Постанова № 29427165, 08.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2013 року № 2а-8006/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання Івашків В.І.

представників сторін:

від позивача: Магулка О.В.,

від відповідача: Заброцька О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 02.08.2012 року № 217, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2012 року № 0000202321, № 0000192321, № 0000292333 та № 0001421701.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Узлісся» звернулося до суду з позовом до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 02.08.2012 року № 217, визнання протиправним та скасування направлення на перевірку від 02.08.2012 року № 155, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2012 року № 0000202321, № 0000192321, № 0000292333 та № 0001421701.

Ухвалою судового засідання від 08.02.2013 року провадження у справі №2а-8006/12/1370 в частині визнання протиправним та скасування направлення на перевірку від 02.08.2012 року № 155 - закрито.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у запереченні на позовну заяву. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки органом державної податкової служби складено Акт № 8/22-32568069 від 20.08.2012 року (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2012 року відповідачем видано наказ №168 про проведення планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Узлісся» відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок на ІІІ квартал 2012 року (липень місяць) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з а період з 01.04.2010 року по 1.03.2012 року терміном 10 робочих днів з 19.07.2012 року.

Про проведення перевірки керівником Золочівської МДПІ виписано повідомлення №4/8/23-025 від 05.07.2012 року.

Відповідно до п.77.4 ст.77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що письмове повідомлення №4/8/23-025 від 05.07.2012 року було надіслано відповідачем на адресу позивача та отримано останнім 14.07.2012 року (а.с.151) (оригінал оглянуто судом в судовому засіданні).

Однак, згідно із повідомленням та наказом від 07.07.12 р. №168 зазначено 19.07.12 року як дату початку перевірки.

Таким чином, відповідачем порушено норму п.77.4 ст.77 ПК України, а тому він не мав права проводити документальну планову перевірку позивача.

Крім того, як вбачається з направлення на перевірку від 31.07.2012 року №144 та Акта перевірки, головний державний податковий ревізор-інспектор Дзюрман А.В. здійснював перевірку, відтак підписував Акт перевірки.

Судом встановлено, що перевірка проводилася з 31.07.2012 року по 13.08.2012 року. При цьому головний державний податковий ревізор-інспектор Дзюрман А.В. з 01.08.12 по 17.08.12 р. перебував на листку непрацездатності (а.с.153).

Водночас, головним державним податковим ревізором-інспектором Дзюрманом А.В. підписано Акт перевірки, оскільки, як зазначила представник відповідача у судовому засіданні, перевірка була розпочата 31.07.2012 року, відтак Дзюрман А.В. був присутній в перший день перевірки, тому і зобов'язаний був підписати Акт перевірки.

Однак, зазначене представником відповідача спростовується тим, що згідно із журналом реєстрації перевірок ТзОВ «Узлісся» підпис Дзюрмана А.В. - відсутній у ньому (а.с.197).

Таким чином, головний державний податковий ревізор-інспектор Дзюрман А.В. не мав права підписувати акт перевірки, оскільки фізично був відсутній під час її проведення.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства України, що регламентують процедуру проведення перевірок органами державної податкової служби, з огляду на що дії Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» з 31.07.2012р. по 13.08.2012р. слід визнати протиправними, а позов в цій частині - задовольнити.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.08.2012 року № 0000202321, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 172070,20 грн.; № 0000192321, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 74589,5 грн.; № 0000292333, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 510,0 грн. та № 0001421701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2933. 09 грн.

Згідно з висновками Акта перевірки перевіркою встановлено порушення:

підпункту 135.5.4 п.135.5.5 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 5 -VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за 2011 рік в сумі 74589,5 грн. в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 18653,5 грн., за 4 квартал 2011 року 55936 грн.;

підпункту 14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.2 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість в сумі 172070,2 грн., в тому числі: за березень 2012 на суму 172070,2 грн.;

статті 3, п.п. 6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст. 7, п.п.8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-ІУ, п.119.2, ст.119, Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, встановлено зниження податку з доходів фізичних осіб за 2010 р. в сумі - 306,47 грн.;

пункту 9 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями), а саме невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 02.11.2011р. РРО фіскальний номер 1324000483), порушено п.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 255/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями), а саме: не зберігання контрольної стрічки РРО Марія-301МТМ, фіскальний номер 1324000487, з фіскальними чеками з №1 по №157 за період з 10.08.2011р. по 05.09.2011р.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2011р. між ТзОВ «Узлісся» та ОСОБА_5 укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги (а.с.26). Згідно з п.1.1 цього Договору засновник надає Підприємству поворотну фінансову допомогу, а Підприємство зобов'язується повернути грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Пунктом 1.2 Договору визначено, що сторони погодили, що в цьому Договорі поворотна фінансова допомога це - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Договору в 4-му кварталі 2011 р. ТзОВ «Узлісся» отримано поворотну фінансову допомогу в розмірі 243200 грн., що була оформлена прибутковими касовими ордерами: від 28.10.2011р. прибутковий касовий ордер за № 889 на суму 121000 грн.; від 08.11.2011р. прибутковий касовий ордер за № 913 на суму 112000 грн.; від 11.11.2011р. прибутковий касовий ордер за № 920 на суму 5500 грн.; від 15.11.2011р. прибутковий касовий ордер за № 928 на суму 4700 грн.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_5 є засновником ТзОВ «Узлісся» (а.с.218-227).

Суд також зазначає, що з моменту підписання Договору між ТзОВ «Узлісся» та ОСОБА_5 до дня підписання Акта перевірки не спливло 365 календарних днів.

З врахуванням вище викладеного, зважаючи на вимоги абз.4 п.п. 135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодесу України, згідно з яким положення пункту 135.5 Податкового кодексу України (інші доходи включають) не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012 року № 0000192321 на підставі висновків відповідача про заниження доходів позивачем за 4 квартал 2011 року в розмірі 243200,0 грн.

Щодо встановленого Актом перевірки завищення задекларованих ТзОВ «Узлісся» показників у рядку 06.6 Декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011р.) за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року в сумі 81102 грн. в тому числі за 2-й квартал 2011року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ «Узлісся» 06.08.2011р. о 17:13:45 надіслано відповідачеві податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ кв. 2011 року. Одночасно 06.08.2011р. о 17:16:35 позивач надіслав відповідачеві розрахунок податкових зобов'язань за період, в якому виявлено помилку (ки), з якого вбачається, що у І кварталі 2011 року витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування становили 81102 грн., відтак сума об'єкта оподаткування становила -81102 грн.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем при проведенні перевірки не було враховано даних розрахунку податкових зобов'язань за період, в якому виявлено помилку (ки) від 06.08.2011 року.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012 року № 0000192321 на підставі висновків відповідача про заниження доходів позивачем за 2 квартал 2011 року на суму 81102 грн.

Як вбачається з Акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем пп.14.1.181 п. 14.1. ст. 14, п.198.1., п.198.2. ст.198, п.200.1 ст. 200 Кодексу в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість в сумі 172070,20 грн., в тому числі за березень 2012 року на суму 172070,20 грн.

Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що при перевірці отриманих та виданих податкових накладних за період, що перевіряється, встановлено, що оригінали зазначених у Акті перевірки накладних (а.с.112-113), які вказані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних - відсутні.

Крім того, згаданий висновок відповідача відповідає викладеному в поясненні до акта перевірки, наданому директором ТзОВ «Узлісся» Височанським В.М. від 20.08.12 р.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п.44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що заперечення на Акт перевірки у встановлені законодавством строки до прийняття податкового повідомлення-рішення позивачем не подавалися.

Крім того, пунктом 44.7 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-фізичної особи або посадової особи платника податків-юридичної особи. Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу , що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Судом встановлено, що позивач не скористався визначеними законодавством правами, не надав податкових накладних за березень 2012 року.

Згідно із пп.14.1.181.п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного і податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що ТзОВ «Узлісся» не було дотримано вимоги ПК України щодо віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зокрема не представлено оригіналів податкових накладних, оформлених згідно з вимогами ст. 201 Кодексу.

Стосовно позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012 року № 0000292333 та № 0001421701, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів Акта перевірки, згідно з книгою обліку розрахункових операцій РРО фіскальний номер 1324000483, що використовується в кафе-барі за адресою: Львівська обл., с. Стрілки, ур. Ріпи, 1 не виконано Z-звіт за 02.11.2011 року, чим порушено п.9 ст.2 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, як вбачається з Акта перевірки, позивачем не відображено у формах №1-ДФ за 1-4 квартали 2011 року та 1 квартал 2012 року виплати за надані послуги СГ- фізичними особами, чим порушено п.119.2 ст.119 ПК України.

Позивач не представив суду жодних доказів на обґрунтування згаданих вище позовних вимог, з огляду на що суд встановив наявність порушення у діях позивача щодо не виконання Z-звіт за 02.11.2011 року та невідображення виплат за надані послуги СГ- фізичними особами.

Водночас, суд погоджуючись із доводами позивача щодо протиправності дій Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» з 31.07.2012р. по 13.08.2012 р., та дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, дії відповідача щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» з 31.07.2012р. по 13.08.2012 р. є протиправними. Водночас в Акті перевірки зафіксовано фактичні дані, отримані в результаті перевірки платника податків щодо дотримання ним норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Враховуючи норму ч.3 ст.70 КАС України, відповідно до якої докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, суд не бере до уваги покликання відповідача на встановлене Актом перевірки.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.08.2012 року № 0000202321, № 0000192321, № 0000292333 та № 0001421701 підлягають скасуванню в повному обсязі, а позов в цій частині - задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 02.08.2012 року № 217, суд зазначає наступне.

Під час перевірки ТзОВ «Узлісся» згідно з наказом від 02.08.2012 року № 217 до перевірки долучено головного державного податкового ревізора-інспектора Майорчак-Хандій І.П.

Згаданий наказ було видано згідно із листом ДПС у Львівській області від 02.08.2012 року №15931/22-1010/423 (а.с. 148-149).

Як вбачається з матеріалів справи, долучення головного державного податкового ревізора-інспектора Майорчак-Хандій І.П. до перевірки позивача було спричинено тим, що перевіряючий Дзюрман А.В. з 01.08.2012 року перебуває на листку непрацездатності.

Відповідно до п. 1.12 наказу Державної податкової адміністрації від 14.04.2011, № 213 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N 355» у разі виникнення під час проведення документальної виїзної або фактичної перевірки необхідності внести зміни (заміну або додаткове залучення) до складу перевіряючих виписується направлення на перевірку, в якому зазначаються дані стосовно залученої посадової (службової) особи, яка буде продовжувати перевірку з відповідної дати, та анулюється направлення, виписане на працівника, якого замінено.

Підставою для заміни у складі перевіряючих та виписки (анулювання) відповідних направлень є доповідна записка керівника структурного підрозділу органу ДПС, який здійснює (очолює) таку перевірку, на ім'я керівника (заступника керівника) відповідного органу ДПС з викладенням об'єктивних причин необхідності зміни або додаткового залучення до складу перевіряючих інших працівників органу ДПС (значні обсяги операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється; виникнення інших питань, що належать до компетенції органів ДПС; тривала хвороба або звільнення працівника органу ДПС, які сталися під час проведення перевірки, тощо).

Таким чином, на виконання зазначених вище положень відповідачем правомірно видано оскаржуваний наказ.

Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений правом платника не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки згідно з ст.81 ПК України.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що позивач ознайомився з оскаржуваним наказом, з направленням на перевірку від 31 липня 2012 року №155 на ім'я Майорчак-Хандій І.П. та допустив працівника податкової служби до проведення перевірки підприємства.

Суд також додатково зазначає, що оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії. Однак, перевірку фактично проведено, наказ щодо проведення перевірки є реалізованим і таким, що вичерпав свою дію. Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, в частині оскарження наказу від 02.08.2012 року № 217, у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України у розмірі 2162 грн. 08 коп. присуджується з Державного бюджету на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» з 31.07.2012р. по 13.08.2012р.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 22 серпня 2012 року № 0000202321, № 0000192321 № 0000292333 № 0001421701.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся" (місцезнаходження: 81220, Львівська область, Перемишлянський район, с. Стрілки, хутір Ріпище, 1, ідентифікаційний код 32568069) 2162 (дві тисячі сто шістдесят дві) грн. 08 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивні частину постанови.

Постанова в повному обсязі складена 13.02.2013 року

Суддя Лунь З.І.