Ухвала суду № 29411330, 07.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4375/12

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Брацлав" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Брацлав" до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про оскарження та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року відкрите акціонерне товариство «Брацлав» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000082200 від 13.08.2012 року та №0000092200 від 13.08.2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі позивач, вказує, що датою прийняття Міжнародним комерційним арбітражним судом позовної заяви, слід вважати саме дату звернення резидента до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним договором (контрактом).

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, а також просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі направлень від 11.06.2012 року, виданих ДПІ у Немирівському районі Вінницької області, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу ДПІ у Немирівському районі Вінницької області від 01.06.2012 року № 93, працівниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Брацлав" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, результати якої оформлено актом від 30.07.2012 року № 406/22/05768237.

Згідно акту встановлено порушення вимог:

- ст. ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині прострочення 180 денного терміну надходження валютної виручки по контракту № 14Р від 24.11.2009 року з фірмою ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація), по контракту № 2/У від 07.03.2011 року з фірмою ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація), по контракту № 5-R від 09.08.2010 року з фірмою "Білгородський завод доїльних машин" (Російська Федерація), по контракту № 1-К від 25.01.2011 року з фірмою ООО "Брацлав-KZ" (Республіка Казахстан), по контракту № Д-2 від 22.06.2011 року з фірмою "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка), по контракту № Д-1 від 04.04.2011 року з фірмою "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка), по контракту № Д-3 від 18.08.2011 року з фірмою "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка), по контракту № 3-Р від 28.07.2010 року з фірмою ООО "Калідон" (російська Федерація).

- ст. 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" в частині невиконання вимог щодо порядку декларування валютних цінностей.

Враховуючи виявлені порушення, ДПІ у Немирівському районі Вінницької області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000082200, № 0000092200 від 13.08.2012 року, якими визначено суму грошового зобов'язання (пені) за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у розмірі 214816,76 грн. та застосовано штраф в сумі 680 грн. Дані рішення податкового органу одночасно є предметом оскарження у даній справі.

За висновками ДПІ у Немирівському районі Вінницької області, викладеними в акті перевірки, позивач порушив строки зарахування виручки при здійсненні розрахунків в іноземній валюті, за наступними контрактами:

- від 24.11.2009 року № 14Р укладеним з ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація) на поставку продукції - установка доїльна УІД-10 згідно ВМД № 4888 від 04.10.2010 року на суму 195165 руб. РФ з граничним терміном надходження валютних коштів 02.04.2011 року, установка доїльна УДЕ-16 згідно ВМД № 8051 від 14.12.2010 року на суму 507016,6 руб. РФ з граничних терміном надходженням валютних коштів 12.06.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 07.03.2011 року № 2/У укладеним з ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація) на надання послуг - маркетингові послуги по розповсюдженню та просуненню власної продукції на території РФ згідно акту надання послуг №1 від 01.02.2011 року на суму 2270302 руб. РФ. Відповідно до додаткової угоди від 02.09.2011 року про проведення взаємозаліку зустрічних вимог між двома сторонами було домовлено включити до взаєморозрахунків суму дебіторської заборгованості 2170301,89 руб. РФ, яка виникла по контракту № 3-Р від 21.03. 2011 року. В послідуючому за ВАТ "Брацлав" утворилася дебіторська заборгованість з граничним терміном повернення 09.10.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 09.08.2010 року № 5-R укладеним з ТОВ "Білгородський завод доїльних машин" (Російська Федерація) на поставку продукції - установка доїльна УДМ-200 та УДЕ-16 згідно ВМД № 6390 від 08.11.2012 року на суму 3924161,30 руб. РФ з граничним терміном надходження валютних коштів 07.05.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 25.01.2011 року № 1-К укладеним з ООО "Брацлав KZ" (Республіка Казахстан) на поставку продукції - стійлове обладнання ОС-00.000ПС згідно ВМД № 4550 від 14.04.2011 року на суму 36839 дол. США з граничним терміном надходження валютних коштів 11.10.2011 року та стійлове обладнання ОС-00.000ПС згідно ВМД № 10235 від 29.08.2011 року на суму 36839 дол. США з граничним терміном надходження валютних коштів 25.02.2012 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 22.06.2011 року № Д-2 укладеним з "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка) на поставку продукції - установки індивідуальні доїльні УІД-10 згідно ВМД № 7463 від 23.06.2011 року на суму 22600 дол. США з граничним терміном надходження валютних коштів 20.12.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 04.04.2011 року № Д-1 укладеним з "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка) на поставку продукції - установки індивідуальні доїльні УІД-10 згідно ВМД № 5335 від 05.05.2011 року на суму 2400 дол. США з граничним терміном надходження валютних коштів 01.01.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 18.08.2011 року № Д-3 укладеним з "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка) на поставку продукції - установки індивідуальні доїльні УІД-10 згідно ВМД № 9964 від 22.08.2011 року на суму 13000 дол. США з граничним терміном надходження валютних коштів 18.02.2012 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 28.07.2010 року № 3-Р укладеним з ООО "Калідон" (Російська Федерація) на поставку продукції - установки доїльні УДМ-200 згідно ВМД № 3810 від 10.09.2010 року на суму 2405161,66 руб. РФ з граничним терміном надходження валютних коштів 09.03.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано доводи щодо зупинення строків і пені згідно ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», крім того судом встановлено, що позивачем при наявності простроченої дебіторської заборгованості по контрактам не декларувались суми валютних цінностей, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що 13.08.2012 року ДПІ у Немирівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092200, яким встановлено порушення вимог ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» та нараховано штраф у розмірі 680 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а також податкове повідомлення-рішення №0000082200,яким встановлено порушення ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нарахованогрошове зобов'язання у розмірі 214816,76 грн. за платежем пеня порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

Положеннями ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

В апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції не наведено підстав відхилення доводів позивача щодо безпідставності нарахування пені за прострочення строків повернення валютної виручки, згідно зі ст. 4 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією виходячи з наступного.

Так, у ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зазначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Позивачем на підтвердження факту подачі документів до Міжнародного комерційного арбітражного суду позивачем надано копії позовних заяв адресованих Міжнародному комерційному арбітражному суду при торгово-промисловій палаті Українита копії накладних на поштове відправлення (а.с.82-91), а також копію листа до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольму від 31.10.2012 р. (а.с.136).

Проте, як встановлено судом першої інстанції та на чому наполягає податковий орган, копії вказаних позовних заяв не були надані платником податку під час його перевірки. Крім того, позивач, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, не повідомив поважні причини з яких такі докази не могли бути надані податкову органу під час проведення планової виїзної перевірки.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги вказані вище докази, оскільки, по-перше з листа до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольму не можливо встановити чи взагалі направлялись які-небудь документи до вказаної установи, по-друге на момент проведення перевірки податковим органом та розгляду справи у суді мало б бути якесь реагування Міжнародного комерційного арбітражного суду та Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольму на подані позивачем документи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не декларувались суми валютних цінностей, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами, хоча існувала прострочена дебіторська заборгованість по укладеним контрактам

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» суб'єктів підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк зобов'язано продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України та подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

Надалі декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» відповідальність за порушення валютного законодавства, а саме до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Положеннями пп. 2.7 п. 2 постанови НБУ «Про затвердження Положення про валютний контроль» визначено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Порушенням строків декларування валютних цінностей та іншого майна є неподання до податкових органів Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Невиконання резидентом вимог щодо порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, ВАТ "Брацлав" 20.07.2011 року за № 17 зареєструвало в податковій інспекції довідку про відсутність за межами України валютних цінностей та майна. Проте, під час перевірки встановлено, що станом на 01.07.2011 року у підприємства рахувалась прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 14-Р від 24.11.2009 року із нерезидентом фірмою ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація) в сумі 507016,6 руб. РФ та по контракту № 5R від 09.08.2010 року із нерезидентом фірмою "Білгородський завод доїльних машин" (Російська Федерація) в сумі 572215,10 руб. РФ.

19.10.2011 року позивачем за № 30 зареєструвало в податковій інспекції довідку про відсутність за межами України валютних цінностей та майна. Однак, перевіркою встановлено, що станом на 01.10.2011 року у підприємства рахувалась прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 5-R від 09.08.2010 року із нерезидентом фірмою "Білгородський завод доїльних машин" (Російська Федерація) в сумі 248911,10 руб. РФ.

Згодом, позивачем подано декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами (довідка про проведення декларування подана до регіонального управління НБУ 24.02.2012 року). В розділі 3.5 товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти було вказано суму 2170301,89 руб. РФ по розрахунках з фірмою ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація). Однак, перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2012 року у підприємства рахувалась прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 5-R від 09.08.2010 року із нерезидентом фірмою "Білгородський завод доїльних машин" (Російська Федерація) в сумі 248911,10 руб. РФ, прострочена дебіторська заборгованість по контракту № Д-2 від 22.06.2011 року із нерезидентом фірмою "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка) в сумі 22600 дол. США та прострочена дебіторська заборгованість по контракту № Д-1 від 04.04.2011 року із нерезидентом фірмою "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка) в сумі 1130 дол. США.

Щодо вимог позивача про скасування акту №406/22/05768237 від 30.07.2012 року, яким суд першої інстанції не дав оцінку у своєму рішенні, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову тому, що вимоги апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Брацлав", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.