Ухвала суду № 29411399, 07.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4763/12

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.07.2012 року №0000402330.

Позовні вимоги заявник мотивував протиправністю оскаржуваного рішення, оскільки правочин укладений між позивачем та його контрагентом був реальний, підтверджується оригіналами первинних документів та відповідним чином відображених у облікових регістрах, а товар (олія) який був поставлений за укладеним правочином, використовувався позивачем при здійсненні основного виду діяльності.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 12.11.2012 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Вінницької ОДПІ подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник наголошував, що первинні документи контрагента позивача - фірми «БСМ» у формі ТОВ не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та складені з порушенням норм «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 року №88, що ставить під сумнів реальність укладених товариствами господарських операцій та не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

16.01.2013 року до суду надійшли письмові заперечення ТОВ "Віойл-Агро", в яких товариство зауважує на безпідставності тверджень податкового органу, а відтак правомірності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Віойл-Агро" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з Фірмою "БСМ" у формі ТОВ за квітень 2011 року. За результатом проведеної перевірки складено акт № 1316/23/31414911 від 27.06.2012 року (а.с.30-46).

За наслідками перевірки встановлені наступні порушення:

1. ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, ст. 1, п.2 ст. 3, ст. 4, п. 1 п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, внаслідок чого товариством завищено податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму ПДВ 409332 грн.;

2. на порушення п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року ТОВ "Віойл-Агро" завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за квітень 2011 року на суму ПДВ 409332 грн.;

3. ст. 202, 203, 228 Цивільного кодексу України, ст. 3, 5, 17, 49, 55 Господарського кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним по правочинам, здійсненим ТОВ "Віойл-Агро" при придбанні товарів(послуг).

На підставі вказаного акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000402330 від 13.07.2012 року (Форми "В4"), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 409332,00 грн. (а.с.29).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось товариством в адміністративному порядку шляхом надсилання до ДПС у Вінницькій області первинної скарги №1021-1120725189 від 05.07.2012 року та повторної скарги № 1021-2120912199 від 12.09.2012 року до ДПС України, проте у зв'язку із залишенням зазначених скарг без задоволення, товариство оскаржило його до суду.

В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з правомірності включення товариством сум податку на додану вартість в загальному розмірі 409332,00 грн. до складу податкового кредиту, а відтак протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000402330 від 13.07.2012 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Зокрема, судова колегія не бере до уваги посилання податкового органу щодо відсутності реальності та фактичності господарських операцій здійснених ТОВ "Віойл-Агро", виходячи з наступного

Так про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операцій відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного виду податку та/або отримання із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-якого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції.

При цьому на факт здійснення господарської операції вказують: рух активів у процесі здійснення господарської операції; наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; наявність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, 17.03.2011 року, 29.03.2011 року, 07.04.2011 року, 15.04.2011 року між ТОВ Віойл-Агро" (Покупець) та Фірма "БСМ" у формі ТОВ (Постачальник) укладено Договори та відповідні додаткові угоди на постачання олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку. Предметом даних договорів визначено, що Постачальник передає, а Покупець приймає й оплачує соняшник в порядку та умовах, визначених даними договорами.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу апелянта, що олія соняшникова нерафінована першого ґатунку, яка поставлялась ТОВ "Віойл-Агро" фактично отримана позивачем та безпосередньо використана при здійсненні позивачем основного виду діяльності, що підтверджується оформленим з ПАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" договором на переробку сировини №462/6 від 01.11.2010 року (а.с. 128-129) та журналом по вхідній сировини (а.с. 131-144).

Факт отримання позивачем олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку від контрагента підтверджується наступними документами (а.с. 60-107), а саме: податковими накладними від 01.04.2011 року, 08.04.2011 року, 11.04.2011 року, 12.04.2011 року, 15.04.2011 року, 19.04.2011 року, 22.04.2011 року, 27.04.2011 року; видатковими накладними №РН-000078 від 01.04.2011 року, №РН-000080 від 08.04.2011 року, №РН-000083 від 11.04.2011 року, №РН-000084 від 12.04.2011 року, №РН-000087 від 15.04.2011 року, №РН-000092 від 19.04.2011 року, №РН-000096 від 22.04.2011 року, №РН-000097 від 27.04.2011 року; прибутковими ордерами приймання жирової сировини; накладними про отримання ПАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" олії соняшникової нерафінованої з відомостями про вагу поставленого товару; товаротранспортними накладними; посвідченнями про якість постачаємого товару.

Як з'ясовано під час апеляційного розгляду, всі вказані документи були предметом дослідження податковим органом під час перевірки, про що зазначено в акті перевірки, і що не спростовувалось представником відповідача в судовому засіданні.

При цьому як свідчать вищевказані документи, позивач придбавав у Фірми "БСМ" у формі ТОВ олію соняшникову нерафіновану та використав при здійсненні власної господарської діяльності.

Застосування наслідків статті 208 Господарського кодексу та статті 228 Цивільного кодексу України можливе за умови встановлення достовірного предмета та істотних умов договору, які суд може дослідити, відповідно, на відсутність ознак суперечності інтересам держави і суспільства чи відсутність порушення публічного порядку.

У розрізі наведених обставин, колегія суддів не бере до уваги посилання податкового органу на відсутність факту здійснення товариствами господарських операцій, а відтак правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 13.07.2012 року №0000402330.

Оцінюючи правомірність висновків суду першої інстанції, судова колегія також відмічає і те, що витрати на придбання олії соняшникової нерафінованої та подальша її реалізація в господарській діяльності ТОВ "Віойл-Агро", які включені позивачем до складу податкового зобов'язання і податкового кредиту, повністю підтверджено первинними, податковими та іншими документами, зокрема, і податковими накладними зміст яких відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції також ставиться критично до посилань апелянта стосовно розбіжності даних про кількість олії, зазначеної в товаротранспортних накладних та кількість олії вказаної в видаткових та податкових накладних, а саме відображення в товаротранспортних накладних меншої кількості олії соняшникової нерафінованої, оскільки зазначені розбіжності жодним чином не впливають на суму сплаченого позивачем податку на додану вартість та віднесення даної суми до податкового кредиту.

Так, відповідно до договорів поставки олії соняшникової нерафінованої, Фірма "БСМ" у формі ТОВ(Постачальник) разом з товаром(олія) надає ТОВ "Віойл-Агро"(Покупець) оригінали товарної накладної, податкової накладної, товаротранспортної накладної посвідчення якості на товар виробника, протокол випробувань за вмістом показників безпеки (п.п. 2.2 Договору поставки).

Після отримання від постачальника товару та зазначених вище документів, покупець повинен в триденний термін з дати поставки олії, здійснити оплату фактично поставленої партії товару (п.п. 3.2 Договору поставки).

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТОВ "Віойл-Агро" виконані всі умови договору, здійснено оплату придбаного товару у відповідності до сум, зазначених в податкових та видаткових накладних та правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Зрештою варто зауважити, що покупець не несе відповідальності за допущені постачальником помилки при оформленні супроводжуючих товар документів, при цьому судом не встановлено обставин, які б свідчили про безтоварність відносин між ТОВ "Віойл-Агро" та Фірмою "БСМ у формі ТОВ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.07.2012 року №0000402330.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.