Ухвала суду № 29411382, 29.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р.

справа № 2а/0470/8608/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року у справі № 2а/0470/8608/12 за позовом приватного підприємства «Восток» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и В:

Приватне підприємство «Восток» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії ДПІ по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.07.2012 року № 915/224/30228888. В обгрунтування позову, позивач посилався на те, що відповідач під час проведення перевірки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблені в акті перевірки та які свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказував на те, що фактично підставою для звернення позивача з позовом до суду стали висновки ДПІ, які викладені в акті перевірки, щодо нікчемності укладених позивачем угод. Заявляючи вимоги у такий спосіб, позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що начальником ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, на підставі п.п 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, видано наказ №361 від 11.07.2012р. про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Восток» з питань здійснення фінансово-господарських операцій та формування податкового кредиту та податкового зобов’язання з податку на додану вартість за березень-квітень 2012 року.

У період з 13.07.2012р. по 20.07.2012р. фахівцями ДПІ проведено перевірку, за результати якої складено акт №915/224/30228888 від 20.07.2012 року.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії податкового органу щодо проведення перевірки не узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України. Такі висновки суду першої інстанції, зокрема, обґрунтовані тим, що позивачу не було вручено копію наказу та направлення на проведення перевірки до початку проведення такої перевірки.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно з п.79.2. ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, конструкція норми права - п.79.2 ПК України, свідчить саме про те, що платник податків має право бути обізнаним про дату та місце перевірки, яка планується до проведення, а не про дату та місце перевірки, яку було проведено в минулому.

Обов’язок ДПІ своєчасно повідомляти платника податків про проведення перевірки кореспондується з правом платника бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України).

Таким чином, розпочати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податковий орган має право за умови повідомлення платника податків про час та місце проведення такої перевірки, шляхом надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи представника ДПІ про те, що оскільки вказаною нормою права не визначено у який термін треба повідомляти платника про проведення такої перевірки, то податковий орган правомірно розпочав перевірку після направлення документів (наказ, повідомлення про дату та місце проведення перевірки).

Як вбачається з матеріалів справи копію наказу про проведення перевірки №361 від 11.07.2012р. та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, направлено позивачу 11.07.2012р. та згідно відомостей поштового відправлення отримано останнім 18.07.2012р., в той час як проведення перевірки розпочато 13.07.2012р.

Таким чином, доводи представника ДПІ про дотримання вимог п.79.2 ст.79 ПК України є необґрунтованими.

Необґрунтованими суд апеляційної інстанції вважає такі доводи представника ДПІ і з посиланням на те, що документальна невиїзна перевірка проводиться у відсутності платника податків.

Так, відповідно до п.79.3 ст.79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова.

Таким чином, вказана норма права передбачає можливість проведення таких перевірок у відсутність платника податків, а не вказує імперативно про те, що такі перевірки проводяться лише у відсутності платника податків.

Як зазначено, вище платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірки, а у разі якщо платник таким правом не скористався, то податкова служба не позбавлена можливості провести перевірку у його відсутність. Натомість, вказані обставини не свідчать про відсутність у ДПІ обов’язку повідомити платника податків про час та місце проведення такої перевірки.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, оскільки ДПІ не дотримано вимог п.79.2 ПК України, в частині повідомлення платника про проведення перевірки.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається на обставини, які встановлено перевіркою та які, на думку заявника апеляційної скарги, свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Натомість, вказані обставини не мають правового значення для вирішення питання щодо правомірності дій ДПІ під час проведення перевірки. Також в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що заявляючи вимоги у такий спосіб, позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки. Такі доводи заявника апеляційної скарги не узгоджуються з обсягом та змістом заявлених вимог.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2011 року у справі №2а/0470/8608/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 01.02.2013 р..)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк