АДРЕСА_1) та юридичну адресу (АДРЕСА_2), яка станом на 17.01.2013 р. значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідач з реєстру не виключений, що підтверджується довідкою з цього реєстру. Однак вказані ухвали суду повернулись до суду без вручення з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання.

Враховуючи зазначене та положення ст. 64 ГПК України суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 12.02.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

01.04.2006 р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - споживач) та Концерном «Міські теплові мережі» (надалі - теплопостачальна організація) в особі директора філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району укладено договір № 2814 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до умов п. 2.1 договору та додатків № № 1, 1а до цього договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал на об'єкт по вул. Сталеварів, 18, пр. 20. Додатковою угодою від 01.11.2011 р. до договору сторони визначили, що теплова енергія відпускається споживачу на потреби опалення з приєднаним (максимальним) тепловим навантаженням 0,001905 Гкал/годину. Вказаною додатковою угодою сторони також погодили, що за холодну воду, що йде на підігрів та водовідведення підігрітої води споживач сплачує окремо за діючими тарифами на воду та послуги каналізації.

Згідно з п. 3.2.6 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії згідно з діючими тарифами, в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктами 6.1-6.4 договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, яка передбачена діючим законодавством, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 4 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії до 25 числа, наступного за розрахунковим, за фактично отриману теплову енергію.

При наявності приладів комерційного обліку обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку, які щомісячно надаються споживачем до теплопостачальної організації.

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

У п. 6.5 договору сторони погодили, що за наявності заборгованості за даним договором теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.

Відповідно до умов пунктів 6.6, 6.6.1 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні поштовим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на реєстрі, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

У п. 6.6.2 договору сторони погодили, що у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідно до приписів п. п. 10.1, 10.4 договору цей договір діє з 01.04.2006 р. до 01.01.2008 р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не відбулися обставини, визначені у п. 10.2 договору, які є підставою для припинення договору.

Доказів припинення дії договору сторони не надали. Отже, на час розгляду справи судом умови договору є чинними.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з серпня 2011 р. по квітень 2012 р. позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3650,91 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками:

від 31.08.2011 р. - на суму 53,44 грн.;

від 30.09.2011 р. - на суму 50,40 грн.;

від 31.10.2011 р. - на суму 259,73 грн.;

від 30.11.2011 р. - на суму 545,75 грн.;

від 31.12.2011 р. - на суму 557,38 грн.;

від 31.01.2012 р. - на суму 695,08 грн.;

від 29.02.2012 р. - на суму 797,46 грн.;

від 31.03.2012 р. - на суму 600,00 грн.;

від 30.04.2012 р. - на суму 91,67 грн.

Акти та рахунки надсилались відповідачу щомісячно поштою, що підтверджується реєстрами відправки заказних рекомендованих листів за спірний період.

Відповідач не повернув позивачу підписані акти та не надав зауважень до них.

Враховуючи викладене та приписи п. 6.6.2 договору, акти приймання-передачі вважаються погодженими відповідачем та є підставою для здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 3.2.6 та 6.3 договору споживач не здійснював оплату спожитої теплової енергії, а також за холодну воду, що йшла на підігрів та водовідведення згідно з виставленими рахунками, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 3650,91 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3650,91 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

За порушення строків оплати послуг позивачем нарахована пеня на підставі п. 7.2.8 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 26.12.2011 р. по 30.09.2012 р. в сумі 239,73 грн.

При розрахунку пені позивачем допущені помилки у визначенні початку виникнення прострочення та кількості днів прострочення.

Так, для пені, нарахованої на суму боргу за грудень 2011 р., за період з 26.01.2012 р. по 22.03.2012 р. позивачем помилково вказано 58 днів прострочення замість 57. Внаслідок цього сума пені завищена.

Також при нарахуванні пені позивачем невірно визначено початок виникнення прострочення оплати за листопад 2011 р., січень та лютий 2012 р., оскільки не були враховані положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно з якими, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи зазначені положення законодавства та умови договору, оплата за листопад 2011 р. мала бути проведена до 26.12.2011 р. (оскільки 25 грудня 2011 р. - вихідний день). Відповідно пеню на цю суму боргу слід обчислювати з 27.12.2011 р.

Так само строк оплати за січень 2012 р. переноситься на 27.02.2012 р., оскільки 25 та 26 лютого 2012р. - вихідні дні, тому пеню на цю суму боргу слід обчислювати з 28.02.2012 р.

Строк оплати за лютий 2012 р. також переноситься на 26.03.2012 р., оскільки 25 березня 2012 р. - вихідний день, тому пеню на цю суму боргу слід обчислювати з 27.03.2012 р.

Таким чином, розрахунок пені є наступним:

- за період з 27.12.2011 р. по 25.06.2012 р. від суми боргу 545,75 грн. (за листопад 2011 р.) пеня складає 41,36 грн.;

- за період з 26.01.2012 р. по 25.07.2012 р. від суми боргу 557,38 грн. (за грудень 2011 р.) пеня складає 42,00 грн.;

- за період з 28.02.2012 р. по 25.08.2012 р. від суми боргу 695,08 грн. (за січень 2012 р.) пеня складає 51,50 грн.;

- за період з 27.03.2012 р. по 25.09.2012 р. від суми боргу 797,46 грн. (за лютий 2012 р.) пеня складає 59,81 грн.;

- за період з 26.04.2012 р. по 30.09.2012 р. від суми боргу 600,00 грн. (за березень 2012 р.) пеня складає 38,85 грн.;

- за період з 26.05.2012 р. по 30.09.2012 р. від суми боргу 91,67 грн. (за квітень 2012 .) пеня складає 4,81 грн.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 238,33 грн. пені. У стягненні 1,40 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати спожитої теплової енергії позивач нарахував на суму боргу 3% річних за загальний період з 26.09.2011 р. по 30.09.2012 р. в розмірі 67,05 грн.

Оскільки позивачем булим допущені аналогічні помилки при визначенні початку виникнення прострочення, розрахунок 3% річних є невірним.

Так, прострочення оплати за серпень 2011 р. виникло з 27.09.2011 р., за жовтень 2011 р. - з 29.11.2011 р., за листопад 2011 р. - з 27.12.2012 р., за січень 2012 р. - з 28.02.2012 р., за лютий 2012 р. - з 27.03.2012 р.

Виконаний судом розрахунок 3% річних є наступним:

за період з 27.09.2011 р. по 30.09.2012 р. від суми боргу 53,44 грн. річні складають 1,62 грн.;

за період з 26.10.2011 р. по 30.09.2012 р. від суми боргу 50,40 грн. річні складають 1,41 грн.;

за період з 29.11.2011 по 30.09.2012 р. від суми боргу 259,73 грн. річні складають 6,54 грн.;

за період з 27.12.2011 р. по 30.09.2012 р. від суми боргу 545,75 грн. річні складають 12,48 грн.;

за період з 26.01.2012 р. по 30.09.2012 р. від суми боргу 557,38 грн. річні складають 11,38 грн.;

за період з 28.02.2012 р. по 30.09.2012 р. від суми боргу 695,08 грн. річні складають 12,31 грн.;

за період з 27.03.2012 р. по 30.09.2012 р. від суми боргу 797,46 грн. річні складають 12,29 грн.;

за період з 26.04.2012 р. по 30.09.2012 р. від суми боргу 600,00 грн. річні складають 7,77 грн.;

за період з 26.05.2012 р. по 30.09.2012 р. від суми боргу 91,67 грн. річні складають 0,96 грн.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 66,76 грн. - 3% річних. У стягненні 0,29 грн. - 3% річних суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1; юридична адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 3650,91 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят грн. 91 коп.), пеню в сумі 238,33 грн. (двісті тридцять вісім грн. 33 коп.), 3% річних в сумі 66,76 грн. (шістдесят шість грн. 76 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1608,81 грн. (одна тисяча шістсот вісім грн. 81 коп.).

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 18.02.2013 р.