Ухвала суду № 29432134, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-11583/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-11583/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данис-Трейд"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач-товариство з обмеженою відповідальністю "Данис-Трейд", звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Данис-Трейд", в результаті якої складено акт від 26.09.2012 року № 420/22-417/34861191.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з порушенням вимог п.79.2 ст. 79 ПК України - за відсутності наказу та повідомлення на проведення перевірки, а при оформленні її результатів не було дотримано вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються будь-якими доказами та даними господарської діяльності позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Данис-Трейд", в результаті якої складено акт від 26.09.2012 року № 420/22-417/34861191

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: 20.1.6 п.20.1 ст. 20, ст.42, п.44.6 ст. 44, ст. 73 Податкового кодексу України. ч.2 ст. 14 Порядку періодичного надання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від27.12.2010 року №1245, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями відповідача проведено документальну позапланова невиїзну перевірку ТОВ «Данис Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт від 26.09.2012р № 420/22-417/34861191, яким встановлено, що діяльність позивача за вказаний період має ознаки нереальності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що документальна позапланова невиїзна перевірка господарської діяльності ТОВ "Данис Трейд" проведена податковим органом з порушенням п.п. 792 ст. 79 ПК України, п. 4.1.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок врегульовані ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірки здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом видатках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З положень наведених статей Податкового кодексу України вбачається, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що Акт перевірки від 26.09.2012р № 420/22-417/34861191 не містить жодних посилань на наказ, згідно якого призначено та проведено перевірку, фактичною підставою для призначення перевірки визначено п.79.1 ст.79 ПК України, наказ ДПС України № 329/ДСК від 23.04.2012р., відповідно до якого позивача віднесено до категорії "ризикових" підприємств, та контрольне завдання ДПС у Харківській області, отримане Західною МДПІ листом від 03.08.2012 №10239/7/22.4-23, перевірка проведена з урахуванням ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби №253/15-313 від 01.08.2012 про надання інформації та її документального підтвердження щодо результатів операцій по господарських відносинах із контрагентами за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року для з'ясування реальності та повноти відображення даних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Податковим органом, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не надано копії наказу на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки, як не надано доказів на підтвердження направлення вказаних документів на адресу позивача, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність означених документів.

Відсутність відповіді платника податків на письмовий запит податкового органу є підставою для призначення перевірки діяльності платника податків згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, яким передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Частина 4 п.73.3 ст. 73 ПК України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представнику.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 ПК України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Доказів направлення або вручення позивачу письмового запиту, оформленого листом №253/15-313 від 01.08.2012 року матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що оскаржуване рішення прийнято за відсутності передбачених законом підстав, зокрема, за відсутності встановлення факту отримання платником податків письмового запиту податкового органу, а також за відсутності факту минування 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Складення наказу та направлення, їх вручення платнику податків згідно з приписами Податкового кодексу України створює у податкового органу право приступити до проведення перевірки, якому кореспондується встановлений п. 85.2 ст. 85 ПК України обов'язок платника надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Відтак, суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.

Судом першої інстанції враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справі № 9/175-04 про те, що для можливості судового захисту законом не вимагається наявність негативних наслідків перевірки, а право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю такої перевірки.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. по справі № 2а-11583/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-11583/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.