Постанова № 29426982, 30.01.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 року 2а-6297/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Сімбухова А.І.

представника позивача: Музиченко О.О.

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства фірма "Ікар" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

Багатопрофільне мале приватне підприємство фірма «Ікар» (надалі - позивач) звернулось з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000630235 від 27.06.2012.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено фактичну перевірку заправної станції Багатопрофільного малого приватного підприємства фірми «Ікар». Зазначає, що за результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки у якому зафіксовано порушення позивачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме факт здійснення реалізації товару (газу «пропан - бутан») який не облікований за місцем реалізації у встановленому порядку в кількості 5650 л., вартістю 36 442,50 грн. та факт невідповідності суми готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті «Х» РРО в розмірі 1,10 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Позивач вважає таке рішення є незаконним та таким, що суперечить нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, оскільки та обставина, що підприємство здійснює реалізацію продукції без його оприбуткування за місцем продажу та зберігання не відповідає дійсності, а документи на газ, який містився у ємкостях на момент перевірки були і є в наявності.

Пояснив, що дійсно під час перевірки бухгалтерська документація не була надана працівникам податкового органу, оскільки на той момент на підприємстві були відсутні посадові особи, зокрема директор. Однак вказав, що представники Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС не звертались до директора, як до законного представника даного підприємства з вимогою надати їм документи, що належать або пов'язані з предметом фактичної перевірки від 14.05.2012.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача після оголошеної перерви до суду не з'явився, однак у першому судовому засідання надав пояснення с приводу вказаних правовідносин та оскаржуваного повідомлення - рішення.

Зазначив, що дане рішення щодо застосування до позивача штрафних санкцій є правомірним, законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що під час проведення фактичної перевірки БМПП «Ікар» встановлено ряд порушень законодавства, а саме Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які відображені у акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та покази свідка, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач має статус юридичної особи, про свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 14.03.1995 серія А00 № 679376.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС № 421 від 04.05.2012, згідно з направленнями № 240, 241 від 14.05.2012, у відповідності з ст. 75, п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80, ст. 81 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) 14.05.2012 працівниками відділу контролю за проведення готівкових розрахунків управління податкового контролю Білоцерківської ОДПІ проведено фактичну перевірку заправної станції БМПП «Ікар» за адресою вул. Сквирське шосе, 225, м. Біла Церква, Київська область.

Статтею 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

За результатами проведеної перевірки було складно акт про результати фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платками податків розрахунків операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів № 0126/10/02/23/20618989 від 14.05.2012.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем було винесено рішення щодо накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у формі податкового повідомлення - рішення форми «С» № 0000630235 від 27.06.2012.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 12, 13 ст. 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон «Про РРО»), а саме зафіксовано факт здійснення реалізації товару (газу «пропан - бутан»), який не облікований за місцем реалізації у встановленому порядку в кількості 5650 л., вартістю 36 442,50 грн., та факт невідповідності суми готівкових коштів, які знаходяться на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті «Х» РРО в розмірі 1,10 грн.

Фактична перевірка проводилась в присутності особи, яка уповноважена на проведення розрахункових операцій - оператор - касир заправної станції БМПП «Ікар» ОСОБА_4, яка також була допитана судом в якості свідка. ОСОБА_4 отримала копію наказу на проведення фактичної перевірки, була ознайомлена з направленнями на проведення фактичної перевірки та надала письмове пояснення по порушеннях, які були відображені у акті перевірки, проте відмовилась від його підписання та отримання 2 - го примірника акту, про що складено відповідний акт.

Пунктами 12 та 13 ст. 3 Закону України «Про РРО» визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Щодо першого пункту порушення, а саме знаходження в реалізації не облікованого товару суд вважає за необхідне вказати наступне.

Пунктом 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 108 «Про порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення» визначено, що товари, що надійшли до суб'єкта господарської діяльності, оприбутковуються в день надходження за їх фактичною наявністю. У разі неможливості оприбуткувати товари в день фактичного надходження (виклик експерта, перевірка цін, якості, кількості тощо) в текстовій частині товарного звіту за підсумками приходу робиться запис про надходження товарів із зазначенням постачальника (продавця), їх загальної вартості, а також причини, з якої товари не оприбутковано.

Однак, на момент перевірки позивача перевіряючими встановлено, що облік товарних запасів за місцем реалізації та зберігання товару не ведеться, що було також зафіксовано у акті перевірки.

Суд не бере до уваги твердження позивача, про те що перевіряючи, які проводили фактичну перевірки не звертались до посадових осіб позивача, зокрема директора з вимогою щодо надання податкових накладених про оприбуткування товару, який знаходиться на підприємстві, у даному випадку - газ скраплений, оскільки законом не закріплено обов'язку податкового органу звертатись до платника податків для надання документів або відповідної інформації, а закріплено лише право звернутись до платника податків щодо їх надання.

Також, що стосується відповідних журналів ведення обліку продукції, що зберігається на підприємстві, в тому числі журнал обліку нафтопродуктів суд зазначає наступне.

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах організаціях України, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (надалі - Інструкція) встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.

Пунктом 6 Інструкції визначено, порядок зберігання нафтопродуктів, а саме на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП (додаток - 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту. Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

Судом встановлено, що при проведенні перевірки даний журнал перевіряючим наданий не був. Даний факт також не заперечується представником позивача.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Пунктом 2 ст. 3 Закону № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На думку суду відсутність відповідних документів, які підтверджують рух товарно - матеріальних цінностей, є порушенням установчого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Також в судовому засідання у якості свідка було допитано уповноважену на проведення розрахункових операцій - оператора - касира заправної станції БМПП «Ікар» - ОСОБА_4, яка вказала, що дійсно перевіряючим журналу обліку нафтопродуктів надано не було, оскільки він знаходився у бухгалтерії підприємства та вільного доступу до місця зберігання даного журналу вона не має.

Пунктом 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Щодо факту невідповідності суми готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті «Х» РРО позивачем не заперечувалась, та сума штрафу за дане порушенням була ним сплачена в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів перевірки БМПП «Ікар» для проведення торгівлі газом використовує устаткування польського виробництва PETRO PRIMUS LPS, заводський № 0709004, яка обладнана двома ємностями об'ємом по 5000 літрів кожна.

У своїх свідченнях свідок - ОСОБА_4 зазначила, що на підприємстві не працюють показники ємності № 1 та № 2 (процентовка) та зняти заміри залишки нафтопродукту не можливо.

Даний факт несправності процентовки також підтверджується актом виконаних робіт (послуг) № 187 від 30.04.2012, який складений між представником «Аварійно - рятуваної служби» в особі начальника АРЗ СП ГТУ МНС України у Київській області полковника служби цивільного захисту Пластуновис В.І. та БМПП «Ікар» в особі директора підприємства Сімбухова А.І.

Однак суд вважає, що за належний стан устаткування та відповідну його точність роботи несуть відповідальність посадові особи підприємства, на якому воно міститься.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тобто, виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів податкового законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм чинного податкового законодавства в рішенні Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби № 0000630235 від 27.06.2012.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Повний текст постанови виготовлено - 05 лютого 2013 р.