Постанова № 29427045, 08.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2013 року 810/81/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» (далі – позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі – відповідач, Податковий орган) про визнання протиправними дій щодо складання акта перевірки від 15.03.2012 №418/2301/24593200 та прийняття податкових повідомлень-рішень від 06.04.2012 №0000642301/911, №0000672301/912, №0000662301/913, від 19.06.2012 №0008362301/1594.

Вказані позовні вимоги обгрунтовані тим, що Податковий орган в порушення порядку, встановленого Податковим кодексом України, при складанні акту перевірки від 15.03.2012 №418/2301/24593200, не прийняв до уваги ті обставини, що Товариством не порушувалися вимоги податкового законодавства, а саме - підпункту 5.2.9 пункту 5.2 статті 5, підпункту 7.3.2 пункту 7.3 статті 7, підпункту 11.2.3. пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 14.1.36, 14.1.202, 14.1.56, 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.1, 135.2, 135.3, 135.4 статті 135, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, оскільки податкові зобов'язання за податком на прибуток та податком на додану вартість за операціями купівлі - продажу готової продукції сформовано підприємством виходячи із розміру звичайних цін, що відповідають рівню договірних цін, а валові витрати, що виникають у зв'язку із визначенням балансової вартості іноземної валюти сформовано виходячи із врахуванням фактичних витрат на її придбання, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, позивач посилається на ту обставину, що відповідно до положень п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка, однак відповідачем у порушення вимог даної правової норми за відсутності порушень у Товариства, було складено акт перевірки, а не довідку, у зв’язку з чим позивачу було нараховано податкову заборгованість на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.04.2012 №0000642301/911, №0000672301/912, №0000662301/913, від 19.06.2012 №0008362301/1594.

Додатково в обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2012, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень-рішень, відповідно до якої позов задоволено і визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.04.2012 №0000642301/911, №0000672301/912, №0000662301/913, від 19.06.2012 №0008362301/1594, прийняті Податковим органом.

Також позивач просив суд поновити строк на звернення до суду з даним позовом, оскільки Товариство дізналося про порушення своїх прав лише 11.12.2012, після набрання законної сили постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2012, оскільки до даного часу не існувало жодних чинних процесуальних рішень, якими надавалася правова оцінка обставинам проведення перевірки позивача, а тому останньому не було достовірно відомо, чи порушувалися його права під час проведення планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2011.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

Відповідачем на підставі діючого законодавства проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2011, за результатами якої 15.03.2012 складено акт № 418/2301/24593200.

Відповідач зазначає, що перевірку було проведено відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 та п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим вважає дії відповідача щодо складання акта перевірки від 15.03.2012 №418/2301/24593200 та прийняття на його підставі, з урахуванням заперечень позивача на акт перевірки від 15.03.2012, податкових повідомлень-рішень від 06.04.2012 №0000642301/911, №0000672301/912, №0000662301/913, від 19.06.2012 №0008362301/1594 правомірними та такими, що відповідають діючим положенням законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принцип рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфом», код ЄДРПОУ 24593200, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності 16.01.1997 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції Обухівського району Київської області Державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2011, було складено акт перевірки № 418/2301/24593200 від 15.03.2012, відповідно до висновків якого було встановлено порушення п.п. 5.2.9 п. 5.2, п.п. 7.3.2, 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 14.1.36, 14.1.202, 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, 135.2, 135.3, п. 35.4 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 346 815,00 грн., у тому числі за III кв. 2011 року на суму 346 815,00 грн.; п.п. 5.2.9 п. 5.2, п.п. 7.3.2, 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.14.1.36, 14.1.202, 14.1.56 п. 14.1 ст.14, п.135.1, 135.2, 135.3, 135.4 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 581 800,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на 1 760 725,00 грн., за II квартал 2011 року на 821 075,00 грн.; п.п. 14.1.36, 14.1.202, 14.1.179 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 54 706,00 грн., у тому числі за вересень 2011року на суму 54 706,00 грн.; п.п. 14.1.36, 14.1.202, 14.1.179 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 480 018,00 грн., в тому числі за березень 2011 року на 221 664,00 грн., за квітень 2011 року на 48 611,00 грн., за травень 2011 року на 40 802,00 грн., за червень 2011 року на 29 316,00 грн., за липень 2011 року на 94 077,00 грн., за серпень 2011 року на 35 819,00 грн., вересень 2011 року на 9 709,00 грн.

Відповідно до результатів акту перевірки та встановлених порушень законодавства, Податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.04.2012 №0000642301/911, №0000672301/912, №0000662301/913, від 19.06.2012 №0008362301/1594, які відповідачем сплачені не були та були в судовому порядку оскарженні до Київського окружного адміністративного суду.

З постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 вбачається, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» у адміністративній справі за позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень-рішень, було задоволено та визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.04.2012 №0000642301/911, №0000672301/912, №0000662301/913, від 19.06.2012 №0008362301/1594, прийняті Податковим органом.

Відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012, апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з положень вищенаведеної норми законодавства вбачається, що перебіг процесуального строку на звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 3 ст. 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Як вбачається з пояснень представника позивача, Товариство дізналося про порушення своїх прав лише 11.12.2012, після набрання законної сили постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2012, оскільки до даного часу не існувало жодних чинних процесуальних рішень, якими надавалася правова оцінка обставинам проведення перевірки, а тому Товариству не було достовірно відомо, чи порушувалися його права під час проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2011. Тобто зазначеним судовим рішенням встановлений факт відсутності порушень з боку Товариства, зазначених у спірному акті.

Враховуючи вищенаведене, суд усною ухвалою від 08.02.2013 поновив строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження дій Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби щодо складання акта перевірки від 15.03.2012 №418/2301/24593200 та прийняття податкових повідомлень-рішень від 06.04.2012 №0000642301/911, №0000672301/912, №0000662301/913, від 19.06.2012 №0008362301/1594, оскільки суть даного позову полягає в тому, що позивачу достовірно стало відомо про незаконність складення акту перевірки від 15.03.2012 і необхідність складання довідки за результатами перевірки про відсутність порушень, саме після набрання законної сили постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2012.

Водночас, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає, що до завдань органів державної податкової служби віднесено, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Суд звертає увагу, що правомірність призначення та проведення планової виїзної перевірки Податковим органом позивачем не оскаржується.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії Податкового органу щодо проведення перевірки, оформленої Актом перевірки, були спрямовані на пряме виконання завдань органів податкової служби.

При цьому, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскільки відсутність у позивача порушень дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 по 30.09.2011 було встановлено лише 11.12.2012 після винесення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду, постановленням якої, набрала законної сили постанова Київського окружного адміністративного суду, а у спірному Акті перевірки службові особи Податкового органу, які здійснювали перевірку, виклали свою думку щодо наявності порушень податкового законодавства з боку Товариства, суд дійшов висновку, що, складаючи Акт перевірки та відповідно приймаючи податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд не знаходить передбачених законодавством України підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.