Рішення № 29418450, 11.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2013 р.Справа № 922/173/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат" (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ловис" Лімітед (м. Харків) про стягнення 69714,96 грн. за участю представників сторін:

позивача - Грищенко О.В. (довіреність від 02.01.13 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Салтівський м'ясокомбінат", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ловис" Лімітед на свою користь заборгованість за поставлений товар, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №9-К від 03.01.11 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 69714,96 грн., з яких сума основного боргу - 64205,92 грн., 3% річних у сумі 918,17грн., пеня - 4590,87 грн. Судові витрати в розмірі 1720,50 грн. просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.13 р. підтримує позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11.02.13 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.01.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Ловис" Лімітед було укладено договір поставки №9-К, відповідно до умов якого постачальник зобов"язався за заявками покупця поставляти та передавати у власність покупцю м"ясну продукцію (товар), а покупець зобов"язався приймати і своєчасно оплачувати поставлений товар.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, вартість партії товару вказуються в накладних (специфікаціях, інших передаточних документах), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.3 договору, загальна вартість товару, поставка якого здійснюється на умовах цього договору, визначається на підставі всіх оформлених і підписаних повноважними представниками сторін накладних.

Відповідно до п. 2.1 договору, товар, поставка якого здійснюється за цим договором, поставляється покупцеві окремими партіями по його заявках, формованим покупцем на підставі переліку товарів зазначених в поточних прайс-листах постачальника.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що покупець оплачує постачальнику кожну партію товару, за цінами узгодженими при подачі заявки та вказаними в накладних, на умовах відстрочки платежу на 7 (сім) днів.

Відповідно до п. 5.4 договору, приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов'язаний перевірити товар на відсутність ознак його ушкодження і псування, цілісності тари, і в разі їх виявлення, негайно, до закінчення приймання, письмово заявити про це постачальника. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем: - за кількістю - згідно кількості, зазначеній у накладній; - за якістю - згідно встановленому стандарту і сертифікату якості (відповідності).

Сторони в додатках до договору поставки №9-К від 03.01.11 р. також погодили перелік відповідальних осіб, уповноважених покупцем приймати товарно-матеріальні цінності від постачальника.

Факт отримання відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Ловис" Лімітед від позивача товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Також в матеріалах справи наявні акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.12 р. та станом на 01.11.12 р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств, що також підтверджують заборгованість відповідача.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №9-К від 03.01.11 р., лише частково оплатив за отриманий товар.

Доказами часткової сплати відповідачем заборгованості за договором поставки №9-К від 03.01.11 р. підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особовому рахунку №260050102163.980 Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат" за період з 01.01.11 р. по 01.02.13 р.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №10/02-12 від 10.08.12 р., з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 67996,39 грн.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 64205,92 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у разі, якщо покупець не виконає свої зобов'язання по оплаті товару в терміни, зазначені в цьому договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,2% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення виконання такого зобов'язання.

За змістом Закону України від 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначений у договорі розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (постанова Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-114гс11; постанова Верховного Суду України від 7 листопада 2011 р. у справі № 3-121гс11).

Позивачем зроблений розрахунок пені в розмірі 4590,87 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума пені підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 4579,34 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 918,17 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ловис" Лімітед (61001, м. Харків, Комінтернівський р-н., вул. Плеханівська, буд. 149; код ЄДРПОУ 21216678; р/р 26006060152472 в ХГРУ ПАО "КБ Приватбанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат" (61176, м. Харків, Фрунзенський р-н., вул. Краснодарська, буд. 171 Б; код ЄДРПОУ 32566564; п/р 260050102163 в ПАТ "ПроКредит Банк", МФО 320984) заборгованість в сумі 64205,92 грн., пеню у розмірі 4579,34 грн., 3% річних у розмірі 918,17 грн. та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 11,53 грн. в позові відмовити.

Повне рішення складено 18.02.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.