Постанова № 29426803, 18.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 р. Справа № 805/1424/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Час прийняття постанови: 16 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»

до Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції Донецької області

про скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (надалі - позивач, ПуАТ «ПУМБ») звернулось до суду із позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції Донецької області (надалі - відповідач, ВДВС Першотравневого РУЮ Донецької області) про скасування постанови про перевірку законності виконавчого провадження від 24.12.2012р., визнання протиправними дій щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №28989419 від 20.11.2012р., скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №28989419 від 20.11.2012р., зобов'язання усунути порушення положень ч.3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження №28989419.

Позовні вимоги мотивовані відмовою постановою від 24.12.2012р. у задоволені скарги на дії державного виконавця. Позивач вважає, що постанову про закінчення виконавчого провадження №28989419 від 20.11.2012р. такою, що прийнята передчасно, оскільки між зберігачем - представником стягувача Двужильним Олександром Вікторовичем та державним виконавцем не укладено угоди про зберігання майна та винагорода зберігачу не сплачена.

Представник позивача у судове засідання від 18.02.2013р. не з`явився, про дату, місце й час розгляду справи був повідомлений належним чином, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому зазначено що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Представник відповідача та третя особа у судове засідання від 18.02.2013р. не з`явились, про дату, місце й час розгляду справи були повідомлені, не повідомили суд про причини неявки.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд дійшов наступних висновків.

ПуАТ «ПУМБ» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 14282829, про що зазначено у наданій до суду копії відповідного свідоцтва серія А01 №432835.

12 вересня 2011 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 видано виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №6755, щодо звернення стягнення на транспортний засіб марки Mitsubishi, модель Lancer 2.0, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2 (надалі - транспортний засіб Mitsubishi Lancer 2.0), що належить на праві власності ОСОБА_3, для задоволення майнових вимог ПуАТ «ПУМБ».

Згідно наданої позивачем роздруківки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, на підставі зазначеного виконавчого листа державним виконавцем ВДВС Першотравневого РУЮ Донецької області 30.09.2011р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №28989419.

29.03.2012р. складено Акт опису та арешту майна - транспортного засобу Mitsubishi Lancer 2.0.

Згідно вказаного акту опису та арешту майна від 29.03.2012р. транспортний засіб Mitsubishi Lancer 2.0 передано на зберігання ОСОБА_4. При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно вказаного акту ОСОБА_4 зазначений у якості представника ПуАТ «ПУМБ» на підставі довіреності, але у графі «Описане майно прийняв на відповідальне зберігання, копію акта опису й арешту майна отримав» зберігачем визначено ОСОБА_4 не у якості представника ПуАТ «ПУМБ». Жодних відомостей щодо того, що вказане майно було передане на зберігання саме позивачу до суду не надано.

Відповідачем надана до суду копія рішення Апеляційного суду Донецької області від 06.11.2012р. у справі №22ц/0591/1657/2012 за позовом ОСОБА_3 до ПуАТ «ПУМБ», яким визнано виконавчий напис від 12.09.2011р. №6755 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі наведеного, керуючись п.4 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем ВДВС Першотравневого РУЮ Донецької області Андрусенко І.О. прийнято постанову від 20.11.2012р. про закінчення виконавчого провадження ВП №28989419.

ПуАТ «ПУМБ» звернулось до начальника ВДВС Першотравневого РУЮ Донецької області Тіщенко Т.П. зі скаргою (вих.№MPL-61/851 від 14.12.2012р.) на дії державного виконавця, якою просило: визнати протиправними дії державного виконавця ВДВС Першотравневого РУЮ Донецької області Андрусенко І.О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №28989419 від 20.11.2012р.; скасувати зазначену постанову; зобов'язати державного виконавця ВДВС Першотравневого РУЮ Донецької області Андрусенко І.О. усунути порушення ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, позивач скористався досудовим порядком вирішення спору.

В обґрунтування вказаної скарги ПуАТ «ПУМБ» посилався на незаконність постанови про закінчення виконавчого провадження №28989419 від 20.11.2012р. через порушення ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не укладання угоди між державним виконавцем та зберігачем та не відшкодування зберігачу витрат за зберігання арештованого майна. ПуАТ «ПУМБ» зазначив, що вважає винесення вказаної постанови передвчасним та безпідставним.

24.12.2012р. в.о. начальника ВДВС Першотравневого РУЮ Донецької області Тіщенко Т.П. прийнято постанову про перевірку законності виконавчого провадження.

Вказаною постановою від 24.12.2012р. відмовлено у задоволені скарги ПуАТ «ПУМБ», та зазначено що вимоги Закону України «Про виконавче провадження» не порушені.

Згідно вказаної постанови, договору про зберігання майна не було укладено, питання необхідності укладання договору з боку ПуАТ «ПУМБ» не визначалось. Майно передано на зберігання представнику стягувача (ПуАТ «ПУМБ»).

Спірна постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята у зв'язку із надходженням до відповідача відповідної заяви боржника та рішення Апеляційного суду Донецької області від 06.11.2012р. у справі №22ц/0591/1657/2012.

Згідно відмітки на копії постанови від 24.12.2012р., остання отримана позивачем 04.02.2013р.

За приписами частини першої та частини третьої ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державний виконавець зобов'язаний прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження за наявності встановлених частиною першою цієї статті підстав.

При цьому, законодавець не ставить закінчення виконавчого провадження в залежність від правовідносин між державним виконавцем та зберігачем майна, у тому числі щодо наявності спору відносно витрат виконавчого провадження.

Таким чином, позовні вимоги про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №28989419 від 20.11.2012р. та про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Частиною третьою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.

У позовній заяві та постанові від 24.12.2012р. про перевірку законності виконавчого провадження зазначено, що договору про зберігання транспортного засобу Mitsubishi Lancer 2.0 не було укладено.

Оскільки, як позивач так і відповідач вказують на відсутність угоди щодо зберігання транспортного засобу Mitsubishi Lancer 2.0, суд вважає вимоги позивача щодо проведення розрахунків з винагороди за зберігання безпідставним.

У позовній заяві позивач просить зобов'язати усунути порушення положень ч.3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження №28989419.

Безпосередньо частиною 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» не зобов'язано державного виконавця укладати угоди про зберігання майна.

Крім того, оскільки майно - транспортний засіб Mitsubishi Lancer 2.0 було передане на відповідальне зберігання безпосередньо ОСОБА_4, а не ПуАТ «ПУМБ», суд вважає, що на права та законні інтереси ПуАТ «ПУМБ» не впливають правовідносини між ВДВС Першотравневого РУЮ Донецької області та Двужильним Олександром Вікторовичем.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені такими рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Вказаний висновок узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Натомість ПуАТ «ПУМБ» не надано належного обґрунтування щодо того які права та законні інтереси позивача порушені внаслідок не вчинення передбачених частиною третьою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» заходів.

Жодних доказів, які б свідчили, що зберігачем транспортного засобу Mitsubishi Lancer 2.0 був не ОСОБА_4, а безпосередньо ПуАТ «ПУМБ» до суду не надано.

Суд дійшов до висновку, що правовідносини між зберігачем та відповідачем щодо передбачених частиною третьою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» заходів не спричиняють порушення прав та законних інтересів позивача у публічно-правовій сфері.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання усунути порушення положень ч.3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження №28989419 необґрунтованими, та такими, що не мають достатніх підстав для задоволення.

У відповідності до ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно ч. 8 зазначеної статті, скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.

На підставі наведеного, суд вважає, що скарга позивача (вих.№MPL-61/851 від 14.12.2012р.) на дії державного виконавця в частині прав та законних інтересів позивача розглянута відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням всіх необхідних для прийняття обґрунтованого рішення обставин, та, відповідно, в.о. начальника ВДВС Першотравневого РУЮ Донецької області Тіщенко Т.П. прийнято правомірну постанову від 24.12.2012р. про перевірку законності виконавчого провадження, з урахуванням наявного публічно-правового спору безпосередньо між позивачем та відповідачем.

Суд вбачає відсутність підстав для скасування постанови від 24.12.2012р. про перевірку законності виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, здійснивши перевірку відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та вбачає відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у порядку письмового провадження, повний текст складено та підписано - 18 лютого 2013 року.

3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.