Рішення № 29427489, 18.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.13 р. Справа № 905/533/13-г

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Щербина Є.Є. - довіреність від 15.02.2013р.,

від відповідача - не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Запоріжжя» м. Запоріжжя

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Арксел» м. Донецьк

про стягнення 27301,18грн. заборгованості, 3% річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 27301,18грн., з яких: 26400,00грн. - заборгованість, 150,19грн. - 3% річних, які нараховані за період з 08.11.2012р. по 16.01.2012р., 750,99грн. - пеня, яка нарахована за період з 08.11.2012р. по 16.01.2012р. по кожній накладній окремо відповідно до умов п. 7.2 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір № 22с/12 від 25.10.2012р. з специфікаціями, рахунки-фактури № СФ-000483 від 24.10.2012р. на суму 23500,00грн., № СФ-000485 від 25.10.2012р. на суму 2900,00грн., видаткові накладні № РН-0000377 від 26.10.2012р. на суму 2900,00грн., № РН-0000383 від 30.10.2012р. на суму 23500,00грн., по яким уповноважена особа відповідача на підставі довіреності № 387 від 26.10.2012р. отримала товар, вимогу про оплату боргу відповідачем № 12/11-02 від 12.11.2012р., гарантійний лист відповідача з гарантією оплатити борг до 30.11.2012р., претензії № 30/11-02 від 30.11.2012р., № 26/12-02 від 25.12.2012р. з вимогами оплатити борг.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, які отримані представником, про що є засвідчений особистий підпис на повідомленні про вручення.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за отриманий по договору № 22с/12 від 25.10.2012р. товар, який залишився не сплаченим та 3% річних і пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № 22с/12 від 25.10.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 25.10.2012р. сторонами підписаний договір № 22с/12, відповідно до якого постачальник (позивач) на умовах FCA - склад ТОВ «Восток-Запоріжжя» м. Запоріжжя поставляє протягом 2-х робочих днів після отримання повідомлення від покупця про готовність до приймання товару, товар, сортамент, кількість і ціна якого зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а покупець

2

(відповідач) приймає і оплачує його на умовах з відстрочкою платежу 7 банківських днів. Відповідно до п. 10.1 договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату товару № СФ-000483 від 24.10.2012р. на суму 23500,00грн., № СФ-000485 від 25.10.2012р. на суму 2900,00грн., всього на загальну суму 26400,00грн.

Господарським судом встановлено, що по накладним № РН-0000377 від 26.10.2012р. на суму 2900,00грн., № РН-0000383 від 30.10.2012р. на суму 23500,00грн. позивач передав, а уповноважена особа відповідача на підставі довіреності № 387 від 26.10.2012р. отримала обумовлений в договорі товар на загальну суму 26400,00грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за договором здійснюються на умовах обумовлених в специфікаціях, згідно яких оплата отриманого товару здійснюється на умовах відстрочення платежу на 7 банківських днів.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити отриманий товар за накладними:

- № РН-0000377 від 26.10.2012р. на суму 2900,00грн. - до 06.11.2012р.,

- № РН-0000383 від 30.10.2012р. на суму 23500,00грн. - до 08.11.2012р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач отриманий від позивача товар в порушення умов договору не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до нього з вимогою оплатити борг, на яку відповідач гарантував виконати своє грошове зобов'язання в строк до 30.11.2012р.

Однак, свої зобов'язання відповідач не виконав, у зв'язку з чим на момент розгляду справи його заборгованість складає 26400,00грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи, те що відповідач не оплатив отриманий товар, позивач просить стягнути з нього 150,19грн. 3% річних, які нараховані за період з 08.11.2012р. по 16.01.2012р.

Вирішуючи правомірність цих вимог, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором, що являється порушенням грошового зобов'язання.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

3

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 150,19грн. 3% річних, та провівши власний задовольняє вимоги в цій частині частково в сумі 149,79грн., оскільки матеріалами справи доведений факт поставки товару відповідачу та його несплати останнім, однак позивач при здійсненні розрахунку не врахував, що у 2012 році 366 календарних днів, що відповідно до загальної методики нарахування 3% річних повинно бути враховано в розрахунку.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 750,99грн. пені, яка нарахована за період з 08.11.2012р. по 16.01.2012р. по кожній накладній окремо відповідно до умов п. 7.2 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед кредитором. У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 7.2 договору, відповідно до якого, прострочення оплати товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором встановлені: а) строк виконання грошового зобов'язання (п. 6.1 договору, специфікації); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 7.2 договору - пеня); в) розмір пені (п. 7.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок, і провівши власний, задовольняє вимоги позивача частково в сумі 748,94грн., оскільки позивач при здійсненні розрахунку не врахував, що у 2012 році 366 календарних днів, що відповідно до загальної методики нарахування пені повинно бути враховано в розрахунку.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1720,35грн., оскільки позов задоволений частково.

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49, 82, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Запоріжжя» м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арксел» м. Донецьк про стягнення 27301,18грн., з яких: 26400,00грн. - заборгованість, 150,19грн. - 3% річних, 750,99грн. - пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арксел» м. Донецьк-83017, пров. Вятський, 2 «Б», ЄДРПОУ 31206116 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Запоріжжя» м. Запоріжжя-69091, вул. Нижньодніпровська, 8, ЄДРПОУ 36911825 заборгованість в сумі 26400,00грн., 149,79грн. - 3% річних, 748,94грн. - пені, 1720,35грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 18.02.2013року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.