Постанова № 29427092, 14.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 року 10 год 50 хв Справа № 2а-9879/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалош В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дорош Х.Р.,

представника позивача - Мисак О.С., представника відповідача - Хомик К.В.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська аграрна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська аграрна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000512200 та № 0000520200 від 09.11.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового Кодексу України не відповідають фактичним взаємовідносинам підприємства із контрагентом - ТОВ «Респект - 2000» за 2011 рік, та ґрунтуються на обставинах, що не підтверджені у встановленому законом порядку, а відтак оспорювані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 21.11.2012 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 14.02.2013 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях, просила суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав зазначених у письмовому запереченні та наданих під час розгляду справи поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Червонограді проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Західноукраїнська аграрна компанія» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 04.05.2011 року по 30.06.2012 року та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із валютного законодавства при

проведенні відносин із ТзОВ «Респект-2000» за 2011 рік, результати якої відображені в Акті № 1694/2200/32018144 від 29.10.2012 року.

Державною податковою інспекцією у м. Червонограді використано відомості, здобуті під час проведення Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби перевірки діяльності ТзОВ «Респект-2000», які відображені в Акті № 305/22-2/34779041 від 31.08.2012 року «Про результати виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2008 по 31.03.2012 року. Згідно з висновками Акту перевірки № 305/22-2/34779041 від 31.08.2012 року визнано неправомірними господарські операції, проведені між ТзОВ «Респект-2000» та ТзОВ «Західноукраїнська аграрна компанія» на суму 931619,64 грн., в т.ч. ПДВ - 155268,00 грн.

Під час проведення Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби перевірки ТзОВ «Респект-2000» встановлено, що останнім незаконно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціях продажу товарів, робіт, послуг за період з 01.03.2008 по 31.03.2012 року, у зв'язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціях продажу товарів, робіт, послуг. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТзОВ «Респект - 2000» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. В ході аналізу податкової звітності товариства встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення основного виду діяльності підприємства.

Таким чином, у зв'язку з формуванням податкових зобов'язань з ПДВ та валового доходу, а також валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у ТзОВ «Респект-2000» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу (придбання) товарів (робіт, послуг) підприємствам-контрагентам, у тому числі ТзОВ «Західноукраїнська аграрна компанія».

Крім цього, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, згідно класифікації підприємств за категоріями, ТзОВ «Респект-2000» віднесено до категорії «податкова яма» та встановлено, що діяльність підприємства підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, передбачених ст.55-1 Господарського кодексу України.

Також, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області повідомлено та надано копію пояснень громадянина ОСОБА_3, який згідно з установчими документами є одноосібним засновником, директором та головним бухгалтером ТзОВ «Респект-2000», який пояснив, що має «формальне» відношення до даного суб'єкта господарської діяльності та зареєстрував підприємство за грошову винагороду, фінансову та господарську діяльність не здійснював, первинні документи не складав та не підписував, податкову звітність не складав, не підписував та до органів ДПС не подавав.

При перевірці, з метою підтвердження фактів придбання товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Респект-2000», на підтвердження транспортування (перевезення) від постачальника підприємством лише надано первинні документи, які носять назву «товарно-транспортні накладні», описані вище в акті перевірки. Проаналізувавши даний документ встановлено, що авто підприємством - перевізником являється ТзОВ «Аліор-Транс». Під час проведення перевірки, а також на письмову вимогу щодо надання товариством письмових документів товариством не надано жодного договору, іншого первинного документу із вказаним контрагентом ТзОВ «Аліор - Транс» на надання послуг. Також у зазначених документах та представлених до перевірки інших первинних документах, а саме договорах поставки, видаткових та податкових накладних не зазначені ініціали матеріально-відповідальної особи, а є лише підпис, який жодним чином не відповідає підпису ОСОБА_3, зразок якого вказано у копії протоколу допиту, що є додатком до акту перевірки. До того ж, виходячи з наданих пояснень ОСОБА_3 - ним не видавались та не підписувались жодні бухгалтерські, податкові та інші документи.

На підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що представлені до перевірки товарно-транспортні накладні складені із порушенням вимог чинного законодавства, тому не можуть слугувати підтвердженням переміщення товарно-матеріальних цінностей між ТзОВ «Західноукраїнська аграрна компанія» та ТзОВ «Респект-2000» та відповідно свідчать про відсутність у позивача на момент проведення перевірки належним чином оформлених підтверджуючих документів щодо отримання товару від ТзОВ «Респект-2000».

У зв'язку із вказаним вище, відповідач прийшов до висновку, що позивачем порушено вимоги:

- п. 44.3 ст. 44, п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 149.1 ст. 149 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 178 561,00 грн. за IV квартал 2011 року;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення підприємством податкового кредиту на загальну суму 155 270,0 грн., в тому числі у жовтні 2011 року в сумі 142 637,0 грн., у грудні 2011 року в сумі 12 633,0 грн.

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки, 09.11.2012 року ДПІ у м.Червонограді прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000520200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 232905,0 грн., з них за основним платежем - 155270,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 77635,0 грн., та № 0000512200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 178561,0 грн.

Позивач не погодився із вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість підприємств регулюється Податковим кодексом України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з Розділом V цього кодексу.

Як вбачається з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідач стверджує, що фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТзОВ «Респект-2000» не було, оскільки відсутня будь-яка інформація про наявність в останнього складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення основного виду господарської діяльності.

До того ж, перевіркою встановлено, що у представлених документах вказано, що контрагент позивача - постачальник ТзОВ «Респект-2000» знаходиться за адресою: м.Вишневе, Київської області. Разом з тим, до перевірки не представлено жодного первинного документа, який би засвідчував факт відрядження працівників ТзОВ «Західноукраїнська аграрна компанія» до вказаного міста для укладення угод та оформлення документів щодо отримання товару.

У зв'язку з наведеним, а також враховуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд запропонував позивачу представити документи, які б спрстували доводи податкового органу щодо наявності порушень та підтверджують реальність господарських операцій, проведених з ТзОВ «Респект-2000».

Позивачем долучено до матеріалів справи наступні первинні бухгалтерські документи:

- договір поставки (товару) № 29 від 01.09.2011 року;

- видаткові накладні;

- податкові накладні;

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних за вересень, жовтень, грудень 2011 року;

- товарно - транспортні накладні;

- картку рахунку 63 по контрагенту ТзОВ « Респект-2000» за 2011 рік із вказанням бухгалтерських проведень (Дт рах.64 - Кт рах.63, Дт рах.205 - Кт. рах. 63);

- банківськи виписки за 2011р.

Судом досліджено вищезазначені документи, представлені позивачем та встановлено, що податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні скріплені печаткою ТзОВ «Західноукраїнська аграрна компанія», у графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкові накладні, відвантажила товар по видаткових накладних, та прийняла по товарно-транспортних накладних» зазначено прізвище ОСОБА_3 та проставлено його підпис.

Відповідач долучив до матеріалів справи копію пояснення ОСОБА_3, наданого згідно протоколу допиту в межах кримінальної справи № 721, з яких вбачається, що він є одноосібним засновником, директором та головним бухгалтером ТзОВ «Респект-2000», однак податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, договорів та інших документів він не підписував. Представлені відповідачем докази не спростовані позивачем.

Як вбачається з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Суд керується листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, згідно якого для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відомості, зазначені у вищезазначених документах, представлених позивачем в обґрунтування позовних вимог, є недостовірними. Відтак, надані позивачем документи, не можуть бути підставою для віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з отриманням товару від ТзОВ «Респект-2000».

Суд бере до уваги те, що відповідачем встановлено, що ТзОВ «Респект-2000» не знаходиться за юридичною адресою, у підприємства відсутні основні засоби, транспортні засоби, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-яких видів господарської діяльності та трудові ресурси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТзОВ «Респект-2000» не мало ні матеріальних, ні виробничих можливостей виконати умови, обмовлені вищевказаним договором поставки, а відомості, зазначені у представлених позивачем первинних документах не відображають змісту господарських операцій, що відбулись між ним та ТзОВ «Респект-2000». Відтак, позивачем не доведено фактичний характер господарських операцій, здійснених між ТзОВ «Західноукраїнська аграрна компанія» та ТзОВ «Респект-2000».

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Відповідачем доведено належними та допустимими доказами підставність висновків, викладених в Акті перевірки № 1694/2200/32018144 від 29.10.2012 року. При цьому, такі доводи відповідача не спростовані позивачем.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-рішення неправомірними.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати. Оскільки відповідачем не представлено суду документального підтвердження судових витрат, то такі не підлягають стягненню з позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 19 лютого 2013 року.

Суддя Сакалош В.М.