Постанова № 29410235, 15.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 лютого 2013 року 10:10 справа №826/230/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Промо"доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової службипрозобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джаст Промо" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Джаст Промо") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо написання упередженого акта документальної позапланової перевірки від 02 червня 2011 року №610/3-23-30-35509184; 2) скасувати висновки акта перевірки від 02 червня 2011 року №610/3-23-30-35509184; 3) зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по особовому рахунку платника податків відновити податковий кредит та податкові зобов'язання ТОВ "Джаст Промо" за лютий 2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2012 року в частині закриття провадження у справі щодо зобов'язання відповідача відновити по особовому рахунку платника податків податковий кредит та податкові зобов'язання ТОВ "Джаст Промо" за лютий 2011 року, а справу у цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративній справі присвоєно №826/230/13-а та передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/230/13-а та призначено судове засідання на 22 січня 2013 року.

22 січня 2013 року в судове засідання не прибули представники сторін, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 04 лютого 2013 року.

В судовому засідання 04 лютого 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 04 лютого 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

11 лютого 2013 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить: 1) визнати протиправними дії відповідача, а саме використання та поширення недостовірної інформації, яка міститься у акті перевірки ТОВ "Джаст Промо" від 02 червня 2011 року №610/3-23-30-35509184; 2) заборонити відповідачу або будь-якому іншому органу поширювати та використовувати інформацію, яка міститься у акті перевірки ТОВ "Джаст Промо" від 02 червня 2011 року №610/3-23-30-35509184 у будь-який спосіб.

Відповідно до частини першої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити своїх інтересів. Розмір позовних вимог - це кількісна характеристика позовних вимог (наприклад, виражена у грошовій сумі). Уточнення позовних вимог в кожному конкретному випадку слід розглядати як зміну підстав або предмета позову чи як збільшення або зменшення обсягу позовних вимог.

Так, надане позивачем уточнення позовних вимог по своїй суті є зміною предмета позову, оскільки містить нові вимоги - визнати протиправними дії відповідача щодо використання та поширення недостовірної інформації, яка міститься у акті перевірки, та заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до частини першої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Згідно з частиною першою статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому засіданні про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.

Як свідчить журнал судового засідання, про початок розгляду справи по суті оголошено судом в судовому засіданні 04 лютого 2013 року.

З огляду на подання позивачем заяви про зміну позовних вимог після початку судового розгляду справи суд не приймає позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо використання та поширення недостовірної інформації, яка міститься у акті перевірки ТОВ "Джаст Промо" від 02 червня 2011 року №610/3-23-30-35509184 та заборони поширювати та використовувати інформацію, яка міститься у такому акті перевірки.

Таким чином, суд розглядає справу в межах первісних позовних вимог, а саме щодо зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по особовому рахунку платника податків відновити податковий кредит та податкові зобов'язання ТОВ "Джаст Промо" за лютий 2011 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Джаст Промо" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та відображення лютий 2011 року в частині відображення податкових зобов'язань та податкового кредиту в поданій декларації до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за лютий 2011 року, про що складено відповідний акт від 02 червня 2011 року №610/3-23-30-35509184 (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Джаст Промо" пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань на суму 191 006,70 грн. та завищення податкового кредиту на 167 662,80 грн.

Висновок Акта перевірки про зазначені порушення мотивований нікчемністю правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Веріуст" та ПАТ "Філіп Морріс Україна".

Позивач вважає, що відповідач має відновити по особовому рахунку ТОВ "Джаст Промо" податковий кредит та податкові зобов'язання за лютий 2011 року, оскільки висновки Акта перевірки про нікчемність правочинів, укладених з ТОВ "Веріуст" та ПАТ "Філіп Морріс Україна" є непідтвердженими; податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2011 року сформовано у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності своїх дій вимогам Податкового кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ "Джаст Промо", керуючись наступним.

Матеріали справи підтверджують, що за даними податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року та додатку 2 до неї "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" ТОВ "Джаст Промо", у складі податкових зобов'язань відобразило суму податку на додану вартість у розмірі 191 006,70 грн. по взаємовідносинам з ПАТ "Філіп Морріс Україна", а у складі податкового кредиту відобразило суму податку на додану вартість у розмірі 167 662,80 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Веріуст".

На думку позивача, за результатами проведеної перевірки відповідач виключив з особового рахунку ТОВ "Джаст Промо" суми податкових зобов'язань та суми податкового кредиту за лютий 2011 року, сформовані по взаємовідносинам з ТОВ "Веріуст" та ПАТ "Філіп Морріс Україна", що порушує права позивача.

Разом з тим, суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва виключила з особового рахунку ТОВ "Джаст Промо" суми податкових зобов'язань та суми податкового кредиту за лютий 2011 року, сформовані по взаємовідносинам з ТОВ "Веріуст" та ПАТ "Філіп Морріс Україна".

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року №276, визначено, що нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

При цьому у контексті зазначеної правової норми поняття "податкове зобов'язання" вживається у значенні суми коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Таким чином, наведене свідчить, що суми податку на додану на додану вартість, включені до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту, окремо не нараховуються та не відображаються в особових рахунках платників податків, а тому відповідач не мав можливості, у тому числі технічної, виключити з особового рахунку ТОВ "Джаст Промо" суми податкових зобов'язань та суми податкового кредиту за лютий 2011 року, сформовані по взаємовідносинам з ТОВ "Веріуст" та ПАТ "Філіп Морріс Україна".

Суд також зауважує, що, заявляючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача відновити по особовому рахунку платника податків податковий кредит та податкові зобов'язання, позивач не обґрунтовує їх нормативно.

У свою чергу судом не виявлено правової норми, яка б зобов'язувала органи державної податкової служби включати чи виключати до особового рахунку платника податків задекларовані ним у складі податкових зобов'язань чи податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "Джаст Промо" про зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва відновити по особовому рахунку платника податків відновити податковий кредит та податкові зобов'язання ТОВ "Джаст Промо" за лютий 2011 року нормативно та документально не підтверджуються.

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Поряд з цим, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що у межах спірних правовідносин відповідач прийняв рішення, вчинив дії, або припустився бездіяльності, які б впливали на права чи обов'язки позивача.

Будь-які висновки органу державної податкової служби, викладені в Акті перевірки, зокрема щодо нікчемності укладених з контрагентами правочинів, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, оскільки не є підставою для зменшення сум податку на додану вартість, відображених у складі податкових зобов'язань або податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення його прав унаслідок зазначення в Акті перевірки висновків про нікчемність правочинів, оскільки для нього, як платника податків, правові наслідки, зокрема в частині зміни стану розрахунків з бюджетом, матиме тільки відповідне податкове-повідомлення рішення, прийняте за наслідками проведеної перевірки.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивач не позбавлений права оскаржити будь-які дії чи рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, вчинені або прийняті на підставі Акта перевірки, за умови, якщо вони потягли за собою негативні юридичні наслідки для позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Джаст Промо" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Джаст Промо" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко