Постанова № 29426989, 31.01.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року № 810/164/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання –Пилипчук В.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом прокурора Вишгородського району до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: публічне акціонерне товариство «Гіпроцивільпромбуд», про скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Вишгородського району звернувся до суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 08.05.2012 № 1010 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в довгострокову оренду земельної ділянки терміном на 49 років закритому акціонерному товариству «Гіпроцивільпромбуд»на території Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідачем з порушенням його повноважень, визначених ч. 3 ст. 122 Земельного Кодексу України.

У попереднє судове засідання з’явились прокурор та представник відповідача.

Прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Третя особа, належно повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, з клопотанням про відкладення засідання до суду не зверталась.

Відповідно до ч. 4 ст. 121 КАС України якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.

Оскільки представник відповідача позовні вимоги визнав, суд дійшов висновку про можливість прийняття рішення в даній адміністративній справі у попередньому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прокуратурою Вишгородського району при перевірці дотримання земельного законодавства Вишгородською районною державною адміністрацією встановлено, що розпорядженням Вишгородської РДА № 1010 від 08.05.2012 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в довгострокову оренду земельної ділянки терміном на 49 років Закритому акціонерному товариству «Гіпроцивільпромбуд»на території Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області»:

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки Закритим акціонерним товариством «Гіпроцивільпромбуд»на території Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області, розроблену ТОВ «Будексім 2007»;

- надано Публічному акціонерному товариству «Гіпроцивільпромбуд»(код ЄДРПОУ 02497697) земельну ділянку рекреаційного призначення площею 0,4800 га, в т.ч. землі кемпінгів, будинків відпочинку або проведення відпусток (гр. 57) –0,4800 га в оренду терміном на 49 років для обслуговування існуючої бази відпочинку на території Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту).

Вважаючи вказане розпорядження таким, що прийняте з перевищенням повноважень, визначених ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, прокурор звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно довідки управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області № 2246 від 13.11.2012 про наявність земельної ділянки у користуванні, відомостей форми 6-зем, станом на 06.11.2012 року площа землекористування існуючої бази відпочинку ЗАТ «Інститутут «Гіпроцивільпромбуд» в межах Вищедубечанської сільської ради становить 0,4800 га в т.ч. землі кемпінгів для відпочинку або проведення відпусток (гр.57) 0,4800 га.

Передана в оренду оскаржуваним розпорядженням відповідача земельна ділянка площею 0,4800 га розташована на території Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту та відноситься до земель рекреаційного призначення.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Відповідно до ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, кемпінгів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Згідно зі ст. 17 Земельного кодексу України, п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»державна адміністрація здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до пункту 12 Розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Згідно із частиною сьомою цієї статті Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Частиною 9 статті 149 Земельного кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема, земельні ділянки рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою –восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Таким чином, надання земельної ділянки за межами населеного пункту для обслуговування бази відпочинку за рахунок земель запасу рекреаційного призначення не передбачає її вилучення чи зміну цільового призначення, оскільки земельна ділянка буде надаватися для обслуговування та експлуатації вже існуючої бази відпочинку.

У свою чергу, статтею 50 Земельного кодексу України передбачено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Районні державні адміністрації згідно частини 3 статті 122 Земельного кодексу України на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Отже, районні державні адміністрації не мають повноважень щодо передачі особам у власність або користування земель рекреаційного призначення.

Враховуючи наведене, повноваження щодо передачі земельної ділянки рекреаційного призначення без зміни її цільового призначення для обслуговування та експлуатації існуючої бази відпочинку належить до компетенції облдержадміністрацій.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи позивача викладені у позовній заяві є обґрунтованими.

Оскільки відповідач позов визнав і у суду не виникає сумніву щодо достовірності обставин викладених у позовній заяві та добровільності визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а позов є таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 121, 159-163, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 1010 від 08.05.2012 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у довгострокову оренду земельної ділянки терміном на 49 років Закритому акціонерному товариству «Гіпроцивільпромбуд» на території Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.