Справа № 1502/2582/2012
У К Р А Ї Н А
АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
РІШЕННЯ
Іменем України
14 лютого 2013 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Борисової С.П., при секретарі Каширній О.Г., за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про вселення,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача ОСОБА_1 з позовом про вселення її та малолітнього сина сторін ОСОБА_5 до квартири АДРЕСА_1. В поданому до суду позові ОСОБА_1 посилається на те, що з відповідачем у справі перебуває у шлюбі, від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. В наявний час відповідач залишив сім'ю та звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу і ухвалою Арцизького районного суду Одеської області їм надано строк для примирення, який спливає 14 лютого 2013 року. В наявний час вона та син зареєстровані в спірній квартирі, яка належить відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування, та в якій вони постійно мешкали до 13 жовтня 2012 року. 13 жовтня 2012 року відповідач замінив замок на вхідній двері квартири, в наслідок чого вона позбавлена відповідачем можливості проживати з дитиною за місцем реєстрації їх місця проживання, що зумовило її звернення до суду.
У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості. При цьому відповідач пояснив суду, що не зважаючи на надання судом їм строку для примирення, в наявний час він фактично припинив сімейні стосунки з позивачкою, поновлювати їх не має наміру і проживає з іншою жінкою. Позивачка сама покинула приміщення спірної квартири, після чого він змінив замки на вхідних дверях і на його думку в наявний час позивачка має за мету просто зайти до квартири, щоб забрати речі, меблі, які залишилися в квартирі. Він також вважає, що неможливим буде спільне проживання в одній квартирі позивачки з сином та його нинішньої сім'ї, а позивачка з сином може проживати у своїх батьків.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу сторони в наявний час перебувають у шлюбі (а.с. 4), від якого в них народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5). Відповідач у наявній справі ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу і ухвалою суду від 15 серпня 2012 року ним надано строк для примирення шість місяців, який спливає 14 лютого 2012 року (а.с. 6).
З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року від 15 жовтня 2012 року вбачається, що позивачка у наявній справі ОСОБА_1 зверталася до Арцизького РВ ГУМВС України в Одеській області із заявою щодо неможливості увійти до квартири АДРЕСА_1 (а.с. 7), яка належить відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 23 грудня 2004 року (а.с. 37 - 39).
Із постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 05 червня 2012 року, від 19 жовтня 2012 року та від01 жовтня 2012 року, а також із вище згаданої постанови від 15 жовтня 2012 року, встановлено, що у подружжя ОСОБА_1 виникли неприязливі відносини з приводу розлучення та розподілу майна (а.с. 7, 31 - 33).
В наявний час позивачка з сином в приміщенні спірної квартири не проживає через те, що відповідач змінив замки на вхідній двері квартири, про що стверджувала позивачка та чого не спростовував відповідач.
Свідок ОСОБА_8 дала суду пояснення про те, що є матір'ю відповідача ОСОБА_1 У 2004 році вона подарувала своєму синові спірну квартиру. Їй відомо, що в наявний час між її сином та позивачкою виникли неприязливі відносини, тому вона вважає неможливим їх спільне проживання в одній квартирі.
Відповідно до ч.4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом і ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до ст. ст. 156, 157 ЖК України сам факт припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє колишніх членів сім'ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього жилого приміщення.
Згідно ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладе охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Їх малолітній син ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю і вселення позивачки та дитини у квартиру та реєстрація її місця проживання відбулося як членів подружжя на законних підставах.
Відповідно до ст.ст. 156, 157 ЖК України саме по собі фактичне припинення сімейних відносин між сторонами не припиняє право позивачки проживати у спірній квартирі разом з дитиною, як членом сім'ї. Неприязливі та конфліктні відносини, які виникли між сторонами також не припиняють право позивачки та її сина на проживання в спірній квартирі.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Враховуючи обставини, що встановлені в судовому засіданні, право позивачки на проживання у спірній квартирі разом із дитиною підлягає захисту у судовому порядку шляхом її вселення з дитиною у житлове приміщення квартири АДРЕСА_1.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що неможливим буде спільне проживання в одній квартирі позивачки з сином та його нинішньої сім'ї, а позивачка з сином може проживати у своїх батьків, оскільки такі його твердження суперечать вимогам вищенаведених норм закону, які захищають житлові права позивачки та малолітньої дитини.
Судом також не приймаються до уваги пояснення свідка ОСОБА_8, оскільки вони по-перше лише підтвердили наявність неприязливих відносин між сторонами у справі, що як зазначалося вище не є перешкодою для захисту житлових прав позивачки та її малолітньої дитини, а по-друге вони ніяким чином не впливають на вирішення наявного спору між сторонами. Крім того, свідок ОСОБА_8 є матір'ю відповідача ОСОБА_1 тому вона може мати заінтересованість у вирішенні справи.
Таким чином, за таких обставин, позовні вимоги позивачки про вселення до приміщення спірної квартири є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 156, 157 ЖК України,
ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про вселення задовольнити повністю.
Вселити ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_5 в приміщення квартири АДРЕСА_1 за місцем реєстрації місця проживання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
СУДДЯ
Арцизького районного суду С.П. Борисова
Судове рішення № 29406278, Арцизький районний суд Одеської області було прийнято 19.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1502/2582/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: