Ухвала суду № 29411342, 07.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3974/12

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року Закрите акціонерне товариство «Подільський цукор» звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби України про визнання протиправними дій щодо про ведення перевірки та визнання протиправним та скасування рішення №1 від 07.02.2012 року про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року, позовну заяву ЗАТ «Подільський цукор» в частині визнання протиправним та скасування рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції № 1 від 07.02.2012 про застосування адміністративного арешту майна позивача залишено без розгляду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду не відповідає нормам діючого законодавства та прийняте всупереч фактичним обставинам справи. Зокрема, позивач вказує, що наказ податкового органу на проведення перевірки є безпідставним, а дії працівників відповідача протиправними. Крім того, було порушено саму процедуру виходу на перевірку та вручення направлення на проведення перевірки та копії наказу, тому складений акт відмови від розписання в направленні є порушенням прав та законних інтересів позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Позивач надіслав повідомлення, в якому вказав, що не має можливості прийняти участь у розгляді справи, оскільки повноважний представник перебуває у відряджені, а забезпечення участі іншого представника чи директора є неможливим.

Суд апеляційної інстанції вважає, що причини неявки не є поважними, оскільки посилання позивача не підтверджуються ніякими доказами в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає на необхідне звернути увагу на те, що позивач є юридичною собою, з певним штатом працівників, а тому не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого уповноваженого представника.

Відповідно до ч.2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 06.12.2011 року направлено запит № 8999/10/23, за підписом заступника начальника Вінницької МДПІ, про надання інформації та її документального підтвердження та направлено його позивачу.

Відповідно до запиту, у зв`язку із встановлення сумнівності у факті здійснення операцій, ЗАТ "Подільський цукор" зобов`язано надати інформацію та її документальне підтвердження щодо фактичного обліку кредиторської заборгованості по підприємствам АТ "AGRO CZ, a.s.", ТОВ "Агро УА", ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер", за рахунок яких господарських операцій вона виникла та як відображалась в бухгалтерському та податковому обліку, як проводилось списання такої заборгованості та її відображення в податковому обліку, будь яку іншу наявну інформацію, що підтверджує чи спростовує операції з кредиторської заборгованості по вищевказаним суб`єктам господарювання. Також, вказано, що ЗАТ "Подільський цукор" необхідно відобразити чи є наявна кредиторська заборгованість на дату надання відповіді із зазначенням причин та термінів її виникнення.

Як встановлено судом першої інстанції запит сформовано відповідачем з огляду на те, що за результатами відпрацювань встановлено, що вищевказаним суб`єктам господарювання відмовлено у визнанні їх кредиторами у справі про банкрутство ЗАТ "Подільський цукор", а отже, заборгованість позивача перед ними прирівнюється до безнадійної заборгованості та, згідно п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, суми кредиторської заборгованості визнаються «іншими доходами», враховуються при обчислені об`єкта оподаткування та включаються до доходів звітного періоду

Позивач у відповіді на запит № 11-2 від 10.01.2012 року, зазначив, що підприємство змушено відмовити в наданні витребуваної інформації, оскільки вважає запит таким, що був направлений та обґрунтований не у відповідності до норм чинного законодавства.

06.02.2012 року податковий орган, керуючись п.п. 7.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, видано наказ № 83 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Вказаний наказ було прийнято в зв`язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит Вінницької МДПІ від 06.12.2011 року, а також, у зв`язку з порушення справи про банкрутство ЗАТ "Подільський цукор", відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 05.03.2010 року по справі № 10/29-10.

Крім того, 06.02.2012 року працівниками податкового органу здійснено виїзд на юридичну адресу ЗАТ «Подільський цукор» (смт. Вороновиця, вул. Цукрозаводська, 1), проте посадові особи на підприємстві були відсутні, оскільки у м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 2, оф. 502. проводилось засідання комітету кредиторів ЗАТ "Подільський цукор". Перевіряючі вирішили виїхати на місце проведення засідання комітету кредиторів позивача та вручити наказ на проведення перевірки. Однак, директор ЗАТ "Подільський цукор" Сидоренко О.М. відмовився від підписання направлення на перевірку та отримання копій наказу, про що було складено акт № 9/23/31576304 відмови від розписання у направленні на перевірку.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки дії відповідача були правомірними та у межах повноважень наданих податковим законодавством.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Нормами п.п. 73.3 ст. 73 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо того, що запит податкового органу складений відповідно до вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України, а тому, у позивача були відсутні правові підстави для звільнення від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У п. 78.5 ст. 78 ПК вказано, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Положеннями п. 81.1 ст. 81 ПК визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що податковим органом не було порушено порядку прийняття наказу Вінницької МДПІ №83 від 06.02.2012 року про проведення перевірки позивача, процедури виходу на перевірку, а також відповідачем не порушено прав позивача під час складання акту відмови від розписання в направленні на перевірку, оскільки посадові особи податкового органу під час виконання своїх повноважень діяли відповідно до ст. 81 ПК України.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта про те, що директор ЗАТ «Подільський цукор» не розписався у направленні на проведення перевірки тому, що направлення вручалось не за юридичною адресою підприємства, оскільки, як вірно вказано судом першої інстанції дії відповідача були спрямовані на належне повідомлення посадових осіб ЗАТ "Подільський цукор" про проведення перевірки.

Крім того судом першої інстанції правильно зауважено, що видання керівником податкового органу наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, а також вчинення дій на виконання даного наказу, не створюють небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову тому, що вимоги апелянта під час не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.