Ухвала суду № 29410083, 07.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2072/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Казенного заводу порошкової металургії до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Будспецсервіс» за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 149/232/00186192 від 03.04.2012 року, в якому встановлено порушення п.п. 198.3 ст. 198, п.п .201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в березні 2011 року в сумі 123 132 грн. та порушення п.п.1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062201 від 22 квітня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 73 572 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000052201 від 23 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 49 560 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в травні 2005 року між ПП "Будспецсервіс" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір від 11.05.2005 року № 05-7м, згідно з яким постачальник зобов'язувався поставити продукцію, а покупець зобов'язувався її прийняти та оплатити. Асортимент та ціна товару визначаються сторонами на підставі заявок покупця (а.с. 73-75).

Відповідно до умов договору поставка товару здійснювалась на умовах DDU м. Бровари, згідно з правилами Інкотермс (у редакції 2000 року).

Договором передбачено, що документами, які підтверджують поставку товару (продукції), дату поставки та кількість товару, є накладні, що виписуються постачальником.

Покупець зобов'язувався здійснювати оплату товару (продукції) шляхом безготівкового перерахування коштів в національній валюті України на рахунок продавця. Договором також передбачено можливість оплати шляхом взаємозаліку.

З приводу відсутності у позивача товарно-транспортних накладних представник позивача в суді першої інстанції пояснив, що видача цих документів умовами договору не передбачена. Натомість, факт поставки та передачі товару оформлювався видачею видаткових накладних на товар, складених уповноваженими представниками сторін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач одержав від ПП "Будспецсервіс" товар на загальну суму 738793,68 грн., в тому числі ПДВ - 123132,28 грн.

В оплату за поставлену продукцію позивач перерахував на ПП "Будспецсервіс" кошти на загальну суму 194606,80 грн., у тому числі ПДВ - 32434,47 грн. Факт перерахування коштів було підтверджено дослідженими у судовому засіданні суду першої інстанції копіями платіжних доручень. Решту кредиторської заборгованості позивача перед ПП "Будспецсервіс" погашено шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (акти від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року та від 30.04.2011 року).

На підтвердження факту розрахунків та сплати в складі ціни отриманої продукції податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями, позивач отримав від ПП "Будспецсервіс" одинадцять податкових накладних на загальну суму 738793,68 грн., в тому числі ПДВ - 123132,28 грн. (а.с. 77, 81, 85, 89, 94, 100, 104, 108, 112, 116, 120).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є або придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у позивача наявні всі первинні документи по взаємовідносинах з ПП "Будспецсервіс", що підтверджує реальність господарських операцій. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ПП "Будспецсервіс" було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та мало індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентам ПП "Будспецсервіс", яке на момент здійснення господарської діяльності було зареєстровано як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.