ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/6208/12
Головуючий у 1-й інстанції: Михайлова О.О.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Т" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Т" про стягнення податкового боргу , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 24.09.2012 року звернувся до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.09.12 подання ДПІ у м.Хмельницькому задоволено стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Т" (код 32517700) податкову заборгованість в сумі 393111 (триста дев'яносто три тисячі сто одинадцять) грн. 00 коп. за рахунок готівки, що належить платнику податків.
Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні подання.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як правильно встановлено судом І інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Т" включено до ЄДР, код 32517700 та має статус юридичної особи.
Станом на 25 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Т" має податковий борг в сумі 393111 грн., який виник відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009 року №0002392301/5353.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009 року №0002392301/5353 в сумі 393111 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Т" оскаржувалося до суду.
Постановою Хмельницького окружного адміністративно суду від 01.02.2010 року по справі № 2-а-18/10/2270 позов ТОВ "Фоззі-Т" до ДПІ у м. Хмельницькому про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002392301/5353 від 14.07.2009 року на суму 393111 грн. задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративно суду від 01.02.2010 року по справі № 2-а-18/10/2270 задоволено. Постанову Хмельницького окружного адміністративно суду від 01.02.2010 року по справі № 2-а-18/10/2270 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Т" - відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року ТОВ "Фоззі-Т" відмовлено у відкритті касаційного провадження.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на право апеляційного оскарження та порушення норм процесуального права.
Задовольняючи подання ДПІ у м. Хмельницькому суд І інстанції, виходив з того, що заборгованісь відповідачем не сплачена.
Колегія суддів погоджується із висновком суду І інстанції, щодо стягнення коштів за податковим боргом, з огляду на таке.
В силу п. 15.1. ст. 15 ПК України , платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 20.1.18. ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
В силу п. 95.4. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтею 67 Конституції України на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про порушення судом І інстанції норм процесуальног права виходячи з такого.
Відповідно до абзацу 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зазначена норма ПК України кореспондує з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 КАС України.
Згідно з абзацом 2 п. 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу і не може бути ухвалене в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. Оскільки ст. 183-3 цього Кодексу не встановлено інше, зазначене правило поширюється і на випадки звернення податкового органу з відповідним поданням.
В матеріалах справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення подання ДПІ у м. Хмельницькомц до ТОВ "Фоззі-Т" з відміткою про отримання листа 27.07.2012 року за довіреністю Марущак (а.с. 15), а також до листа вкладено опис найменування предметів (а.с.21). При цьому на (а.с.29) міститься картка реєстрації телефонограми складеної секретарем судового засідання, згідно якої 24.09.2012 року секретар телефонував на за зазначені номера телефонів, однак ніхто не відповідав.
З аналізу зазначеного колегією суддів встановлено, що суд І інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем заборгованість не сплачена, вимоги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.
Посилання апелянта про те, що дана адміністративна справа не могла розглядатися в порядку визначеному ст. 183-3 КАС України (за подання органу ДПІ), оскільки з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право (адже рішення на підставі якого заявлено вимогу про стягнення, оскаржене в касаційному порядку), що в силу п.2 ч. 5 вказаної норми є підставою для відмови у відкритті провадження за поданням, суд вважає безпідставними, оскільки рішення Львівського апеляційного адміністративного суду, яким відмовлено в скасуванні спірного податкового повідомлення-рішення, на момент звернення до суду, набрало законної сили.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Т" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.
Судове рішення № 29417463, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2270/6208/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: