Рішення № 29423669, 19.02.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/617/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Полянчук Б.І.

Суддя-доповідач Кочеткова І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Савченко О.В.,

суддів Кочеткової І.В.,

Стрелець Л.Г.,

при секретарі Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Бердянської міськради, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що являється власником 1/7 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці 156,8 кв.м. Інші 6/7 часток житлового будинку належать третій особі ОСОБА_4

На початку 2009 року за власні кошти він самочинно збудував двоповерхову літню кухню і здійснив прибудову до житлового будинку.

Посилаючись на те, що будівельні роботи виконані з дотриманням будівельних норм і правил, просив про визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2009 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на двоповерхову літню кухню літ. «Ж», сіни літ. «а», що розташовані на земельній ділянці площею 156,8 кв.м. у АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові ОСОБА_4 зазначає, що своєї згоди на будівництво літньої кухні і прибудови як співвласник житлового будинку не давала. Будівництво здійснено позивачем на земельній ділянці загального користування і вона як власник 6/7 часток житлового будинку фактично позбавлена права користування присадибною земельною ділянкою.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за власні кошти побудував літню кухню і сіни до будинку, а тому на підставі ст.331 ЦК України набув на нього право власності з моменту закінчення будівництва.

Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитись.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Цивільні права можуть виникати з рішення суду, як зазначено у ч.5 ст.11 ЦК України, лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

ЦК України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, передбачених ст.ст.335, 376 та 392 ЦК України. Стаття 331 зазначеного кодексу, яка регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, не передбачає можливості виникнення права на таке майно за рішенням суду.

За змістом ч.2 ст.331 ЦК право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності до ст.ст.5, 18 Закону України „ Про основи містобудування" будівництво нерухомого майна повинно вестись згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом, закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, як визначено частиною другою пункту першого Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 (які діяли на момент виникнення спірних правовідносин), полягало у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої у установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Згідно з пунктом 29 зазначеного Порядку датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року №1035 „Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт", яка набула чинності з 15 жовтня 2009 року, установлено, що підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 р., є висновок про технічний стан будинку (будівлі), складений бюро технічної інвентаризації за формою, встановленою Міністерством з питань житлово-комунального господарства за погодженням з Міністерством регіонального розвитку та будівництва, і документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані зазначені об'єкти будівництва.

Частина третя статті 18 Закону України "Про основи містобудування" забороняє експлуатацію об'єктів, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законом порядку.

На порушення вищезазначених вимог законодавства позивач зазначений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію спірного об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, або відповідний висновок БТІ про технічний стан будівлі за встановленою формою суду не надавав.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво відповідно до припису ч.1 ст.15 ЦК України може мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

На порушення вимог ст.33 ЦПК України суд першої інстанції не обговорив питання про залучення до участі у справі в якості належного відповідача або співвідповідача співвласника житлового будинку, без згоди якої було здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці загального користування.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що самочинні будівлі й споруди відповідно до положень ст.ст.186,381 ЦК є приналежністю головної речі (будинку) і складовою права власності на нього. Тому положення частини 5 статті 376 ЦК не є підставою для визнання за власником житлового будинку, розміщеного на належній йому земельній ділянці, окремого права власності на самочинно побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу. Оформлення питання про прийняття в експлуатацію таких об'єктів нерухомості має здійснюватися органами місцевого самоврядування чи їх виконавчими органами у спосіб, визначений їх компетенцією.

За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального або процесуального права, а тому на підставі ст.309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 307,309,317, 318 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2009 року у цій справі скасувати.

Позов ОСОБА_3 до Бердянської міськради, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: