Ухвала суду № 29432637, 13.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р.Справа № 2а-1870/8907/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Синтекс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2012р. по справі № 2а-1870/8907/12

за позовом Приватного підприємства "Синтекс"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

05.11.2012 року позивач - Приватне підприємство "Синтекс" - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0005701502/38819 від 28.08.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП "Синтекс" за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 2168,09 грн., у тому числі: за основним платежем - 1445,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 722,70 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року у задоволенні позову Приватного підприємства "Синтекс" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 20.06.2003 між Сумською міською радою та ПП "Синтекс" укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ПП "Синтекс" отримало в оренду земельну ділянку площею 73/100 від 0,3850 га. (2811 кв.м.) за адресою: м. Суми, просп. Курський, 81, строком до 16.10.2012 року (а.с.9). Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендна плата на рік становить 2,0 % від грошової оцінки землі, орендна плата перераховується щорічно станом на 01 січня поточного року.

ПП «Синтекс» 17.02.2012р. подало до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах № 9006180948 від 17.02.2012р.) та узгодило податкове зобов'язання по орендній платі за землю на 2012 рік.

ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку вказаної податкової декларації, за результатами якої складено акт від 15.08.2012 за №2279/152/21120518 (а.с.6-8).

Згідно висновків акту перевірки, податковим органом встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень 2012 року, визначений ПП «Синтекс» в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки, визначене платником податків податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень 2012 р. становить 2 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки по просп. Курському, 81 та 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на перехресті вул. Харківської - вул. П.Комуни, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень 2012 року на 1445,39 грн., чим порушено вимоги п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України щодо визначення мінімального річного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, на рівні трикратного розміру відповідного земельного податку (стосовно земельної ділянки по просп. Курському, 81) (а.с.6-8).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0005701502/38819, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП "Синтекс" за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 2168,09 грн., у тому числі: за основним платежем - 1445,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 722,70 грн. (а.с.4).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем зроблено правильний висновок щодо заниження ПП "Синтекс" суми орендної плати за землю за червень 2012 року та оскаржене податкове повідомлення-рішення не суперечить вимогам чинного законодавства, є обґрунтованим, прийняте у відповідності до вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні с платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Порядок справляння плати за землю з 01 січня 2011 року визначається Податковим кодексом України (далі ПК України).

Так, підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також угод, що не передбачені законом але є такими, що йому не суперечать. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених іншими нормативно-правовими актами, щодо окремих видів договорів (ч.7 ст. 179 ГК України)

Відповідно до вимог п.288.1. та п.288.4. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.

Згідно п.п.288.5.1 п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, має становити 3% від їх грошової оцінки.

Матеріалами справи підтверджується, що сума орендної плати за землю за червень 2012 року, яка визначена платником в податковій декларації, є менша ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при обчисленні суми орендної плати на 2012 рік ПП "Синтекс" застосовано плату за землю у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки відповідно до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2003 року, тобто, без урахування норм Податкового кодексу.

Зазначене порушення призвело до заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за червень 2012 року на загальну суму 2168,09 грн.

Щодо доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі стосовно неврахування умов договору оренди від 20.06.2003 року між Сумською міською радою та ПП "Синтекс", згідно якого визначена ставка податку 2 %, колегія суддів зазначає наступне.

Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у ПП "Синтекс" незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про плату за землю", за порушення даного Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно здійснив донарахування позивачу суми податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб внаслідок виявленого під час перевірки заниження суми податкового зобов'язання, заявленого в податковій декларації, а отже, і застосування до позивача штрафної санкції на підставі абз.4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України спірним податковим повідомленням-рішенням, є правомірним.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Синтекс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2012р. по справі № 2а-1870/8907/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.