Рішення № 29427505, 12.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13р. Справа № 6/5005/10897/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Генова", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 24 375, 30 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Генова", м. Київ - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 22 000,00грн., на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 232 від 27.09.2011р., укладеного між позивачем і відповідачем.

Додатково, на підставі п.8.3 умов вищеназваного договору, за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 30.01.2012року по 30.07.2012року пеню у сумі 1 804,16грн. та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 351,14грн. та 220,00грн. інфляційних втрат.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме 1 609,50грн. судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.09.2011року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 232, відповідно до п.1.1 умов якого позивач по видатковій накладній № 708 від 27.09.2011року на суму 22 000,00грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 22 000,00грн., який відповідач отримав разом з рахунком на оплату № 814 на суму 22 000,00грн. без жодних зауважень щодо відповідності кількості, якості та вартості отриманого товару і відповідно до п. 4.1 вищеназваного договору зобов'язався оплатити у повному обсязі в термін 14 календарних днів з дати отримання, тобто до 12.10.2011року, але в порушення умов вищеназваного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не оплатив отриманий від позивача товар у сумі 22 000,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору виникла заборгованість у сумі 22 000,00грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач претензію позивача за № 2/ 06.02.2012 від 06.02.2012року про сплату боргу за отриманий і неоплачений товар на загальну суму 22 000,00грн. залишив без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за умовами вищеназваного договору та відповідно до чинного законодавства України, посилаючись на матеріали справи та чинне законодавство України.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідача належним чином судом було три рази повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 17.12.2012р, від 03.01.2013року та від 24.01.2013року, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач без поважних причин не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

03.01.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 24.01.2013року, у зв'язку з тим, що ні позивач, ні відповідач у перше судове засідання не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надали.

24.01.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 12.02.2013року, у зв'язку з тим, що ні позивач, ні відповідач у друге судове засідання не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надали та позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

12.02.2013року в судовому засіданні на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа була розглянута за наявними в ній матеріалами без участі повноважних представників позивача та відповідача.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2011року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 232, відповідно до п.1.1 умов якого позивач по видатковій накладній № 708 від 27.09.2011року на суму 22 000,00грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 22 000,00грн., який відповідач отримав разом з рахунком на оплату № 814 на суму 22 000,00грн. без жодних зауважень щодо відповідності кількості, якості та вартості отриманого товару і відповідно до п. 4.1 вищеназваного договору зобов'язався оплатити у повному обсязі в термін 14 календарних днів з дати отримання, тобто до 12.10.2011року, але в порушення умов вищеназваного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не оплатив отриманий від позивача товар у сумі 22 000,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору виникла заборгованість у сумі 22 000,00грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач претензію позивача за № 2/ 06.02.2012 від 06.02.2012року про сплату боргу за отриманий і неоплачений товар на загальну суму 22 000,00грн. залишив без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за умовами вищеназваного договору та відповідно до чинного законодавства України, посилаючись на матеріали справи та чинне законодавство України, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 22 000,00грн., на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 232 від 27.09.2011р., укладеного між позивачем і відповідачем.

Додатково, на підставі п.8.3 умов вищеназваного договору, за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 30.01.2012року по 30.07.2012року пеню у сумі 1 804,16грн. та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 351,14грн. та 220,00грн. інфляційних втрат.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме 1 609,50грн. судового збору.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 22 000,00грн. повністю підтверджується:

- умовами вищеназваного довгострокового договору поставки товару № 232 від 27.09.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем;

- видатковою накладною № 708 від 27.09.2011року на суму 22 000,00грн., відповідно до якої позивач передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 22 000,00грн., який відповідач отримав без жодних зауважень щодо відповідності кількості, якості та вартості отриманого товару і відповідно до п. 4.1 вищеназваного договору зобов'язався оплатити до 12.10.2011року та визнається відповідачем у повному обсязі Актом звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, але в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов'язання та не оплатив отриманий від позивача товар у сумі 22 000,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору виникла заборгованість у сумі 22 000,00грн.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 22 000,00грн., яку відповідач не оспорює, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 22 000,00грн., за умовами вищеназваного договору, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі п.8.3 умов вищеназваного договору, а саме за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 1 804,16грн. та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 351,14грн. та 220,00грн. інфляційних втрат, слід визнати необґрунтованими та документально, відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, недоведеними, оскільки всупереч вимогам даної статті позивач тричі, без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 17.12.2012року, від 03.01.2013року та від 24.01.2013року і не надав суду не тільки обґрунтований, а взагалі розрахунок суми пені, інфляційних та річних.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у сумі 1 609,50грн. з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у сумі 1 452,73грн.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст.33,34,49,75,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, 9, кв.109; код ЄДРПОУ 31123466) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Генова" (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, 7; код ЄДРПОУ 37018060) 22 000,00грн. (двадцять дві тисячі грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 1 452,73грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят дві грн. 73 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 18.02.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко