Постанова № 29427200, 23.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 січня 2013 р. № 2-а- 13947/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Тарасюк Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Осавалюк Т.І.,

відповідача - Канаєвої К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006312202 від 06 серпня 2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі акту №2764/2202/32030654 від 13 липня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" з питань господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група Авітек", податковий номер 34990711 за період з 01.03.2009 р. по 30.11.2009 р. (бланк №004966).

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримала, просила суд ухвалити рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення №0006312202 від 06 серпня 2012 року.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказав, що податковим органом перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного податкового законодавства України, висновки перевірки були зафіксовані належним чином, а отже і податкове повідомлення - рішення №0006312202 від 06 серпня 2012 року є законним.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" було зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.06.2002 року, згідно свідоцтва серії А00 №510460 (т. 2 а.с. 33-34).

Позивач діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів Протокол №8 від 17 липня 2009 року (т. 1 а.с. 244-б-247).

Фахівцем Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено невиїзну документальну перевірку закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" (податковий номер 32030654) з питань господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група Авітек", (податковий номер 34990711) за період з 01.03.2009 року по 30.11.2009 року.

Результати перевірки оформлені актом перевірки №2764/2202/32030654 від 13.07.2012 року, яким зафіксовано порушення ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про додаток на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 340099 грн., завищення рядка 22 "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" декларації з ПДВ за період з 01.03.2009 року по 30.11.2009 року на загальну суму 14545 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в пп.3.2.2 розділу 3 акта перевірки (т. 1 а.с. 18-26).

На підставі акту №2764/2202/32030654 від 13.07.2012 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби 06.08.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0006312202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 425123,75 грн. (т. 1 а.с. 27)

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, актом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова встановлено завищення ЗАТ "НВО "Аерокосмоекологія України" податкового кредиту за період з 01.03.2009р. по 30.11.2009р. у сумі 340099 грн., що сталося внаслідок порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ "НВО "Аерокосмоекологія України" і ТОВ "Промислова група Авітек" було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт обладнання від 01.07.2009 року та від 20.01.2009 року, за умовами якого Виконавець (ТОВ "Промислова група АВІТЕК") зобов'язується, на умовах передбачених даним Договором, за завданням Замовника (ЗАТ "НВО "Аерокосмоекологія") здійснювати технічне обслуговування та ремонт обладнання, а Замовник зобов'язується оплатити виконані роботи та надані послуги (т. 1 а.с.238 - 236)

Також, з пояснень представника позивача в судовому засіданні, було встановлено, що в період з березня 2009 по листопад 2009 року ЗАТ "НВО "Аерокосмоекологія України" уклало усні договори поставки з ТОВ "Промислова група Авітек".

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як доказ фактичного виконання усних господарських операцій між ЗАТ "НВО "Аерокосмоекологія України" ТОВ "Промислова група Авітек" з березня 2009 року по листопад 2009 року до суду було надано позивачем копії рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних (т. 1 а.с. 29-89, 238- 239, 241б - 241в).

Суд зазначає, що частиною 1 ст. 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Обов'язковість письмової форми договору встановлена частиною 1 ст. 208 ЦК України, зокрема п.1, в якому зазначено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Водночас згідно ч. 1 ст. 206 ЦК України дозволяється вчиняти будь-які правочини в усній формі, якщо вони виконуються в момент вчинення. Але суд зазначає, що ці правила - ч. 1 ст. 206 ЦК та ч. 1 ст. 208 ЦК - співвідносяться між собою як норма загальна та спеціальна. Тому перевагу при застосуванні слід надавати ч. 1 ст. 208 ЦК. Спеціальний характер правила ч. 1 ст. 208 ЦК обумовлений тим, що воно поширюється тільки на юридичних осіб (на відміну від ч. 1 ст. 206 ЦК , що поширюється на всіх суб'єктів). Крім того, позивачем не надано доказів виконання правочину в момент вчинення.

Обов'язковість укладення господарських договір у письмовій формі також випливає із ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, згідно якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ненадання на вимогу суду договору між позивачем та ТОВ "Промислова група Авітек", викладеного в письмовій формі ставить під сумнів його укладання.

Окрім, викладеного, суд також зазначає, що під час проведення перевірки Позивачем не було надано до податкового органу товарно - транспортні накладні.

Абзацом 5 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 (далі по тексту -Правила) вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку (абз.6 розд. 1 Правил).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (абз. 27 розд. 1 Правил).

Пунктом 11.5. Правил передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Крім того, спільним наказом № 228/253 та пунктом 11.2 Правил регулювалися питання належності транспортної документації до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером.

Водночас, згідно листа Держкомстату України від 08.12.2005, № 05/1-2-8/146 "Щодо застосування документації при перевезенні вантажів автомобільним транспортом" при перевезенні вантажів автомобільним транспортом суб'єктами господарської діяльності всіх форм власності застосовуються єдині уніфіковані типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, затверджені наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 р. N 488/346:

- форма N 2 "Подорожній лист вантажного автомобіля",

- форма N 1 (міжнародна) "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні",

- форма N 1-ТН "Товарно-транспортна накладна",

- форма N 1-ТЗ "Талон замовника".

Спільним наказом Міністерства транспорту України Міністерства статистики України, від 29.12.1995 р. № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та введені у дію з 1 січня 1996 року.

Згідно листа Міністерства фінансів України від 09.07.2007 р. № 31-34000-20/23-4579/4800 "Щодо документального оформлення операцій з виконання робіт та/або надання послуг" кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Якщо законодавством не встановлені типові форми первинних документів, оформлення господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити, визначені зазначеними Законом України та Положенням.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на тому, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Згідно з положенням п. 44.1 т. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. В п. 44.2 вказаної статті передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704, зроблено застереження стосовно того, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Пояснюючи факт ненадання товарно-транспортних накладних, представник позивача зазначив, що товариство намагалось надати ТТН, однак перевіряючий податкового органу на обліку, в якому знаходиться Позивач відмовився прийняти вищевказані документи.

Проте, з даним твердженням Позивача, суд не погоджується з наступних підстав:

У п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

На вимогу суду, Позивачем не надано жодних доказів направлення останнім на адресу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби листа з повідомленням про вручення та з описом вкладеного щодо надіслання останньому товарно - транспортних накладних на підтвердження переміщення товару по ланцюгу Продавець - Покупець.

Крім того, приписами п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Також на час проведення перевірки, податковому органу не були надані документи, які підтверджують факт використання придбаної продукції у здійснюваній ним підприємницькій діяльності

Надані до суду копії товарно-транспортних накладних не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки були відсутні під час проведення перевірки, а отже враховуючи приписи п.44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, суд вважає їх відсутніми на час складення податкової звітності

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно - транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, суд дійшов висновку про не підтвердженість реальності проведення господарських операцій з ТОВ "Промислова група "Авітек", тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що згідно ст. 799 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

А отже, з наведеного вбачається, що законодавцем чітко передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення правочину з оренди автомобіля, якщо однією зі сторін є фізична особа

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2009 року ЗАТ "НВО "Аерокосмоекологія" укладено договір оренди легкового автомобіля з ОСОБА_3. Однак, всупереч ст.799 ЦК України, зазначений договір нотаріального посвідчення не має (т. 2 а.с.22-24).

Також, суд зазначає, згідно п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

У судовому засіданні було встановлено, що викладені в акті перевірки №2764/2202/32030654 від 13.07.2012 року, судження відповідача ґрунтуються на експертному висновку НДЕКЦ при ГУМВС України у Харківській області №373 від 17.09.2009 року та №95 від 11.03.2010 року (т. 1 а.с. 23).

В ході зазначеної експертизи було встановлено, що підписи виконані від імені керівника ТОВ "Промислова група АВІТЕК" ОСОБА_4 в податкових та видаткових накладних, рахунках фактури 01.03.2009 по 30.11.2009 - виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

У відповідності до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Вимогами п.п.7.2.1 п.7.2 зазначеної статті визначені обов'язкові дані, що зазначаються в податковій накладній. Аналогічні вимоги містяться і в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037).

Згідно із пунктом 5 вказаного Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Інших обмежень щодо визнання податкової накладної недійсною в вищезазначених нормативних актах не міститься.

Враховуючи, що відповідно до зазначеного висновку, податкові та видаткові накладні, рахунки фактури з 01.03.2009 по 30.11.2009 року, надані Позивачем на підтвердження виконання усних договорів між ЗАТ "НВО "Аерокосмоекологія України" ТОВ "Промислова група Авітек" та договору на технічне обслуговування та ремонт обладнання від 01.07.2009 року та від 20.01.2009 року (т. 1 а.с. 29-89, 238- 239, 241б - 241в) , підписані іншою особою, ніж зазначеною в них, суд приходить до висновку, що дані документи не відповідають положенням п.5 Порядку №165, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік" і п.7.2.1 п.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

А отже, Позивач в порушення пп.7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість включило до податкового кредиту суму ПДВ в ціні придбаного у ТОВ "Промислова група АВІТЕК" товару та, відповідно завищило податковий кредит за період з 01.03.2009 року по 30.11.2009 року в сумі 340 099 грн.

Виходячи зі змісту ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Наявність у платника податку ЗАТ "НВО "Аерокосмоекологія" видаткових та податкових накладних з ПДВ, виданих продавцем товару ТОВ "Промислова група "Авітек", та оплата вартості товару не є достатніми підставами для формування податкового кредиту з ПДВ. Відтак, операція з поставки товару та здійснення технічного обслуговування та ремонту обладнання не мали реального товарного характеру. Господарська операція здійснювалася виключно для формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Позивачем не надано жодних доказів того, що дії посадових осіб Відповідача є протиправними та порушують права, свободи чи інтереси позивача.

Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не порушував прав, позивача, суд знаходить позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Аерокосмоекологія України" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2013 року.