Рішення № 29408012, 17.01.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

Справа № 2601/15588/12

Провадження № 2/752/394/13

17.01.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АСТРА БАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення за рахунок його вартості заборгованості по кредитному договору , -

встановив:

У серпні 2012 року ПАТ «Астра Банк» (надалі - позивач) звернулося у Голосіївський районний суд міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення за рахунок його вартості заборгованості по кредитному договору.В якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 99, 2 кв.м. та житловою площею 44, 00 кв.м. яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1

Оскільки відповідач взятих на себе зобов'язань за договором належним чином не виконує, чим порушила умови укладеного договору, у зв'язку з цим у неї виникла заборгованість за кредитним договором яка станом на 18.07.2012 року становила 725 644, 77 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в позові, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі (а.с. 59).

Враховуючи вищевикладене, та у відповідності до статті 224 Цивільного процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів приходить до наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Судом встановлено, що 28.07.2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Астра Банк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Астра банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №150104027831016 відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 5000 000, 00 грн.., строком до 28.07.2016 року (а.с. 9-12). 09.09.2012 року укладено Договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №150104027831016 від 28.07.2011 року, згідно з якими загальний кредитний ліміт становить 660 000, 00 копійок (а.с. 14).

Також в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 09.09.2011 року, було укладено іпотечний договір за яким Відповідач передала позивачу в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності серії САС №331354.

Погашення кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись позичальником щомісяця у розмірі та в строки визначені кредитним договором в пунктах 1.1, 1.2, 1.4, 2.4. -2.6, 33.1.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором позивачем на адресу відповідача були направлені досудові вимоги про виконання зобов'язання за кредитним договором від 01.12.2011 року (а.с. 27), 25.11.2011 року (а.с. 29)., 05.07.2012 року (а.с. 30).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, Відповідачем внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, було порушено умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед банком, яка станом на 18.07.2011 року відповідно до поданого позивачем розрахунку становить 725 644, 77 гривень, яка складається із заборгованості:

- за кредитом в розмірі 659999, 61 грн., ;

- по виплаті відсотків в розмірі 63 782, 86

- пеня в розмірі 1 862, 30 грн.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також відповідно до п. 3.2.5 кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику час тинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку »у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотеко держателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави, за якою заставлене нерухоме майно залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 589 ЦК України У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Також згідно ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін) , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов кредитного договору та договору іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги щодо виконання позичальниками своїх зобов'язань за цим договором за рахунок предмету іпотеки, або іншого забезпечення, яке може бути надане позичальником, в тому числі застави майнових прав та іншого майна та грошових коштів позичальника(поручителів, майнових поручителів, гарантів) у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або іпотекодавцем обов'язків за цими договорам. У разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, що передбачені кредитним договором та договором іпотеки має прав о звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості є обґрунтованим, а тому слід звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 99,2 кв. м. та житловою площею 44,0 кв.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку« одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині виселення відповідача з усіма проживаючими особами за адресою: АДРЕСА_1, оскільки позивачем не надано доказів того, які саме особи зареєстровані у даній квартирі

В свою чергу в задоволенні позовних вимог в частині визначення способу реалізації предмету іпотеки та встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки, на який звернуто стягнення, суд вважає необхідним відмовити, оскільки порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та с пособи реалізації такого майна встановлені Законом України «Про іпотеку »і здійснюються в про цесі виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.10 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони т а інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду належні та допустимі докази зи, довів суду їх переконливість, а також довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог. Відповідачем доводів позивача не спростовано.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність , допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок док азів у їх сукупності.

Таким чином, суд при задоволенні позову, з урахуванням викладеного вище, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Також відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. . На підставі викладеного та керуючись ч. 1, 4 ст.ст. 525, 526, 530, 553-554, 572, 589, 590, 591, 625,1050 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», статями 27, 3_1_, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 224- 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

Вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства АСТРА БАНК до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення за рахунок його вартості заборгованості по кредитному договору - задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет застави двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 99, 2 кв.м., житлова площа складає 44, 00 кв.м. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №150104027831016 в розмірі 725 644 (сімсот двадцять п'ять тисяч шістсот сорок чотири) гривні 77 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, уродженки м. Донецьк, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір у розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грнивень 00 копійок

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя