Ухвала суду № 29417449, 12.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4905/12

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представників сторін:

представник позивача - Томай С.І.;

представників відповідача: Лудан І.А., Девда О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Серебрійське" до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Серебрійське" з адміністративним позовом до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Могилів-Подільська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції від 09.08.2012 р. №0000272201 та від 14.09.2012 р. № 0000312201.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити її вимоги.

Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом І інстанції, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію 09.03.2007 р. №11581020000000266 ПП "Серебрійське" зареєстровано Могилів-Подільскою районною державною адміністрацією, код ЄДРПОУ: 34733199. На податковий облік позивача взято Могилів-Подільскою ОДПІ 26.03.2007 р.

На підставі направлення № 188 від 24.07.2012 року, виданого Могилів-Подільською ОДПІ, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю відповідно до наказу Могилів-Подільської ОДПІ від 23.07.2012 р. № 714 та наказу Державної податкової служби у Вінницькій області від 18.07.2012 р. № 257, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Серебрійське" з питань дотримання податкового законодавства при обчисленні податку на додану вартість за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 31.07.2012 р. № 665/2201/34733199.

З висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем, на думку відповідача, п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством неправомірно використано податкову пільгу по податку на додану вартість всього на загальну суму 72497,00 грн., в тому числі: за липень 2010 р. на суму 654,00 грн., за серпень 2010 р. на суму 62479,00 грн., за вересень 2010 р. на суму 9364, 00 грн.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акту від 31.07.2012 р. №665/2201/34733199, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012 р. № 0000272201, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 72497,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням Могилів-Подільської ОДПІ позивач звернувся з первинною скаргою, за результатами розгляду якої було прийнято податкове-повідомлення рішення від 14.09.2012 р. № 0000312201, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 6441,00 грн.

В подальшому позивач звернувся зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 09.08.2012 р. № 0000272201 та від 14.09.2012 р. № 0000312201 до ДПС України, рішенням якої від 11.10.2012 р. № 3488/0/61-12/10-2115 скарга була залишена без задоволення.

Колегія суддів погоджується із висновком суду І інстанції щодо безпідставності застосування відповідачем штрафних санкцій з огляду на таке.

За результатами проведеної виїзної позапланової перевірки ПП "Серебрійське" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 р., відповідачем складено акт від 03.08.2011 р. № 713/2301/34733199, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.08.2011 р. №0000392301 та яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 130377,00 грн., а також застосовано штрафні санкції в сумі 32594,25 грн.

Як вбачається з розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) передбачених ст. 123 Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства ПП "Серебрійське" до складу суми податкового зобов'язання в розмірі 130377,00 грн. за період з липня 2008 року по листопад 2010 року було включені штрафні санкції, визначеної податковими повідомленнями-рішеннями від 09.08.2012 р. № 0000272201 та від 14.09.2012 р. № 0000312201 за період з липня по жовтень 2010 р. в сумі 78938,00 грн.

Також відповідачем була застосована штрафна санкція в розмірі 25%, що передбачена п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відповідно податкового повідомлення-рішення від 12.08.2011 р. № 0000392301 позивачу нарахована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 130377,00 грн. за період з липня 2008 року по листопад 2010 року.

Згідно податкових повідомлень-рішень від 09.08.2012 р. № 0000272201 та №0000312201 від 14.09.2012 р., застосовується фінансова санкція згідно п. 123.2 ст.123 ПК України на загальну суму 78938,00 грн., однак, як правильно встановлено судом І інстанції, ця ж сама фінансова санкція за період липень-жовтень 2010р. вже була застосована згідно податкового повідомлення-рішення №0000392301 від 12.08.2011 р., що у свою чергу призвело до подвійного нарахування суми податку за липень-жовтень 2010 р. та суперечить нормам п. 123.2 ст. 123 ПК України.

З аналізу зазначеного колегією суддів встановлено, що суд І інстанції дійшов правильного висновку про те, що в зв'язку з невірним подвійним нарахуванням штрафної санкції за період липень-жовтень 2010 р. у розмірі 78938,00 грн. податкові повідомлення-рішення від 09.08.2012 р. № 0000272201 від 14.09.2012 р. № 0000312201 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки положеннями п. 123.2 ст. 123 ПК України не передбачено подвійного нарахування штрафних санкцій за одне і те ж саме порушення.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 лютого 2013 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.