Постанова № 29411175, 14.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р.Справа № 5017/2194/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.

суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В. ,

при секретарі судового засідання Мікула К.В.

за участю представників сторін

від позивача: Кабанець Р.І., за довіреністю;

від відповідача (1): Яцук Є.В., за довіреністю;

від відповідача (2): Павленко О.О., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „Селидівська"

на рішення господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2012 року

по справі № 5017/2194/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Західенерго"

до 1) Державного підприємства «Одеська залізниця»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика „Селидівська»

про стягнення 4895,40 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Західенерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці та Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика „Селидівська» 4895,40 грн. вартості недостачі вантажу (антрацит).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на укладений 22 листопада 2011р. з ТОВ „ДТЕК ТРЕЙДІНГ" договір поставки № 22-11/11, на підставі якого відправник - ТОВ „ЦЗФ „Селидівська" відправив на адресу позивача по залізничній накладній № 50014836 від 04.04.2012р. концентрат вугільний. При цьому, позивач зазначав, що під час слідування вантажу, на станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці було виявлено недостачу вантажу в вагоні за № 66172214 у розмірі 5620 кг (згідно складеного Одеською залізницею комерційного акту), в зв'язку з чим позивачу було завдано збитки у розмірі 4895,40 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2012 року у справі №5017/2194/2012 (суддя Невінгловська Ю.М.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦЗФ „Селидівська" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" 4895 грн. 40 коп. вартості нестачі вантажу. В решті позову відмовлено. Державне підприємство „Одеська залізниця" - звільнено від відповідальності. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦЗФ „Селидівська" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що встановлені обставини справи є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника і звільнення від відповідальності за цю недостачу перевізника.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „Селидівська" із рішенням суду першої інстанції не згодне, та звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, з посиланням при цьому на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також на порушення норм матеріального права.

Так, апелянт вважає, що він не має договірних відносин з ПАТ „ДТЕК Західенерго", оскільки згідно договору №22-11/11 від 22.11.2011р. у договірних стосунках з ПАТ „ДТЕК Західенерго" полягає ТОВ „ДТЕК Трейдінг".

Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що при складанні комерційного акту були відсутні представники апелянта, оскільки вони не були повідомлені про складання зазначеного акту в порушення п.2.4.3 договору.

Окрім того, апелянт звертає увагу суду на той факт, що у залізничній накладній містяться відмітки про те, що концентрат вугілля завантажено навалом, промарковано поперечними смугами по вагону, вагон в технічному та комерційному відношенні справний, вантаження на рівні бортів. При цьому, дані в комерційному акті №АА 042494/147/30 від 10.04.2012р. свідчать про те, що у дійсності маркування відсутнє, також є поглиблення. Виходячи з цього, на думку апелянта, присутні явні ознаки розкрадання вантажу, відповідальність за яке слід покласти на перевізника згідно ст.110 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2012р. зі станції Новогродівка Донецької залізниці вантажовідправником - ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „Селидівська" у вагонах №66172214 відправлений на адресу вантажоодержувача - Ладижинська ТЕС ВАТ „Західенерго" (станція призначення - Ладижин Одеської залізниці) вантаж - концентрат вугільний, вугілля марки ДГ 0-100 енерг. вагою 64400 кг у вагоні №66172214. Маса вантажу визначена на вагонних вагах (150 т). Згідно відомостей, зазначених у залізничній накладній №50014836 від 04.04.2012р., вугілля завантажене у вагони навалом засобами відправника, вантаж марки ДГ 0-100 мм, енергетичний, вага вантажу визначена згідно ГОСТу 22235/6 відповідно до ваги з/д накладної прийнятий залізною дорогою, вантаж промарковано поперечними смугами по всьому вагону. Поставка у власність ПАТ „Західенерго" по дог.№22-11/11 від 22.11.11р. Вугільний концентрат випущений з вугільних шахт Західного Донбасу. Уд№58, зола 25,0%, вологість 16,0%, ш.Тернівська.

Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.1-3,5,6,8,9 гл.2ТУ. Власний вагон. Власник ДП „Дарницький ВРЗ".

В процесі перевезення вантажу 10.04.2012р. на станції Нижньодніпровський-Вузол Придніпровської залізниці було проведено комісійне зважування вагону №66172214 на справних вагонних 150-тонних електротензометричних вагах станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці, за результатами якого виявлена недостача у розмірі 5620 кг та складено комерційний акт АА №042494/147/30 від 10.04.2012р., в якому зазначено наступне: при переваженні вагону в присутності ДСЗМ Клюєва, АРГ Лалименко, представників ВОХР Величко, ЛО Храмкова на справних 150 тон. вагонних електротензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, які пройшли держповірку 30.11.11р., виявилась вага брутто-81180 кг., тара по документу - 22400 кг., нетто-58780 кг, що менше ваги, вказаної в документах, на 5620 кг. Завантаження вантажу на рівні бортів. По документу значиться - вантаж промарковано поперечними смугами по всьому вагону. У дійсності маркування відсутнє. Маються поглиблення над 6-7 люками довжиною 3,0 м, на всю ширину вагону, глибиною 0,3-0,5 м, зліва по ходу потягу на 5 люком довжиною 1,2 м, шириною 1,2 м, глибиною 0,2 м. В технічному відношенні вагон справний. Торцеві двері та розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні вміститись міг (а.с.11).

Окрім того, 10.04.12р. на перегоні Красноармейськ складено акт загальної форми №404/ваги, та акт загальної форми станції Ніжньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №2511/Г від 10.04.2012р. стосовно вагону №66172214, яким встановлено, що при прибутті потягу з оглядової вишки виявлено завантаження на рівні бортів, вантаж не маркований, є поглиблення над 6-7 люками довжиною 3 м по ширині вагону, глибиною 03,-0,5 м зліва по ходу, над 5 люком довжиною 1,2 м, шириною 1,2 м, глибиною 0,2 м, люки зачинені, теча вантажу відсутня.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснено позивачем, маса відповідальної недостачі, з урахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу, щодо вагону №66172214 становить 4980 кг, а її вартість складає 4079,50 грн. виходячи із вартості вантажу 855 грн. за 1 тонну без урахуванням ПДВ, з врахування вартості залізничного перевезення та з врахування відповідної знижки, що встановлено у додатковій угоді від 30.03.2012р. до договору поставки №22-11/11 від 22.11.2011р., укладеного між ТОВ „ДТЕК ТРЕЙДІНГ" та ПАТ „ДТЕК Західенерго", що загалом з урахуванням ПДВ 20% складає 4895,40 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать про укладення між відповідачами договору перевезення вантажу на користь Ладижинської ТЕС ПАТ „ДТЕК Західенерго", оскільки в силу вимог ч.2 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. У ст. 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначає Статут залізниць України. Водночас вимогами ст. 113 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця звільняється від відповідальності за недостачу прийнятого до перевезення вантажу, якщо така недостача виникла з незалежних від залізниці причин. Аналогічні положення щодо звільнення залізниці від відповідальності містяться і у ч.1 ст. 924 ЦК України та ч.1 ст. 314 ГК України.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, вантаж, який завантажений засобами відправника, прибув на станцію Ладижин Одеської залізниці у непошкодженому рухомому складі, про що свідчать обставини, які встановлені у комерційному акті (відсутність течі вантажу та щільно закриті двері люків), а також обставини, які свідчать про відсутність акту про технічний стан вагону, який в силу вимог п.15 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. №334 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855, складається у разі витікання, псування або підмочення вантажу внаслідок технічної несправності вагона.

Залізнична накладна №50014836 від 04.04.2012р. свідчить, що завантаження вантажу у напіввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст. 918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Із залізничної накладної випливає, що вантаж розміщений і закріплений вантажовідправником згідно з параграфами 1,3-5,6,8,9 глави 2 Технічних умов. Між тим, в залізничній накладній відсутні відмітки про здійснення відповідачем маркування вантажу. Водночас про відсутність захисного маркування також свідчать акт загальної форми та комерційний акт.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 917 ЦК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 308 ГК України, відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню у належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

Вимоги щодо маркування вантажу передбачені і у п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001р. №542 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №796/5987, із відповідними змінами, внесеними згідно з наказом Мінтрансу №54 від 31.01.2004р. та №540 від 12.09.2005р.), згідно з якими з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Пунктами 5, 6 вказаних Правил встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із „шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Разом з тим, п. 8 зазначених правил визначено, що у разі навантаження у напіввагон вугілля, яке містить дрібні фракції (крім сортового, рядового і брикетів призначенням на сортувальні установки і збагачувальні фабрики), вище рівня його бортів, відправник повинен здійснити ущільнення вантажу. У цьому разі "шапка" в поперечному розрізі повинна мати форму трапеції. Висота частини "шапки" над обв'язним брусом кузова напіввагона після ущільнення вугілля має бути не більше 300 мм, а нижня її частина - міститися нижче обв'язного бруса.

Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

При цьому відповідно до п.2.4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, із відповідними змінами, відмітки про застосування відправником додаткових заходів щодо збереження вантажу робляться останнім у залізничній накладній.

Проте, всупереч вимог ч.2 ст. 917 ЦК України, п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, як вірно встановлено судом першої інстанції, у залізничній накладній №50014836 від 04.04.2012р. відсутні відомості як про застосування катку так і нанесення маркування вапном, а лише зазначено у розділі 20 накладної -„Найменування вантажу", що вантаж промарковано поперечними смугами по всій довжині вагону. При цьому, на першій станції слідування - Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці, працівниками залізниці встановлено, що маркування спірного вантажу відсутнє, про що складено акт загальної форми та комерційний акт.

Окрім того, застосування катку здійснюється при навантаженні вантажу вище бортів з шапкою, між тим, відправником відповідні відомості до залізничної накладної №50014836 від 04.04.2012р. внесено не було.

Окремо, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відправник згідно зі статтею 37 Статуту повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси вантажу, то сама лише ця обставина не є підставою для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а повинна оцінюватись поряд з іншими обставинами справи.

Прибуття напіввагона на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання навалочного або насипного вантажу при перевезенні, оскільки згідно зі статтею 111 Статуту позивач має довести вину перевізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу „на око".

Така ж правова позиція викладена і у п.3.19 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що встановлені обставини справи свідчать про те, що вантажовідправником не вжито заходів щодо збереження вантажу під час його перевезення, з чого можливо дійти висновку про наявність вини вантажовідправника та недоведеності вини Одеської залізниці у недостачі вантажу.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновків про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, за таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від від 10 жовтня 2012 року - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „Селидівська" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2012 року по справі № 5017/2194/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 15.02.2013 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді О.О. Журавльов

М.В. Михайлов