Ухвала суду № 29411414, 05.02.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.С.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"05" лютого 2013 р. Справа № 2а/1770/1978/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідачів:

- Кузнецовської ОДПІ: Ситай М.В., Черкашина Л.В.,

- ГУДК України в Рівненській області: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" серпня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Інком" до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про стягнення з бюджету бюджетної заборгованості і пені по ПДВ,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2012 року Приватне підприємство "Інком" звернулося до суду з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення з бюджету бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 28152 грн., за серпень 2011 року в сумі 3125 грн., за вересень 2011 року в сумі 19054 грн., стягнення з бюджету пені нарахованої на бюджетну заборгованість по ПДВ та визнання нечинним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000091650 від 31.01.2012 року.

В ході судового розгляду справи суд першої інстанції допустив заміну відповідача - Кузнецовську об'єднану державну податкову інспекцію її правонаступником - Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби (далі по тексту - Кузнецовська ОДПІ).

Ухвалою від 14.08.2012 року судом першої інстанції залучено до участі в справі другого відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області.

До початку розгляду справи по суті представником позивача змінено предмет і підстави позову та збільшено позовні вимоги. З урахуванням прийнятих судом заяв про зміну позовних вимог та збільшення (уточнення) позовних вимог, позивач просить визнати нечинними, протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0000331650 від 09.04.2012 року, №0000342350 від 01.12.2011 р., №0000352350 від 01.12.2011 р. та стягнути з бюджету бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 28152 грн., за серпень 2011 року в сумі 3125 грн., за вересень 2011 року в сумі 19054 грн., пеню, нараховану на бюджетну заборгованість з ПДВ, на загальну суму 3655,69 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби:

-№0000331650 від 09.04.2012 року, яким Приватному підприємству "Інком" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 647 грн.;

-№0000342350 від 01.12.2011 р., яким Приватному підприємству "Інком" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, серпень 2011 року на загальну суму 31277 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 782 грн.;

-№0000352350 від 01.12.2011 р., яким Приватному підприємству "Інком" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21775 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5444 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Інком" заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 28152 грн., за серпень 2011 року в сумі 3125 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Інком" пеню на бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за червень та серпень 2011 року на загальну суму 2513,15 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Присуджено на користь Приватного підприємства "Інком" із Державного бюджету України судові витрати на загальну суму 2512,99 грн., в тому числі: судовий збір у розмірі 937,50 грн., компенсацію за відрив від звичайних занять в сумі 339,18 грн. та добові на суму 1236,31 грн.

Не погоджуючись прийнятим рішенням, Кузнецовська ОДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі товариство посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач та ГУДКС України в Рівненській області не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників позивача та ГУДКС України в Рівненській області.

Представники Кузнецовської ОДПІ у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників Кузнецовської ОДПІ, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Приватне підприємство "Інком" є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, яким зареєстрований 06.10.2000 року виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.26 том 1). З вказаної довідки вбачається, що видами діяльності позивача за КВЕД є: інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту. ПП "Інком" є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №25263857 (серії НБ №330651) від 30.12.2005 р. (а.с.36 звор.бік, том 1).

Судом встановлено, що за результатами господарської діяльності у травні 2011р. у ПП "Інком" утворилася від'ємна різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту. 20 липня 2011 року позивач подав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року (а.с.48-52 том 1), в рядку 23.1 якої визначив суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку у розмірі 28152 грн.

Згідно довідки від 20.07.2011р. (а.с.49 зв.бік том 1) залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 6869 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, з 20.07.2011 по 12.08.2011 року Кузнецовською ОДПІ було проведено камеральну перевірку ПП "Інком" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року, про що складено довідку у формі висновку №235/15-135/30896634/62 від 12.08.2011 р. (а.с. 118-120 том 2). Згідно з висновками даної довідки перевіркою встановлено наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.120 том 2).

З 13.09.2011 року по 19.09.2011 року Кузнецовською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Інком" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року, про що складено довідку №280/23/30896634 від 26.09.2011 року (а.с.38-41 том 1). Відповідно до висновків вказаної довідки, перевіркою не встановлено порушення відображеного ПП "Інком" у декларації за червень 2011 року бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 28152 грн. на рахунок платника у банку. Поряд з цим зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити частину заявленої суми бюджетного відшкодування за червень 2011 року на суму 15426 грн., що пов'язано з тим, що на момент підписання довідки відсутні відповіді на направлені запити до інших ДПІ про надання довідок зустрічних звірок по основних постачальниках (а.с.41 том 1).

З урахуванням строків, встановлених п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України, граничний термін подання податковою інспекцією висновку до органу Державного казначейства України є 23 вересня 2011 року. Однак, станом на час розгляду справи судом податковою інспекцією висновку до вказаного органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 р. не подано і грошові кошти в загальній сумі 28152 грн. на поточний банківський рахунок позивача не перераховано.

Судом також встановлено, що 20 вересня 2011 року ПП "Інком" подало до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року (а.с.57-61 том 1), в рядку 23.1 якої визначило суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку у розмірі 3125 грн. Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування: залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного (податкового) періоду (ряд.22 декларації) становить 26708 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) складає 3125 грн.; сума, що підлягає відшкодуванню становить 3125 грн. (а.с.58 зв.бік том 1).

Відповідно до даних довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах: травень 2011 року в сумі 6869 грн., червень 2011 року - 4104 грн., липень 2011 року - 15735 грн. (а.с.59 зв.бік том 1).

Як убачається з матеріалів справи, з 20.09.2011 року по 18.10.2011 року Кузнецовською ОДШ було проведено камеральну перевірку ПП "Інком" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, про що складено довідку у формі висновку №307/88/15-135/30896634 від 18.10.2011 року (а.с.121-123 том 2), згідно з висновками дякою перевіркою встановлено наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.123 том 2).

На підставі наказу Кузнецовської ОДШ №518 від 21.10.2011 року з 24.10.2011 року по 01.11.2011 року відповідачем 1 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Інком" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, за результатами проведення якої складено акт №342/23/30896634 від 08.11.2011 року (а.с.18-25 томі).

На підставі даного акта перевірки, 01.12.2011 року Кузнецовською ОДШ прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0000342350 від 01.12.2011 року, яким ПП "Інком" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, серпень 2011 року на загальну суму 31277 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 782 грн. (а.с.34 зв.бік том 1);

-№0000352350 від 01.12.2011 р., згідно з яким ПП "Інком" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21775 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5444 грн.(а.с.34 том 1).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2011 року №0000342350 та №0000352350, суд виходить з такого.

В основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень покладено висновки податкового органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТОВ "Гермотек", ТОВ "В-Меблі" та ТОВ "Матролюкс", чим завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 63825 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 37359 грн. та липень-серпень 2011 року на суму 26466,38 грн., що в свою чергу призвело до безпідставного заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року на суму 28152 грн., за серпень 2011 року на суму 3125 грн. та завищення від'ємного значення ПДВ за липень 2011 року в сумі 15693 грн., за серпень 2011 року в сумі 7648 грн., за травень 2011 р. в сумі 5103 грн. та червень 2011 р. в сумі 4104 грн.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій позивача по придбанню товарно-матеріальних цінностей у контрагентів: ТОВ "Гермотек", ТОВ "В-Меблі" та ТОВ "Матролюкс", та облікової політики позивача і ґрунтуються на порушеннях ПП "Інком" вимог п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Зі змісту акту перевірки (а.с.21 зв.бік том 1, а.с.23, 25 том 1) слідує, що для підтвердження правильності формування податкового кредиту з ПДВ в частині отримання товарно-матеріальних цінностей від зазначених у акті перевірки контрагентів, позивачем не надано документів, що підтверджують факт поставки товарів, їх оприбуткування та використання у господарській діяльності підприємства, а саме: товарно-транспортних накладних, звітів матеріально відповідальної особи, а також документів первинного обліку запасів, які використовують для ведення складського обліку запасів.

В акті перевірки (стор.8 акта) зазначено, що так як сума залишків товарно-матеріальних цінностей на складі, що обліковується по Дт рах.281 в розмірі 793949,78 грн. (станом на 01.07.2011р.) не підтверджена первинними обліковими документами, то неможливо підтвердити факт зберігання ПП "Інком" придбаних товарів на складі, відслідкувати період їх надходження та вибуття зі складу та відповідно підтвердити використання даних ТМЦ в господарській діяльності підприємства.

Відтак, надані для перевірки документи, на переконання податкового органу, не підтверджують факту отримання товару та його використання в господарській діяльності ПП "Інком".

Поряд з цим, актом перевірки від 08.11.2011 року констатовано, що ПП "Інком" для проведення перевірки було надано первинні документи (договори, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, регістри бухгалтерського обліку).

Одночасно в акті (стор 13 акта) йдеться про встановлення перевіркою відсутності у ПП "Інком" основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів (штатна чисельність працюючих - 0 чол., по сумісництву - 1 особа), транспортних засобів, що, на думку податкового органу, вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності. Проте, на стор.7 та 12 акта зазначено про здійснення податковим органом обстеження складського приміщення ПП "Інком", про що в присутності директора складено відповідний акт і вказано, що дане приміщення орендується ПП "Інком" у ПП ОСОБА_8

Аналогічними чином актом перевірки (стор. 14 акта) констатовано, що операції щодо отримання товарів ПП "Інком" від ТОВ "Гермотек", ТОВ "В-Меблі", ТОВ "Матролюкс" не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для надання таких послуг. А в діяльності ПП "Інком" щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаних контрагентів та експортування товару фірмам-нерезидентам вбачається проведення транзитних господарських операцій, спрямованих на отримання ПП "Інком" податкової вигоди.

З перелічених вище підстав, податковим органом зроблено висновок, який покладений в основу винесення спірних податкових повідомлень-рішень, про те, що платником податків безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 63825 грн. по придбаних товарах, факт оприбуткування яких та використання в господарській діяльності підприємства документально не підтверджено.

Фактично податковим органом в акті перевірки від 08.11.2011 року внаслідок ненадання до перевірки звітів матеріально відповідальної особи, а також документів первинного обліку запасів, які використовують для ведення складського обліку запасів, ставиться під сумнів реальність здійснення та товарність господарських операцій позивача із зазначеними в акті перевірки контрагентами.

Судом встановлено, що в межах господарської діяльності 11 травня 2011 року ПП "Інком" (покупець) було укладено договір поставки №11/05 з ТОВ "Гермотек" (Продавець) (а.с.238-239 томі), відповідно до умов якого Продавець продає і зобов'язується передати покупцю, а покупець купує і зобов'язується прийняти та оплатити ущільнюючі кільця в кількості, за якістю і цінами, зазначеними в специфікаціях, рахунках, накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає 600000 грн., в т.ч. ПДВ - 100000 грн. Згідно з умовами п.3.2 Договору доставка продукції здійснюється продавцем. Договір вступає в силу після його підписання і діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань.

На виконання умов договору ТОВ "Гермотек" для ПП "Інком" виписано: видаткові накладні №РН-0000009 від 20.05.2011 року (а.с.163 том 1), №РН-0000010 від 06.06.2011 р. (а.с.176 том 1), №РН-0000011 від 17.06.2011 р. (а.с.130 томі), №РН-0000012 від 08.07.2011 р. (а.с.140 зв.бік том 1), №РН-0000013 від 28.07.2011 р. (а.с.116 том 1), податкові накладні від 20.05.2011 р. (а.с.149 зв.бік том 1), від 06.06.2011 р. (а.с.150 том 1), від 17.06.2011 р. (а.с.150 зв. бік томі), від 08.07.2011 р. (а.с.152 том 1), від 28.07.2011 р. (а.с.153 том 1). Оплата за поставлені ущільнюючі кільця, прес-форми здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1936 від 30.05.2011 р. (а.с.170 том 1), №1941 від 15.06.2011 р. (а.с.180 зв. бік, том 1), №1949 від 30.06.2011 р. (а.с.140 том 1), №1976 від 23.08.2011 р. (а.с.156 том 1), №1978 від 25.08.2011 р. (а.с.155 том 2), №2001 від 16.09.2011 р. (а.с.157 том 2), банківською випискою від 01.06.2011 р. (а.с.174 том 1). Доставка товару у процесі здійснення даними контрагентами господарських операцій здійснювалося перевізником автопідприємством "ІRТ" за замовленням ТОВ "Гермотек", що підтверджується товарно-транспортними накладними від 20.05.2011 р. (а.с.163 зв.бік том 1), від 06.06.2011 р. (а.с.176 зв.бік том 1), від 17.06.2011 р. (а.с.129 том 1), від 08.07.2011 р. (ах. 141 том 1), від 28.07.2011 р. (а.с.116 зв.бік том 1).

1 травня 2011 року між ТОВ "В-Меблі" (продавець) та ПП "Інком" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів за №05-01 (а.с.142 том 2), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, найменування і характеристики якого наведено в п.1.2 договору. Відповідно до п.1.2 договору за цією угодою підлягає продажу товар: м'які меблі в асортименті згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Згідно з умовами п.3.2 Договору продавець зобов'язаний поставити товар належної якості і упаковки на склад покупця в м. Кузнецовськ. Термін дії договору до 30.12.2011 року.

На виконання умов договору ТОВ "В-Меблі" для ПП "Інком" виписано: видаткові накладні №РН-0000087 від 31.05.2011 р. (а.с.172 зв.бік, том 1) №РН-0000124 від 03.08.2011 року (а.с.122 зв.бік, том 1), податкові накладні № 8 від 31.05.2011 року (а.с.147 зв.бік, том 1), №1 від 03.08.2011 року (а.с.154 томі). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності (м'які меблі в асортименті) в повному обсязі здійснена в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1934 від 30.05.2011 року (а.с.170 зв.бік, том 1), №1948 від 29.06.2011 року (а.с.140 том 1), №1965 від 05.08.2011 року (а.с.151 том 2), № 1980 від 30.08.2011 року (а.с.150 том 2), №2000 від 16.09.2011 року (а.с.152 том 2). Факт поставки товару у процесі здійснення даними контрагентами господарських операцій підтверджується товарно-транспортними накладними від 31.05.2011 р. (а.с.171 том 1), від 03.08.2011 року (а.с.122 том 1, а.с.47 том 2).

Також судом встановлено, що 23.01.2008 року між ТОВ "Матролюкс" (постачальник) та ПП "Інком" було укладено договір №34/8 (а.с.14-15 том 2), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку і строки, встановлені Договором передати товар у власність Покупцю у визначеній кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а останній - прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, визначених Договором. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару зазначається в товарно-транспортній накладній, що є невід'ємною частиною Договору. Поставка товару здійснюється на розподільчий центр покупця, за адресою: Рівненська обл., м. Кузнецовськ, вул. Енергетиків, 9.

На виконання умов договору ТОВ "Матролюкс" для ПП "Інком" виписано: видаткову накладну №МЛ-0012801 від 24.07.2011 року (а.с.112 зв. бік, том 1), рахунок-фактуру №МЛ-0032779 від 14.07.2011 року (а.с.144 зв. бік, том 1), податкову накладну №1784 від 24.07.2011 року (а.с.152 зв.бік, том 1). Оплата за поставлені матраци в повному обсязі здійснена в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №1955 від 26.07.2011 року (а.с.152 том 2). Факт поставки товару у процесі здійснення даними контрагентами господарських операцій підтверджується товарно-транспортною накладною від 24.07.2011 року (а.с.70 том 2).

Зауважень до форми та змісту перелічених вище первинних документів в акті перевірки від 08.11.2011 року податковим органом не зазначено. Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних відповідно за травень, червень, липень, серпень 2011 року (а.с.47, 52, 56, 61 том 1) та на підставі них ПП "Інком" здійснювало формування податкового кредиту травня-серпня 2011 року.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання меблів (в т.ч. м'яких) та ущільнюючих кілець, відсутні.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ч.1,2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Наявні в матеріалах справи договори, податкові накладні, видаткові накладні, розрахункові (платіжні) документи, товарно-транспортні накладні, в силу вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано. Крім того, судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і представником відповідача не заперечується, що на момент існування господарських правовідносин між позивачем і контрагентами, вказаними в акті перевірки, останні мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, були зареєстрованими платниками податку на додану вартість і не були позбавлені права укладати угоди та виписувати податкові накладні у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ на загальну суму 63825 грн., сплачених ТОВ "Гермотек", ТОВ "В-Меблі" та ТОВ "Матролюкс" в ціні за товарно-матеріальні цінності, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, колегія суддів вважає правомірним, пов'язаним із здійсненням господарської діяльності ІШ "Інком" і таким, що повністю відповідає вимогам ст.198 Податкового кодексу України.

В акті перевірки відповідачем безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт поставки та використання у господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей. Зокрема, в акті зазначено, що для перевірки позивачем не надано: товарно-транспортних накладних, звітів матеріально відповідальної особи, карток складського обліку, відомостей обліку залишків товарів на складі, журналу обліку вантажів, що надійшли, накладних-вимог на відпуск товару, інвентаризаційного опису, які використовують для ведення складського обліку запасів, типові форми яких затверджено Наказом Мінстату України від 21.06.1996 року №193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів".

Поміж тим, відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

А в силу вимог ч.5 цієї ж статті підприємство самостійно:

визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства;

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства;

визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Матеріалами справи, зокрема, актом перевірки від 08.11.2011 року та наданими в ході розгляду справи копіями документів, завірених підписом посадової особи та печаткою податкового органу, підтверджується, що позивачем в ході проведення перевірки було надано інвентаризаційний опис (відомість залишків товарів на складі) станом на 26.10.2011 року, оборотно-сальдові відомості за липень, серпень 2011 року, оборотно-сальдові відомості по рахунках №№36, 63, 70; аналіз рахунку 281 "Товари" за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, які підтверджують оприбуткування отриманого товару та зміни в майновому стані, капіталі і зобов'язаннях підприємства. Вимогу податкового органу надати саме ті документи, типові форми яких затверджено Наказом Мінстату України від 21.06.1996 року №193 суд вважає протиправною, оскільки на час виникнення спірних правовідносин, які є предметом розгляду в даній справі та на час розгляду справи судом, Наказ Мінстату України від 21.06.1996 року №193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку. Таким чином, норми встановлені даним наказом не набрали чинності, і у позивача відсутній обов'язок застосування (складання) первинних облікових документів у типових формах, визначених ним.

Одночасно слід зазначити що, твердження перевіряючих про ненадання до перевірки позивачем товарно-транспортних накладних, вказане в акті перевірки від 08.11.2011 року, спростоване в судовому засіданні самим представником відповідача, який підтвердив, що всі товарно-транспортні накладні до перевірки надавалися. Факт надання до перевірки позивачем товарно-транспортних накладних підтверджується й тим, що до матеріалів справи представником відповідача долучено їх копії, завірені посадовою особою Кузнецовської ОДПІ і відбитком печатки податкового органу (а.с.47 том 2).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що реальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Гермотек" та ТОВ "В-Меблі", як і відображення останніми в податковому обліку результатів вказаних операцій з позивачем, окрім належними чином оформлених первинних документів, підтверджується й довідками від 12.10.2011 року та 14.10.2011 року про проведення зустрічної звірки ТОВ "В-Меблі" та ТОВ "Гермотек" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "Інком", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., отриманими 07.11.2011 року Кузнецовською ОДШ відповідно від ДПІ в Радехівському районі Львівської області (а.с.41-42 том 2) та ДПІ у м. Енергодар Запорізької області (а.с.43-44, том 2), але не взятих відповідачем 1 до уваги.

Одночасно судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що видами діяльності позивача є: інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.26 том 1).

Факт наявності і використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних впродовж травня, червня, липня 2011 року у ТОВ "Гермотек" ущільнюючих кілець, прес-форм підтверджується як актом перевірки від 08.11.2011 року, де зафіксовано, що згідно із зовнішньоекономічним контрактом №01/2011-ЕХ від 12.05.2011 року та додатковими угодами ПП "Інком" здійснювало протягом липня 2011 року експортні операції по поставці нерезиденту фірмі "Еnergoproejkt GmbН" (Німеччина) ущільнюючих кілець, прес-форм на підставі ВМД №204020003/2011/183 від 11.07.2011 року, ВМД №204020003/2011/210 від 29.07.2011 року відхилення по яких з АРМ "Митниця" перевіркою не встановлено (стор 5-6 акта), так і самими первинними документами, що стверджують подальшу реалізацію вказаних товарів з відповідною націнкою нерезиденту фірмі "Еnergoproejkt GmbН" (Німеччина) протягом травня-липня, вересня 2011 року, а саме: зовнішньоекономічним контрактом №01/2011-ЕХ від 12.05.2011 року з додатками та додатковими угодами (а.с.240-243 том 1, а.с.1-8 том 2), копіями ВМД №204020003/2011/000115 від 23.05.2011 року (а.с.166-167, том 1), ВМД №204020003/2011/000128 від 07.06.2011 року (а.с.153-154, том 2), ВМД №204020001/2011/004815 від 20.06.2011 року (а.с.135-136, том 1), ВМД №204020003/2011/183 від 11.07.2011 року (а.с.145-146, том 1), ВМД №204020003/2011/210 від 29.07.2011 року (а.с.81-82, том 2), ВМД №204020003/2011/000314 від 29.09.2011 року (а.с.110-111, том 1), міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с.105 зв.бік, а.с.121 зв.бік, а.с.134, а.с.142 зв.бік, а.с.165 зв.бік, а.с.174 зв.бік, том 1).

Факт наявності і використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних впродовж травня, серпня 2011 року у ТОВ "В-Меблі" меблів та придбаних в липні 2011 року матраців у ТОВ "Матролюкс" підтверджується первинними документами, що свідчать про їх подальшу реалізацію з відповідною націнкою для ПП "Промтехагрокомплект", а саме: договором доручення 311 від 18.04.2011 року (а.с.150, том 2), видатковими накладними (а.с.112-117, том 2), податковими накладними (а.с.143-148, том 2), довіреностями на отримання ТМЦ уповноваженою ПП "Промтехагрокомплект" особою (а.с. 68, 108, 111, том 2), угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 01.11.2011 року (а.с.114, том2).

Таким чином, укладення договорів поставки, купівлі-продажу меблів, ущільнюючих кілець та прес-форм узгоджується із видами діяльності позивача і спрямоване на отримання економічної вигоди від здійснення таких операцій в майбутньому. До такого висновку колегія суддів дійшла на підставі аналізу підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій ПП "Інком" з ТОВ "Гермотек", ТОВ "Матролюкс" та ТОВ "В-Меблі", використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у вказаних контрагентів товарно-матеріальних цінностей, рух активів у процесі здійснення цих господарських операцій та правомірність включення до сум податкового кредиту ПДВ, сплаченого в ціні придбаного у вказаних контрагентів товару. Жодних доказів того, що товарно-матеріальні цінності, придбані ПП "Інком" у зазначених контрагентів, з метою іншою, ніж їх використання у власній господарській діяльності податковим органом суду не надано і судом не здобуто.

За наведених обставин, суд вважає алогічними і необгрунтованими висновки податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 63825 грн., сплачених в ціні придбаного у ТОВ "Гермотек", ТОВ "В-Меблі" та ТОВ "Матролюкс" товару, а тому приходить до висновку про неправомірність і безпідставність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень та серпень 2011 року на загальну суму 31277 грн., зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 21775 грн. і відповідно застосування штрафних санкцій.

З урахуванням встановлених в ході судового розгляду справи обставин, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000342350 від 01.12.2011 р., яким ПП "Інком" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, серпень 2011 року на загальну суму 31277 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 782 грн. та №0000352350 від 01.12.2011 р., згідно з яким ПП "Інком" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21775 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5444 грн. не відповідають вказаним критеріям правомірності, а відтак є протиправними.

Враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст.162 КАС України, згідно з якими у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з нормою ч.11 ст.171 КАС України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування. Крім того, суд першої інстанції правильно уважає., що позивачем правомірно було заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за червень 2011 року суму, що складає 28152 грн. та по декларації за серпень 2011 р. суму, що становить 3125 грн., і відповідачем не доведено порушення ПП "Інком" вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України, з огляду на таке.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В силу вимог п.200.3 даної норми якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із пунктами 200.7 -200.13 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Податкового кодексу України Кузнецовська ОДШ повинна була подати відповідний висновок до органу Державного казначейства України із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету за червень 2011 року та серпень 2011 року, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган Державного казначейства України повинен був перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Проте, такий обов'язок, передбачений ПК України, не був виконаний Кузнецовською ОДПІ, чим були порушені права позивача.

Статтею 21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Так як на теперішній час відсутні передбачені Податковим кодексом України підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу за червень та серпень 2011 року, то суд правильно вважає позовні вимоги про стягнення з бюджету заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 28152 грн., за серпень 2011 року в сумі 3125 грн. обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи те, що невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість порушує права позивача, то відповідно способом захисту цього права є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача такого бюджетного відшкодування.

Стосовно позовних вимог про стягнення з бюджету пені, нарахованої на бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за червень, серпень 2011 року, то такі підлягають до часткового задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно з п. 200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Суд бере до уваги те, що оскільки суми податку, не відшкодовані з Державного бюджету України у порядку та строки, встановлені чинним податковим законодавством, то вони підлягають стягненню із нарахуванням пені.

Проте, як вбачається із розрахунку пені станом на 29.08.2011 року, поданого представником позивача із заявою про уточнення частини позовних вимог в судовому засіданні 29.08.2012 року (а.с.171-172 том 2), початок перебігу строку для нарахування пені на бюджетну заборгованість з ПДВ за червень 2011 року та серпень 2011 року визначено неправильно, що в свою чергу вплинуло на її розмір. Так, у вказаному розрахунку позивачем здійснено нарахування пені на бюджетну заборгованість з ПДВ за червень 2011 року в сумі 2366,15 грн. - з 29.09.2011 року, однак останнім днем спливу 65 календарних днів, встановлених ст.200 ПК України для проведення податковим органом перевірок й надання відповідного висновку органам Державного казначейства України та 5 операційних днів, встановлених цією ж нормою для перерахування Державною казначейською службою бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок платника податку, є 30.09.2011 року і відповідно нарахування пені розпочинається з 01.10.2011 року. Таким чином, сума пені, нарахованої на бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ за червень 2011 року, з урахуванням того, що облікова ставка НБУ до 22.03.2012 року становила 7,75%, а з 23.03.2012 р. по 29.08.2012 - 7,5% (7,75x120:100:365=0,025% і 7,5x120:100:365= 0,024%) складатиме:

за період з 01.10.2011 р. по 22.03.2012 р. - 1224,61 грн. (28152х0,025%х174=1224,61);

за період з 23.03.2012 р. по 29.08.2012 р. - 1081,04 грн. (28152х0,024%х160=1224,61), разом 2305,65 грн. (1224,61+1081,04), а не 2366,15 грн., як вказано позивачем..

Аналогічним чином, позивачем здійснено нарахування пені на бюджетну заборгованість з ПДВ за серпень 2011 року - з 30.11.2011 року, проте останнім днем спливу, встановлених ст.200 ПК України строків для здійснення бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок платника податку, є 01.12.2011 року і відповідно нарахування пені розпочинається з 02.12.2011 року. Таким чином, сума пені, нарахованої на бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ за серпень 2011 року становитиме не 213,29 грн., як вказано позивачем, а:

за період з 02.12.2011 р. по 22.03.2012 р. - 87,50 грн. (3125х0,025%х112=87,50);

за період з 23.03.2012 р. по 29.08.2012 р. - 120 грн. (3125х0,024%х160=120), разом

207,50 грн. (87,50+120).

За наведених обставин, сума пені на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень та серпень 2011 року, що підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Інком" становить 2513,15 грн. (2305,65 грн. + 207,50 грн.).

Щодо позовних вимог ПП "Інком" стосовно стягнення з бюджету бюджетної заборгованості по ПДВ за вересень 2011 року в сумі 19054 грн. та пені, нарахованої на таку заборгованість в сумі 1154,83 грн., то такі до задоволення не підлягають, оскільки як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками обох сторін, податкова декларація з податку на додану вартість ПП "Інком" за вересень 2012 року, згідно з якою заявлено суму бюджетного відшкодування в розмірі 19034 грн., а не 19054 грн. (як вказував позивач), Кузнецовською ОДПІ не визнана як податкова звітність (а.с.36 том 1). Позовних вимог щодо протиправності такого рішення податкового органу, так само як і зобов'язання визнати вказану декларацію податковою звітністю позивачем у встановленому порядку в даній адміністративній справі не заявлено. Крім того, в даному випадку суд не має правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ за вересень 2011 року, оскільки навіть за умови визнання даної декларації податковою звітністю, бюджетному відшкодуванню з ПДВ передує процедура проведення податковим органом перевірок на предмет достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку та вирішення питання про надання висновку органу Державного казначейства України, що є виключною прерогативою податкового органу і не може бути здійснена (підмінена) судом.

Щодо позовних вимог про визнання нечинним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кузнецовської ОДШ №0000331650 від 09.04.2012 року, то, надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема рішення ДПС України про результати розгляду повторної скарги від 29.05.2012 року (а.с.28 томі), та не заперечується представниками сторін, 06.01.2012 року Кузнецовською ОДШ складено акт за №1/15-135/30896634 за результатами проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Інком" відповідно до уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок в грудні 2011 року.

Перевіркою встановлено, що згідно з поданими позивачем у грудні 2011 року уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за квітень, липень, вересень-жовтень 2010 року ПП "Інком" збільшено суму податкового кредиту з ПДВ на 647 грн. за періоди, щодо яких минув термін 365 календарних днів, чим порушено вимоги абз.3 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення суми ПДВ на 647 грн. (а.с.28 том 1).

На підставі вказаного акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000091650 від 31.01.2012 року, яким ПП "Інком" за порушення вимог п.198.6 ст.198 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 647 грн. і застосовано 325 грн. штрафної санкції (а.с.27 зв.бік том 1)

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку, в результаті чого рішенням ДПС у Рівненській області від 04.04.2012 року, прийнятим за розглядом первинної скарги, вказане податкове повідомлення-рішення скасоване в частині визначення 325 грн. штрафної санкції, а в іншій частині залишено без змін. Рішенням ДПС України від 29.05.2012 року про результати розгляду повторної скарги (а.с.28 томі), податкове повідомлення-рішення від 31.01.2012р. №0000091650 з урахуванням рішення ДПС у Рівненській області від 04.04.2012 р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Внаслідок скасування в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 31.01.2012 року №0000091650 в частині визначення 325 грн. штрафної санкції, Кузнецовською ОДШ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000331650 від 09.04.2012 року, яким ПП "Інком" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 647 грн. (а.с.39 том 2).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем вимог абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України.

Проте, суд не погоджується з такими висновками відповідача і та вважає їх безпідставними, з огляду на таке.

Згідно з поданими позивачем 30 грудня 2011 року уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за квітень, липень, вересень-жовтень 2010 року (а.с.67-75 том 1, а.с.42-44 томі) ПП "Інком" було включено до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 647 грн., сплачений контрагентам-постачальникам за надані ними товари (послуги), на підставі отриманих у 2010 році транспортних квитків та касових чеків.

Зауважень до розміру сум ПДВ, включених ПП "Інком" до складу податкового кредиту на підставі касових чеків та транспортних квитків в поданих у грудні 2011 року уточнюючих розрахунках у податкового органу не було, що не заперечувалося представником відповідача в ході судового розгляду справи.

До 01.01.2011 року, тобто на момент виникнення у позивача права на податковий кредит порядок та строки включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року.

Згідно з приписами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Відповідно до приписів пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 цього ж Закону (в редакції, чинній на момент отримання чеків та транспортних квитків) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувала, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

В силу вимог абз.4 пп.7.2.6. цієї ж статті підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній у 2010 році) було встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, у зв'язку з чим втратили чинність Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР та Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року.

Отже, у даному випадку необхідно враховувати строки давності, встановлені ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки касові чеки та транспортні квитки є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами та виписуються у момент виникнення податкового зобов'язання, то до них також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до податкового законодавства, яке діяло у 2010 році, платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2010 році податкових накладних (касових чеків, транспортних квитків).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, суттєво скоротив право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду - з 1095 до 365 днів.

Прикінцеві та перехідні положення ПК України не містять норм щодо поширення дії норми п.198.6 ст.198 на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

З огляду на таке, колегія суддів вважає, що визначені статтею 198 ПК України строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011 року.

Одночасно при вирішенні спору в цій частині судом взято до уваги те, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України згідно з приписами пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, є презумпція правомірності рішень платника податку.

Крім того, при вирішенні спору в цій частині, судом враховуються положення імперативної норми, викладеної в п.56.21 ст. 56 ПК України, якою встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутні порушення вимог абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту сум ПДВ згідно касових чеків та транспортних квитків, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів, а відтак у податкового органу відсутні правові підстави для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 647 грн.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0000331650 від 09.04.2012 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а вказане податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, є протиправним, таким, що прийняте без урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем, Кузнецовською ОДШ, не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень №0000331650 від 09.04.2012 року, №0000342350 від 01.12.2011 р., №0000352350 від 01.12.2011 р., а позивачем, натомість, доведено правомірність формування податкового кредиту, визначення в деклараціях за червень та серпень 2011 року сум бюджетного відшкодування ПДВ, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень та стягнення з Державного бюджету України на користь ПП "Інком" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, серпень 2011 року, разом з пенею, на загальну суму 33790,15 грн.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" серпня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "08" лютого 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Інком" вул.Енергетиків, 9,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400

3- відповідачу Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби м-н Будівельників, 1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400 4 - відповідачу Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області вул.С.Петлюри,13,м.Рівне,33000