Рішення № 29427346, 11.02.2013, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
11.02.2013
Номер справи
5011-12/1756-2012-59/496-2012
Номер документу
29427346
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/1756-2012-59/496-2012 11.02.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича

Група"

До Малого приватного багатопрофільного підприємства Фірма "Зодіак-2"

Про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових

авторських прав в сумі 75000 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Бородіна М.І. - представник (дов. № б/н від 02.11.2012 р.)

від відповідача Сікачов С.М. - представник (дов. № б/н від 03.01.2013 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Малого приватного багатопрофільного підприємства Фірма "Зодіак-2" про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 75000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

16.02.2011 р. в приміщенні, в якому здійснює господарську діяльність МПБП Фірма "Зодіак", а саме в ресторані "Башта Мерліна", для фонового озвучення приміщення використовувався з комерційною метою (шляхом публічного виконання) музичний твір "Одиночество" (виконавець- Слава) (далі - Твір).

Таке публічне виконання відповідачем було здійснене без виплати авторської винагороди, що є порушенням чинного законодавства.

Виходячи з положень ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права", розмір компенсації за порушення майнових авторських прав відповідачем на думку позивача становить 75000,00 грн., які позивач і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-12/1756-2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. у справі № 5011-12/1756-2012, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р. у справі № 5011-12/1756-2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.11.2012 р. прийнято справу № 5011-12/1756-2012 до провадження з присвоєнням номеру -№ 5011-12/1756-2012-59/496-2012 та призначено розгляд справи на 03.12.2012 р.

03.12.2012 р. представником відповідача через відділ діловодства суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог позивача та просить відмовити в позові повністю, вказуючи на те, що випадки передачі в ефір чи по кабелям об'єктів авторського права, у тому числі музичних творів, законодавцем не віднесено до їх публічного виконання, дозвіл на яке повинно надаватися суб'єктом (суб'єктами) авторського права.

Також, 03.12.2012 р. представником відповідача подано клопотання про залучення третьої особи. Згідно даного клопотання відповідач просить залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Первое музикальное Издательство".

У судовому засіданні 03.12.2012 р. оголошено перерву до 07.12.2012 р., розгляд клопотання про залучення до участі у справі 3-ї особи відкладено на наступне судове засідання.

07.12.2012 р. через відділ діловодства суду представником позивача подано пояснення по справі з урахуванням висновків, наведених в Постанові ВГСУ від 06.11.2012р.

Розглянувши в судовому засіданні 07.12.2012 р. клопотання представника відповідача про залучення третьої особи, суд, враховуючи вимоги ст. 27 ГПК України, відмовив в його задоволенні.

В судовому засіданні 07.12.2012 р. оголошено перерву до 14.12.2012 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 14.12.2012 р. справу № 5011-12/1756-2012-59/496-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" до Малого приватного багатопрофільного підприємства Фірма "Зодіак-2" про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 75000,00 грн. передано на розгляд судді Капцовій Т.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2012 р. справу № 5011-12/1756-2012-59/496-2012 прийнято до провадження суддею Капцова Т.П., розгляд справи призначено на 21.01.2013 р. о 10:00 год.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р. справу № 5011-12/1756-2012-59/496-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" до Малого приватного багатопрофільного підприємства Фірма "Зодіак-2" про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 75000,00 грн. передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р. справу № 5011-12/1756-2012-59/496-2012 прийнято до провадження суддею Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 21.01.2013 р. о 10:00 год.

В судовому засіданні 21.01.2013 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з наданими позивачем документами. Клопотання задоволено.

В судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2013 р.

11.02.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача заяву про зупинення провадження у справі, відповідно до якої відповідач просить суд зупинити провадження у даній справі, у зв'язку з неможливістю її розгляду до вирішення по суті Київським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги МПБФ Фірма "Зодіак-2" на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2011 р. у справі № 3-1876/11.

Суд, розглянувши дане клопотання, вислухавши пояснення сторін, відмовляє в задоволенні даного клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Так, представником відповідача не надано суду доказів в підтвердження викладеного у заявленому клопотанні, зокрема не надано доказів розгляду іншим судом справи, яка унеможливлює розгляд даної справи. Натомість представником відповідача надано суду копію апеляційної скарги, яка подана до Дніпровського районного суду м. Києва, що не є доказом розгляду будь - яким судом справи.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.02.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перше музичне Видання" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" про надання виключної ліцензії (Субліцензійний договір) №ПМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010 р. та документів, що до нього додаються, а саме: Додаткової угоди від 31.12.2010 р. та Акту прийому-передачі Каталогу від 31.12.2010 р., (остання редакція стосовно права публічного виконання, що зазначено у п. 2.1.6. Договору надана в п. 4. Додаткової угоди до Договору), права на використання музичного твору "Одиночество" (виконавець - Слава) в період з 31.12.2010 р. по 31.12.2011 р. належали позивачу.

16.02.2011 р. державним інспектором з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності Савченком О.Г., під час проведення перевірки на предмет дотримання вимог законодавства України у сфері інтелектуальної власності, було встановлено, що в приміщенні, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, а саме в ресторані "Башта Мерліна", що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Малишко, 3, для фонового озвучення приміщення використовувався з комерційною метою (шляхом публічного виконання) музичний твір "Одиночество"(виконавець - Слава).

Так, відповідно до Акту перевірки від 16.02.2011 р., на момент проведення перевірки в банкетному залі названого ресторану здійснювався показ музичного телеканалу «RU Muzic», а в іншому залі (залі караоке) здійснювався показ музичного телеканалу «Muzic BOX UA», де й звучав Твір.

Авторські договори з авторами, їх повіреними та/або організаціями по колективному управлінню авторськими і суміжними правами стосовно права публічного виконання музичних творів, фонограм та зафіксованих в них виконань у відповідача були відсутні. Також у МПБП Фірма «Зодіак-2» були відсутні будь-які документи про сплату авторської винагороди за використання об'єктів авторського і суміжних прав.

Факт наявності правопорушення також підтверджується Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2011 р. прийнятою за результатами зазначеної перевірки МПБП Фірма «Зодіак-2».

Відповідно до даної постанови, 16.02.2011 р. о 16:07 годині Крижановський І.О. в процесі господарської діяльності, у приміщенні ресторану «Башта Мерліна» МПБП «Зодіак-2», розташованого за адресою: вул. Малишка, 3 в м. Києві, незаконно використовував об'єкти права інтелектуальної власності з комерційною метою - музичні твори, фонограми та зафіксовані в них виконання, а саме кліпи: Елка, групи Кино «Перемен», Мах Баских Агонія», Аrash, Слава «Одиночество» шляхом публічного виконання останніх без дозволу власників майнових прав на їх використання та без сплати винагороди за використання об'єктів авторського права і суміжних прав, чим порушив ст.ст. 1, 8, 33, 36, Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Внаслідок чого адміністратора ресторану Крижанівського І.О. визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51-2 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Так, Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2011 р. встановлений факт незаконного використання відповідачем об'єктів інтелектуальної власності з комерційною метою музичного твору «Одиночество» (виконавець - Слава), шляхом публічного його виконання без дозволу власників майнових прав на його використання та без сплати винагороди за використання об'єктів авторського права і суміжних прав.

Позивач вважає, що правопорушенням, що скоєне відповідачем, завдано шкоди законному правовласнику, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група». Оскільки на території України саме позивачу належать права на використання Твору на умовах виключної ліцензії, в тому числі право на публічне виконання за допомогою технічних засобів, позивач просить стягнути з відповідача 75 000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що випадки передачі в ефір чи по кабелям об'єктів авторського права, у тому числі музичних творів, законодавцем не віднесено до їх публічного виконання, дозвіл на яке повинно надаватися суб'єктом (суб'єктами) авторського права. Крім того, в приміщенні ресторану «Башта Мерліна» за допомогою телеприймача відбувалася демонстрація кліпу «Одиночество», який транслювався музичним телеканалом, а не виконання музичного твору з такою ж самою назвою. Оскільки позивачем не надано доказів належності йому права на використання, дозвіл або заборону використання третіми особами саме відеокліпів шляхом їх публічної демонстрації, відповідач не порушував права позивача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.

Так, в матеріалах справи наявні належні докази передачі позивачу права використання зокрема музичного твору «Одиночество» (виконавець - Слава) в період з 31.12.2010 р. по 31.12.2011 р., що підтверджується договором між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перше музичне Видання" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" про надання виключної ліцензії (Субліцензійний договір) №ПМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010 р. та документами, що до нього додаються, а саме: Додатковою угодою від 31.12.2010 р. та Актом прийому-передачі Каталогу від 31.12.2010 р., (остання редакція стосовно права публічного виконання, що зазначено у п. 2.1.6. Договору надана в п. 4. Додаткової угоди до Договору).

Внаслідок укладання даного договору позивач отримав право використовувати, дозволяти чи забороняти використовувати третім особам Твір.

Відповідно до ст. ст. 31, 32, 33 Закону, використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Згідно з частиною третьою статті 15 Закону виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.

Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону).

Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Так, як встановлено судом, позивач не дозволяв відповідачу використовувати Твір шляхом публічного виконання, що є одним із способів використання Твору, передбачених ч. 3 ст. 15 Закону.

Крім цього, зазначений спосіб використання не підпадає під жоден з випадків виключень, коли використання може здійснюватись без згоди автора (чи іншої особи, що має авторське право.) (відповідно до ст. 444 ЦК України, ст.ст. 21-25 Закону).

Факт використання з комерційною метою (шляхом публічного виконання) музичного твору "Одиночество" (виконавець - Слава) встановлений Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2011 р., яки набрала законної сили та у відповідності до ст. 35 ГПК України факт встановлений в даній постанові не підлягає доказуванню.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно невідповідності Акту перевірки від 16.02.2011 р. вимогам щодо його складання та його направлення уповноваженій особі, оскільки даний Акт відповідачем не оскаржений, суду не надано доказів оскарження дій державного інспектора з питань інтелектуальної власності, тощо. Крім того суду не надано жодних доказів не набрання законної сили постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2011 р. або її скасування.

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 23.02.2011 р. у справі № 3-1284/11, в якості встановлення певних фактів, відповідно до якої директор відповідача Дьоміна М.М. не була притягнена до адміністративної відповідальності за ст. 51-2 КУпАП, оскільки дана справа ніяким чином не стосується предмету спору по даній справі, а саме - порушення майнових прав позивача внаслідок використання відповідачем Твору.

Також, твердження відповідача стосовно того, що порушення авторських прав з боку МПБП Фірма «Зодіак-2» могло мати місце тільки в тому випадку, якщо його здійснив би директор підприємства, не приймається судом до уваги, оскільки Адміністратор Крижановський І.О. є представником інтересів відповідача (його найманою особою), якій в силу його посади делеговані повноваження по підтриманню закладу в певному стані. Використовуючи музичні твори в комерційних цілях для відповідача, він діяв від імені саме відповідача, як юридичної особи. Доказів того, що Крижановський І.О. не є працівником підприємства відповідача, що в момент здійснення перевірки останній не перебував на робочому місці чи не здійснював посадових обов'язків, тобто не був повноважним представником відповідача, суду не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено, що ним не вчинялось дій, які порушують майнові права позивача.

Стосовно тверджень відповідача, що випадки передачі в ефір чи по кабелям об'єктів авторського права законодавцем не віднесено до їх публічного виконання, дозвіл на яке повинно надаватись суб'єктом авторського права слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях.

Так, дана стаття закону передбачає виключення з поняття «публічне виконання», а саме - «передача в ефір чи по кабелях», що є у відповідності до ст. 1 Закону визначенням поняття «публічне сповіщення».

Таким чином, законодавство розрізняє такі поняття як «публічне виконання» та «публічне сповіщення».

Тобто, в ст. 1 Закону в визначенні поняття публічне виконання зроблений виняток стосовно саме публічного сповіщення, яке регулюються окремою нормою законодавства.

Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

У відповідності до чинного законодавства для здійснення публічного сповіщення теж необхідно укладати авторські договори. Дані договори укладаються з організаціями, що здійснюють теле- та/або радіомовлення.

Такі організації отримують права на публічне сповіщення від правовласників для того щоб легально передавати в ефір чи по кабелях об'єкти авторського права, в тому числі музичні твори.

При цьому Організації теле- та/або радіомовлення здійснюють мовлення скероване на кінцевого споживача (кінцевих споживачів), тобто на окрему фізичну особу, осіб, що належать до кола сім'ї такої особи або близьких знайомих цієї сім'ї.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено самим відповідачем, він не є організацією ефірного мовлення чи організацією кабельного мовлення, та не здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення, а тому не здійснював безпосередньо передачу вказаного музичного твору в ефір чи по кабельній мережі.

Таким чином судом не приймаються до уваги, твердження відповідача, що ним не порушувались майнові права позивача, оскільки дії відповідача щодо демонстрації Твору відноситься саме до винятку зазначеного в понятті публічне сповіщення, а саме випадки передачі в ефір чи по кабелям об'єктів авторського права, у тому числі музичних творів, законодавцем не віднесено до їх публічного виконання.

Дані твердження є не вірними та не обґрунтованими.

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача, що ним здійснювалась демонстрація саме кліпу «Одиночество», а не виконання однойменного твору слід зазначити наступне.

Як зазначає відповідач ним здійснювалась демонстрація кліпу, тобто аудіовізуального твору.

Так, аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Відповідно до ст. 17 Закону Авторами аудіовізуального твору є: режисер-постановник; автор сценарію і (або) текстів, діалогів; автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; художник-постановник; оператор-постановник.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів, що ним правомірно використовувся аудіовізуальний твір, до складової частини якої входить музичний твір "Одиночество" (виконавець - Слава).

Також не надано доказів передання автором твору майнових прав організації, що здійснила виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру, тощо.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Мале приватне багатопрофільне підприємство Фірма "Зодіак-2" здійснювало використання з комерційною метою шляхом публічного виконання музичний твір «Одиночество» (виконавець - Слава), тим самим порушивши авторські права позивача, чим завдало шкоди законному правовласнику, а саме ТОВ «Українська Музична Видавнича Група».

Пунктом "г" частини другої статті 52 Закону за порушення авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 Закону, передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

У підпункті 51.3 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. зазначено, що:

- розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно - або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні;

- у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, встановив, що у відповідача на момент скоєння порушення були відсутні жодні договори, які б підтверджували законність використання у приміщенні ресторану музичних творів та сплату відповідачем відповідної авторської винагороди. Тобто, порушення є тривалим.

Крім того, із намірів відповідача вбачається що він не бажає у майбутньому укладати договори на використання музичних творів у приміщенні ресторану, оскільки на сьогоднішній день такі договори у відповідача відсутні.

Відновлення переднього стану позивача є можливим лише з огляду на те, що відповідач сплатить компенсацію за правомірне використання Твору.

Відповідач допустив порушення щодо одного музичного твору. Оскільки зазначений Твір складається зі слів та музики, то винагорода, яка мала сплачуватись, складалась би з винагороди автору слів та винагороди автору музики. Відповідно правопорушення є відносно двох видів авторства по Твору. Мінімальна зарплата на час винесення рішення складає 1147,00 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Отже, враховуючи пояснення сторін, кількість порушень відповідача, розмір мінімальної заробітної плати, суд вважає, що сума компенсації за порушення прав стосовно кожного виду авторства по одному музичному твору має складати 25 мінімальних заробітних плат - 28 675,00 грн., а в цілому щодо одного музичного твору - 50 мінімальних заробітних плат, тобто 57350,00 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного багатопрофільного підприємства Фірма "Зодіак-2" (02192, м. Київ, вул. Малишка, 1; ідентифікаційний код 19136452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7А, ідентифікаційний код 30673676) компенсацію в розмірі 57 350 (п'ятдесят сім тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1230 (одна тисяча двісті тридцять) грн. 73 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.02.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева

Часті запитання

Який тип судового документу № 29427346 ?

Документ № 29427346 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 29427346 ?

Дата ухвалення - 11.02.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 29427346 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 29427346 ?

В Господарський суд м. Києва
Попередній документ : 29427342
Наступний документ : 29427358